Справа: № 2-а-4290/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
05 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування акту від 18.08.2011 року, постанови про накладення штрафу від 18.08.2011 року та вимоги № 1142/2 від 29.08.2011 року, -
У жовтні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, в якому просив визнати незаконними дії відповідача, скасувати акт державного виконавця від 18.08.2011 року про невиконання рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року у справі № 7/389; постанову головного державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві від 18.08.2011 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин та вимоги головного державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві № 1142/2 від 29.08.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 109 КАС України).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року закрито провадження у справі з підстав застосування положень пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки частина вимог позову має розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України, а заявлені позивачем вимоги про скасування акту державного виконавця не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що на виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року у справі № 7/389, яке набрало законної сили 15.11.2010 року, Господарським судом м. Києва було видано наказ № 7/389 від 27.12.2010 року.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 03.08.2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 27915272 з виконання наказу господарського суду м. Києва № 7/389 від 27.12.2010 року (а.с. 9).
18.08.2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві було складено акт Форми № 10 про невиконання рішення суду (а.с. 10).
За невиконання рішення суду без поважних причин, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві 18 серпня 2011 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 11).
У відповідності до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві було винесено вимогу № 1142/2 від 29.08.2011 року щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва № 7/389 від 27.12.2010 року про зобов'язання ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» укласти з АЕК «Київенерго» додаток № 2 «Порядок розрахунків» до додаткової угоди від 21.12.2009 року до договору № 2085110 про постачання електричної енергії від 23.10.2003 року в редакції АЕК «Київенерго», крім пункту 1 Додатку (а.с. 12).
Аналізуючи обставини даної справи колегія суддів вважає, що позивач в спірних правовідносинах виступає в якості боржника, який оскаржує дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, пов'язані з виконанням рішення Господарського суду м. Києва.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка набрала чинності 09.03.2011 року), рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду встановлений статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою зокрема встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом.
Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону України N 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК.
Зважаючи на вищевикладені норми діючого законодавства, колегія суддів зауважує, що положенням статті 121-2 ГПК України визначено саме право на звернення до суду, який видав виконавчий документ (в данному випадку до Господарського суду міста Києва), і хоча за предметною спрямованістю оскарження дій державної виконавчої служби є публічно-правовим спором, воно нерозривно пов'язано з виконанням судового рішення (наказу Господарського суду міста Києва).
Крім цього, як вбачається зі змісту статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У порядку господарського судочинства дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені лише стягувачем, боржником або прокурором і тільки при виконанні рішень у господарських справах, а позовні заяви з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, ухвалених (вчинених) під час виконання рішень у господарський справах, подані особами, які зазначеною нормою не визначені як суб'єкти оскарження, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тобто, оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органів ДВС в порядку, передбаченому КАС України можливе за умови, що законом не встановлено іншого порядку судового оскарження таких дій або бездіяльності.
Таким чином, порушене позивачем питання про визнання незаконними дій державного виконавця в частині винесення ним постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин та вимоги про виконання судового наказу, а також вимоги позивача про їх скасування підлягають розгляду Господарським судом м. Києва за правилами, визначеними статтею 121-2 ГПК України.
Що стосується позову в частині скасування акту державного виконавця від 18.08.2011 року про невиконання рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року у справі № 7/389, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Під правовим актом індивідуальної дії слід розуміти виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Закриваючи провадження у справі в цій частині вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний позивачем акт державного виконавця не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не містить обов'язкового для позивача припису, а тому не являється актом державного органу в розумінні статті 17 КАС України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та водночас зауважує, що акт державного виконавця про невиконання рішення суду не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжує правовідносини, що можуть бути предметом даного спору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Згідно п.1 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Повний текст ухвали виготовлено - 11.02.13 р.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.