21 березня 2013 року Справа № 29/5005/486/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),
суддів:Міщенка П.К.,
Хандуріна М.І.,
розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль",
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року,
у справі№ 29/5005/486/2012 Господарського суду Дніпропетровської області,
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м. Київ),
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" (м. Дніпропетровськ),
про визнання банкрутом, -
за участю представників:
від ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль": Рудяк О.І. - представник (довіреність від 21.12.2012 року);
представники інших учасників судового провадження не з'явились;
У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" (далі - ТзОВ "Укртек"), на підставі ст. ст. 11, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 порушено провадження у справі, інше.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 657 360 грн. 08 коп.; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Укртек" строком на 6 місяців, до 13.08.2012 року; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Талана І.Р., інше. Призначаючи розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Талана І.Р. місцевий господарський суд керувався приписами ст. ст. 31, 13 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, господарський суд першої інстанції відзначив, що сторони не мали заперечень щодо кандидатури арбітражного керуючого Талана І.Р. на призначення розпорядником майна боржника.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 апеляційну скаргу ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 року в частині призначення розпорядником майна ТзОВ "Укртек" арбітражного керуючого Талана І.Р. скасовано; справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про призначення розпорядника майна боржника; в решті вказану ухвалу залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 (суддя - Чередко А.Є.) призначено розпорядником майна ТзОВ "Укртек" арбітражного керуючого Чопенко Дениса Вікторовича, кандидатуру арбітражного керуючого Талана І.Р. на призначення розпорядником майна - відхилено. Вказана ухвала мотивована посиланням на ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 (головуючий - Лисенко О.М., судді: Джихур О.В., Вечірко І.О) апеляційну скаргу ТзОВ "Укртек" - задоволено; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року скасовано; справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду питання про призначення розпорядника майна боржника; стягнуто з ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" на користь ТзОВ "Укртек" 536 грн. 50 коп. судового збору. Вказана постанова мотивована тим, що судова колегія апеляційного господарського суду погодилася з доводами апеляційної скарги про те, що господарський суд першої інстанції не дослідив всі обставини справи.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 залишити в силі. В обґрунтування поданої касаційної скарги ініціюючий кредитор зазначає, що постанова апеляційного суду від 20.12.2012 року суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст.ст. 32, 35, 36, 38 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
19.03.2013 року від ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" надійшло Доповнення до касаційної скарги, у якому ініціюючий кредитор навів додаткове обґрунтування касаційної скарги, просив постанову скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 залишити в силі.
Водночас, 19.03.2013 року від ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" надійшла Заява про повернення судового збору, внесеного у більшому розмірі.
За Розпорядженням Заступника Секретаря судової палати від 21.03.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Міщенко П.К., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).
В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" касаційну скаргу та подані до неї Доповнення підтримав за наведених у них підстав, просив постанову скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 залишити в силі.
Інші учасники судового провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.
ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Укртек". Водночас, ініціюючий кредитор, серед іншого, просив призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ноговського І.Л. Однак, в подальшому, ініціюючий кредитор звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням, у якому просив залишити без розгляду запропоновану ним кандидатуру арбітражного керуючого Ноговського І.Л.
17.01.2012 року від ТзОВ "Укртек" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло Клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тишкевич В.В. До вказаного Клопотання було додано: Заява арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство та копія ліцензії серії НОМЕР_1.
30.01.2012 року арбітражний керуючий Тишкевич В.В. надав до місцевого господарського суду Заяву про участь у справі про банкрутство та копію ліцензії серії НОМЕР_1.
31.01.2012 року від ТзОВ "Укртек" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло Клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Князєву Є.Г. (ліцензія серії НОМЕР_2). Заява про участь у справі про банкрутство арбітражного керуючого Князєвої Є.Г. в матеріалах справи відсутня.
09.02.2012 року від Чеснової Н.В. надійшла Заява від 06.02.2012 року (за вих. № 23/12), у якій арбітражний керуючий повідомила про свою згоду на призначення її розпорядником майна у справі про банкрутство ТзОВ "Укртек".
09.02.2012 року ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з Клопотанням, якому просило
залишити без розгляду запропоновану ним кандидатуру арбітражного керуючого Ноговського І.Л.. Водночас, товариство просило призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чеснову Н.В. (до вказаного Клопотання додано: копія ліцензії серії НОМЕР_3 на ім'я Чеснової Н.В. та Заява арбітражного керуючого Чеснової Н.В. на участь у справі про банкрутство ТзОВ "Укртек").
13.02.2012 року до місцевого господарського суду від ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" надійшло Заперечення (від 09.02.2012 року), у якому ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" просило залишити без задоволення Заяву арбітражного керуючого Тишкевича В.В. та його згоду на призначення розпорядником майна у цій справі; розпорядником майна ТзОВ "Укртек" просило призначити арбітражного керуючого Чеснову Н.В.
17.02.2012 року від арбітражного керуючого Талана І.Р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла Заява про участь арбітражного керуючого в справі про банкрутство (з доданою копією ліцензії серії НОМЕР_4).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 року по справі № 29/5005/486/2012 визначено розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника у сумі 657 360 грн. 08 коп., введено процедуру розпорядження майном строком на 6 місяців, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Талана І.Р., якого зобов'язано вчинити певні дії.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2012 року) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 скасовано в частині призначення розпорядником майна ТзОВ "Укртек" арбітражного керуючого Талана І.Р.
