Справа № 2-1574/11
18 березня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Козирського Е.С.;
при секретарі: Мочернюк В.В.;
за участю: позивача - ОСОБА_1; представника позивача - ОСОБА_2; відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4; представника відповідача - ОСОБА_5, відповідача по зустрічному позову - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про встановлення факту володіння житловим будинком на праві приватної власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житлове домоволодіння, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 та Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання рішень незаконними та їх скасування, та виселення, -
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просила: встановити факт володіння ОСОБА_8 домоволодінням, яке складається з житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м, житловою площею 22,4 кв.м (літера А), веранди площею 20,16 кв.м (літера а), бані площею 9,6 кв.м (літера Б), погребу площею 18,9 кв.м (літера В), вбиральні площею 1,44 кв.м (літера Г), розташованим на земельній ділянці 0,10 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Прилиманське, вул. Оборонна, будинок 21 (колишній 19б) на праві приватної власності, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 на домоволодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м, житловою площею 22,4 кв.м (літера А), веранди площею 20,16 кв.м (літера а), бані площею 9,6 кв.м (літера Б), погребу площею 18,9 кв.м (літера В), вбиральні площею 1,44 кв.м (літера Г), розташованим на земельній ділянці 0,10 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Прилиманське, вул. Оборонна, будинок 21 (колишній 19б), визнати право власності на домоволодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м, житловою площею 22,4 кв.м (літера А), веранди площею 20,16 кв.м (літера а), бані площею 9,6 кв.м (літера Б), погребу площею 18,9 кв.м (літера В), вбиральні площею 1,44 кв.м (літера Г), розташованим на земельній ділянці 0,10 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Прилиманське, вул. Оборонна, будинок 21 (колишній 19б), зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні домоволодінням за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Прилиманське, вул. Оборонна, будинок 21 (колишній 19б).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, та наполягав на задоволенні вимог в повному об'ємі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_4, представники ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про слухання справи за його відсутністю.
Відповідачем по справі ОСОБА_4 був заявлений зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_6 та Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області в якому після уточнення позовних вимог просив: визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №138 від 28.05.1992р., визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №139 від 28.05.1992р., виселити ОСОБА_1, ОСОБА_6 з домоволодіння №23 по вул. Оборонній в селі Прилиманське Овідіопольського району Одеської області.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні зустрічний позов підтримали, та наполягали на задоволенні його вимог в повному обсязі з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві.
ОСОБА_1 та її представника, ОСОБА_6 проти задоволення вимог зустрічного позову заперечували, просили відмовити у їх задоволені.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги за первинним позовом задоволенню не підлягають, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
14.05.1980р. батько ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 - ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу №21 набув у власність житловий будинок по №21 по вул. Оборонній в с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області. За договором купівлі-продажу будинок був проданий ОСОБА_13 з надвірними спорудами, а саме: літньою кухнею, сараєм, підвалом та майстернею.
Рішенням Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради №233 від 30.09.2004р. номер житлового будинку належного ОСОБА_13 по вул. Оборонній в с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області був змінений з №21 на №23.
26.08.2004 ОСОБА_13 на підставі рішення Прилиманської сільської ради №290 від 26.12.2003р. був виданий державний акт ОД №001175 про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2142 га, розташовану по вул. Оборонна 23 с. Прилиманське для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
За договором дарування №3492 від 23.11.2004р. по ОСОБА_13 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Прилиманське, вул. Оборонна, 23 Овідіопольського району Одеської області, та складається з одного кам'яного житлового будинку під літ. "А-1,а", житловою площею 37,0 кв.м, з надвірними спорудами: літня кухня під літ. "Б", котельня під літ. "В", сарай під літ. "Г", підвал під літ. "Д", спорудження №1-4, І-ІІ, розташованого на приватний земельній ділянці гр. ОСОБА_13 розміром 2142 кв.м.
За договором дарування земельної ділянки №3489 від 23.11.2004р. ОСОБА_13 подарував ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2142 га, що знаходиться селище Прилиманське, вул. Оборонна 23 Овідііопольського району Одеської області.
27.12.1995р. був зареєстрований шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (після одруження ОСОБА_1С.), про що видано свідоцтво І-ЖД №039769 від 27.12.1995р.
17.02.2001р. ОСОБА_11 помер.
Рішенням Виконкому Прилиманської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області №138 від 28.05.1992р. вирішено просити виконком Овідіопольської районної ради народних депутатів оформити раніше збудований жилий будинок по вул. Оборонній 19б в с. Прилиманське, зобов'язано ОСОБА_11 після отримання документів в райвиконкомі передати їх приймальній комісії сільської ради для остаточного приймання будинку.
Рішенням Виконкому Прилиманської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області №139 від 28.05.1992р. затверджений акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд індивідуального забудовника ОСОБА_11, вирішено клопотати перед Овідіопольською райдержадміністрацією щодо видачі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок ОСОБА_11, що мешкає в с. Прилимаське, вул. Оборонна, 19б, вважати володільцем цілого домоволодіння ОСОБА_11 загальною корисною площею 50,3 кв.м, доручено Білгород-Дністровському МБТІ оформити свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок ОСОБА_11 в с. Прилиманське, вул. Оборонна, 19б, як робочому двору.
Актом приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд індивідуального забудовника с. Прилиманське вул. Оборонна, 19б Овідіопольського району Одеської області без дати та номеру постановлено закінчений будівництвом житловий будинок та господарські споруди на земельній ділянці в с. Прилиманське по вул. Оборонній 19б вважати прийнятим в експлуатацію з відміткою задовільно.
Рішенням Прилиманської сільської ради №28-ІV від 14.04.2006р. вирішено змінити номер житлового будинку №19б на 21 по вул. Оборонна в селі Прилиманське Овідіопольського району Одеської області.
За клопотанням сторін по справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, за результатом якої до суду надійшов висновок №47/12 від 21.09.2012.
Позивачкою ОСОБА_1 суду не надані погоджувальні та дозвільні документи щодо будівництва житлового будинку №21 (колишній 19б) по вул. Оборонній в селі Прилиманське Овідіопольського району Одеської області. Позивачкою також не надані суду документи, що підтверджують наявне у ОСОБА_11 або позички право власності або право користування земельною ділянкою площею 0,10 га за тією ж адресою.
З рішень Виконкому Прилиманської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області №138 та №139 від 28.05.1992р., Акту приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд індивідуального забудовника с. Прилиманське вул. Оборонна, 19б Овідіопольського району Одеської області без дати та номеру вбачається, що будівництво будинку здійснювалось ОСОБА_11 самочинно.
Згідно ч. 1 ст. 105 ЦК УРСР від 18.07.1963р. чинного на час прийняття оспорюваних ОСОБА_4 рішень Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради народних депутатів рішення, громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо). Частина 4 ст. 105 ЦК УРСР від 18.07.1963р. визначає, що господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок.
Наведені норми ст. 105 ЦК УРСР від 18.07.1963р. чинного на момент здійснення ОСОБА_11 будівництва спірного будинку, прийняття його в експлуатацію та прийняття Виконавчим комітетом Прилиманської сільської ради народних депутатів рішень №138 та №139 від 28.05.1992р., визначали, що особа, яка здійснила або здійснює будівництво чи перебудову житлового будинку та господарських споруд без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил не набуває права власності на збудований чи перебудований будинок та господарскі споруди. Правильність такого висновку підтверджується судовою практикою Верховного суду України. Так в п. 2 Постанови №9 від 19.09.1975р. "Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України" чинної на момент здійснення ОСОБА_11 будівництва та на момент прийняття Виконкомом Прилиманської сільської ради рішень №138 та №139, Пленум Верховного суду України роз'яснив, що спорудження або перебудова житлового будинку та господарських споруд без належним чином затвердженого проекту, дозволу на будівництво чи перебудову, а також будівництво хоча і за належно затвердженим проектом, але особою, яка користується земельною ділянкою в порядку незаконної її переуступки, слід розглядати як самовільне будівництво з наслідками, передбаченими ст.105 ЦК. У п. 3 наведеної Постанови №9 від 19.09.1975р. Пленум Верховного суду України вказав, що самовільно споруджені будинки чи прибудови не можуть бути об'єктом права приватної власності і на них не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, вони не можуть бути продані з прилюдних торгів або передані у власність кредиторам.