07.08.2012 року до Господарського суду Дніпропетровської області від арбітражного керуючого Чопенко Дениса Вікторовича (ліцензія серія НОМЕР_5) надійшло Клопотання про призначення його розпорядником майна у цій справі. У поданому Клопотанні арбітражний керуючий Чопенко Д.В. зазначив, що не належить ні до одної з категорії вказаних осіб в ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 призначено розпорядником майна ТзОВ "Укртек" арбітражного керуючого Чопенко Д.В., інше.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 апеляційні скарги ТзОВ "Укртек" задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 року скасовано частково, а саме, - в частині призначення розпорядником майна ТзОВ "Укртек" арбітражного керуючого Чопенка Д.В. В іншій частині ухвалу залишити без змін. Справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
12.11.2012 року до місцевого господарського суду від арбітражного керуючого Чопенка Д.В. надійшли письмові Пояснення, у яких арбітражний керуючий зазначив, що не належить до жодній з категорії осіб, встановлених ч. 3 ст. 31 Закону, не заперечує проти призначення розпорядником майна ТзОВ "Укртек", має належні організаційні та технічні можливості для виконання функцій розпорядника майна боржника, проживає у м. Дніпропетровськ, а отже, має можливість оперативно виконувати свої обов'язки, відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення
термінів подання інформації, передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства та порушень законодавства і ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чопенка Д.В.; кандидатуру арбітражного керуючого Талана І.Р. на призначення розпорядником майна у справі - відхилено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі № 29/5005/486/2012 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 року скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду питання про призначення розпорядника майна боржника.
Не погоджуючись з таким висновком апеляційного господарського суду, ТзОВ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, посилаючись на недослідження апеляційним господарським судом обставин справи, встановлених раніше прийнятими у цій справі судовими актами.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.
За приписами ч. 3 ст. 31 та ч. 5 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, за наявності ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом (ч. ч. 1 та 2 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено господарським судам, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.
При виборі кандидатури розпорядника майна господарським судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних
та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Правом запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна наділений кредитор, а стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, та у випадках, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює особливості банкрутства відсутнього боржника, - державний орган з питань банкрутства, за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку розгляду та подання до господарського суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих.
За наявності конкуренції кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна, господарські суди зобов'язані розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та, відповідно, мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та обґрунтувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядником майна боржника. Такі обов'язки господарського суду випливають з положень ст. ст. 42, 22 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про рівність всіх перед законом і судом та рівність прав учасників провадження у справі про банкрутство, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна.
При цьому, жодна з наданих кандидатур арбітражних керуючих не є для господарського суду пріоритетною.
Враховуючи встановлені у справі під час вирішення питання про призначення розпорядника майна боржника обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд мав усі підстави для прийняття рішення щодо кандидатури розпорядника майна боржника без передачі справи до місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку роз'яснено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України). Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено ст. 103 ГПК України, яка не передбачає можливості передачі справи, на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК України. Отже, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що господарський суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув
одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Зазначене кореспондується з принципом оперативності господарського процесу.
Зокрема, при вирішенні спірного питання, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність розгляду кандидатур арбітражних керуючих Ноговського І.Л., Чеснової Н.В., Талана І.Р. та Чопенка Д.В. (враховуючи відхилення кандидатур Тишкевича В.В. та Князєвої Є.Г.) та дослідження технічних можливостей, досвіду і т. ін. цих кандидатур.
Як вбачається зі змісту прийнятої місцевим господарським судом ухвали, при прийнятті рішення щодо призначення розпорядника майна боржника місцевим господарським судом буди розглянуті кандидатури усіх арбітражних керуючих, які подали відповідні заяви.
Що стосується кандидатур арбітражних керуючих Талана І.Р. та Чопенка Д.В., колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що місцевим господарським судом було прийнято рішення щодо кожної з цих кандидатур з наведенням підстав такого рішення.
Щодо кандидатури арбітражного керуючого Ноговського І.Л., колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що господарський суд першої інстанції розглянув цю кандидатуру та навів власне обґрунтування відхилення цієї кандидатури.
Що стосується кандидатури арбітражного керуючого Чеснової Н.В., колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що місцевий господарський суд, вирішуючи питання щодо її призначення, встановив про подання нею відмови у призначенні розпорядником майна.
В свою чергу, на думку колегії суддів касаційної інстанції, апеляційний господарський суд, встановивши, що матеріали справи (зокрема, станом на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали - 13.11.2012 року) не містять Заяви арбітражного керуючого Чеснової Н.В. про відмову в призначенні її розпорядником майна боржника (яка не була присутня у судовому засіданні 07.08.2012 року, у якому ця Заява надійшла до місцевого господарського суду) мав би самостійно усунути допущене місцевим господарським судом порушення, розглянути кандидатуру арбітражного керуючого Чеснової Н.В. та дійти власного висновку, з вирішенням питання щодо її кандидатури.
Крім того, матеріали справи містять відомості про досвід, технічні та інші можливості арбітражних керуючих, чиї кандидатури були предметом розгляду під час призначення розпорядника майна у справі про банкрутство ТзОВ "Укртек", а відтак, апеляційний господарський суд не позбавлений можливості їх дослідження, згідно зі ст. 99, 101 ГПК України, якими встановлено порядок та межі апеляційного перегляду.
Наведене, у сукупності, призвело до передчасного прийняття господарським судом апеляційної інстанцій постанови, яка, за таких умов, має бути скасована, з направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки, в силу положень ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Що стосується поданої ТзОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" Заяви про повернення судового збору, внесеного у більшому розмірі, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи ст. ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку про її задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року у справі № 29/5005/486/2012 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати.
3. Справу № 29/5005/486/2012 направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві) 214 грн. 60 коп. - переплаченого судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 24856 року від 21.12.2012 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи № 29/5005/486/2012).
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
судді: П.К. Міщенко
М.І. Хандурін