Враховуючи наведене збудований ОСОБА_11 житловий будинок 21 (колишній №19б) по вул.Оборонній в с. Прилиманське з господарськими спорудами є самочинним будівництвом та відповідно до ст. 105 ЦК УРСР чинного на момент його будівництва та прийняття Виконкомом Прилиманської сільської ради рішень №138 та №139 від 28.05.1992р. ОСОБА_11 не міг набути право власності на такий будинок та споруди. Відповідно рішення №138 та №139 від 28.05.1992р., якими ОСОБА_15 визнаний володільцем зазначеного будинку, Білгород-Дністровському БТІ доручено видати відповідне свідоцтво про право власності, затверджений акт введення цього будинку в експлуатацію суперечить ст. 105 ЦК УРСР від 18.07.1963р., чинного на момент прийняття цього рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України від 16.01.2003р. чинного на момент розгляду справи, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. За нормою ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №47/12 від 21.09.2012р. (Судовий експерт, ФО-П ОСОБА_16, свідоцтво Міністерства юстиції України №1337 від 24.04.2009р. дійсне до 20.04.2015р.) на підставі візуального та обмірного обстежень експертом встановлено, що на земельній ділянці, площею 0,2142 га, по вул.Оборонній, № 23, в с. Прилиманське, Овідіопольського району, Одеської області, дійсно розташовані житловий будинок, загальною площею 50,3 кв.м. та житловою 22,4 кв.м. (літера «А»), веранда, площею 20,16 кв.м. (літера «а»), баня, площею 9,6 кв.м. (літера «Б»), погріб, площею 18,9 кв.м. (літера «В»), вбиральня, площею 1,44 кв.м. (літера «Г»), щодо яких заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 Порівнюючи технічні та об'ємно-планувальні характеристики спірних будівель, експерт вважає, що житловий будинок з верандою (літери «А» і «а» за даними технічної документації від 20.02.1989 р. домоволодіння по вул. Оборонна, 21 (колишній 19-б)) є тією ж самою будівлею, що й літня кухня (літера «Б» за даними технічної документації від 19.10.2004 р. домоволодіння по вул. Оборонна, 23 (колишній 21)), баня (літера «Б» за даними технічної документації від 20.02.1989 р. домоволодіння по вул. Оборонна, 21 (колишній 19-б)) є тією ж самою будівлею, що й котельня (літера «В» за даними технічної документації від 19.10.2004 р. домоволодіння по вул. Оборонна, 23 (колишній 21)), погріб (літера «В» за даними технічної документації від 20.02.1989 р. домоволодіння по вул. Оборонна, 21 (колишній 19-б)) є тією ж самою будівлею, що й підвал (літ. «Д» за даними технічної документації від 19.10.2004 р. домоволодіння по вул. Оборонна, 23 (колишній 21)).
Експертом також встановлено, що під повне описання будівлі, зазначеної як житловий будинок в акті прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом житлового будинку та господарчих будівель індивідуального забудовника, на який є посилання в п. 1 рішення Виконавчого Комітету Прилиманської сільської Ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області № 139 від 28.05.1992 року «Про видачу свідоцтва про право особистої власності», враховуючи надані копії технічних документацій Овідіопольського РБТІ на житлові будинки з господарчими будівлями та спорудами, розташовані за адресами: Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул.Оборонна, 21 (колишня 19-б) та Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Оборонна, 23 (колишня 21), не підходить жодна будівля з тих, які існують на даний час та які описані в зазначених технічних документаціях.
Враховуючи проведені дослідження експерта, будівлі, зазначені в п. 3 рішення Виконавчого Комітету Прилиманської сільської Ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області № 139 від 28.05.1992 року «Про видачу свідоцтва про право особистої власності», а саме, домобудівля з загальною корисною площею 50,3 кв.м., житловою - 22,4 кв.м. і господарчі будівлі: баня - 9,6 кв.м., погріб - 42 куб.м., існують на даний час, розташовані в межах земельної ділянки, площею 0,2142 га, по вул. Оборонній, № 23, в с. Прилиманське, Овідіопольського району, Одеської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, згідно із державним актом серії ЯА № 847630 (а.с. № 143, том 1).
На підставі проведеного у даній експертизі дослідження та порівняння зазначених будівель експерт вважає, що літня кухня, що вказана під літерою «Б» у ОСОБА_16 з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 10550562 від 04.05.2006 року, є тією ж самою будівлею, як і та, що зазначена в рішенні Виконавчого Комітету Прилиманської сільської Ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області № 139 від 28.05.1992 року «Про видачу свідоцтва про право особистої власності».
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частина 1 ст. 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
За свідченнями свідків, які були опитані в судовому засіданні за клопотанням сторін по справі, після придбання у власність ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу №21 від 14.05.1980р. житлового будинку №21 (в подальшому №23) по вул. Оборонній в с.Прилиманське з надвірними спорудами, а саме: літньою кухнею, сараєм, підвалом та майстернею, його син - ОСОБА_11 за згодою батька мешкав в літній кухні з своєю співмешканкою ОСОБА_17 Зазначені свідчення підтверджуються записами будинкової книги будинку №21 (в подальшому №23) по вул. Оборонній в с.Прилиманське. За згодою ОСОБА_13 літня кухня переобладнувалась для проживання протягом всього року.
27.12.1995р. був зареєстрований шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (після одруження ОСОБА_1С.), ОСОБА_1 за адресою: вул. Оборонна №21 (в подальшому №23) в с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області не зареєстрована.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про власність" чинного на той час громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
При цьому, нормами ЦК УРСР від 18.07.1963р., нормами ЖК УРСР, нормами Закону України "Про власність" чинним на той час не визначалось підставою для набуття права власності особою, здійснена нею перебудова нерухомого майна, що належить іншій особі. Будь-які угоди між ОСОБА_13 та ОСОБА_18 стосовно зазначеної будівлі літньої кухні, інших споруд домоволодіння №21 (в подальшому 23) по вул. Оборонній в с.Прилиманське не укладались.
За правилами ч.1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно листа державного нотаріуса Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_19 №1707 від 04.11.2006р. спадкова справа на ім'я ОСОБА_18 не заводилась (а/с 74).
Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За наявними в матеріалах справи доказами ОСОБА_1 до 05.04.2006р. була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після продажу зазначеної квартири ОСОБА_1 вселилась на постійне проживання до спірного житлового приміщення, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 Своєї згоди на проживання ОСОБА_1, членів її сім'ї в спірному житлвому приміщенні ОСОБА_4 не давав, та звернувся до суду з позовом про виселення зазначених осіб.
За ч. 3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За ч. 1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
За ч. 1 ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Частина 1 ст. 383 ЦПК України встановлює, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
За нормою ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна строна повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень.
З наведених підстав суд приходить до висновку, що первинний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7,8, 10, 11, 57, 60, 208, 209, 213- 215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 21, 16, 319, 376, 379, 381, 386, 391, 393, 1218, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 105 ЦК УРСР від 18.07.1963р., ст.ст. 64, 116, 150, 156 ЖК УРСР,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про встановлення факту володіння житловим будинком на праві приватної власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житлове домоволодіння, - відмовити;
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 та Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання рішень незаконними та їх скасування, та виселення, - задовольнити.
Рішення Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області №138 від 28.05.1992р. - визнати незаконним та скасувати;
Рішення Виконавчого комітету Прилиманської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області №139 від 28.05.1992р. - визнати незаконним та скасувати;
Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з домоволодіння №23 (колишній №21) по вул. Оборонній в селі Прилиманське, Овідіопольського району, Одеської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Судья Козирський Є.С.