Справа № 1304/1-58/11 Головуючий у 1 інстанції: о.Р. Юрків
Провадження №11/783/42/13 Доповідач: Белена А. В.
Категорія:поверненя на дод.розсл.
по ст. 122 ч.1 КК України
15 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді - Белени А.В.,
суддів - Грищука В.О., Партики І.В.,
з участю прокурора -Ковальчука Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляцію прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції на постанову Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2012 року,
встановила :
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, під час розгляду справи, направлено прокурору Галицького району м. Львова для проведення додаткового розслідування в ході якого необхідно провести слідчі дії для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині постанови, а при необхідності провести інші слідчі дії.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 14.12.2009 року о 01.00 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, безпідставно вступив у конфлікт із потерпілим ОСОБА_2, в ході якого кинув ОСОБА_2 на ліжко, та піднявши із підлоги пневматичний газо-балонний пістолет "СП", кал.4,5 мм № НОМЕР_1, направив його на останнього, однак, дізнавшись, що пістолет не заряджений, взяв пістолет за ствол, та рукояткою даного пістолета умисно наніс ОСОБА_2 два удари по голові внаслідок чого спричинив потерпілому черепно-мозкову травму у вигляді двох ран на голові з відкритим переломом зовнішньої пластинки потиличної кістки, забоєм головного мозку, котра привела до стійкого після травматичного підвищення внутрічерепного тиску та виникнення судом, що згідно висновку експерта № 31/10 від 17.02.2010 року, відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості.
При цьому суд першої інстанції вказав, що органами досудового слідства, при проведенні слідчих дій допущено однобічність, неповноту та неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні і є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Районним судом встановлено, що органом досудового слідства не виконано вказівки суду щодо з'ясування місця знаходження та вилучення, для долучення до матеріалів кримінальної справи, документів, які також були необхідні для проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю об'єктивних результатів обстеження (ренгензнімків черепа: КТ - голови), відсутністю потерпілого на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи, враховуючи розбіжності в записах медичної документації про локалізацію ран на волосяній частині голови, відсутністю попередньої медичної документації до травми і після неї та беручи до уваги матеріали справи, немає об'єктивних судово-медичних даних, які б могли визначити характер, механізм травми та ступінь тяжкості.
Вказані розбіжності та неточності в ході досудового слідства як і в судовому засіданні усунуті не були, належних заходів для встановлення обставин справи досудовим слідством вжито не було, хоча це має важливе значення для встановлення істини у справі, усунення протиріч у показаннях учасників та підтвердження чи спростування певних обставин справи. Під час проведення досудового слідства, всупереч ст.ст.22, 64 КПК України, не були досліджені або досліджені поверхнево обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На дану постанову прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд.
В апеляції прокурор покликається на те, що рішення суду першої інстанції про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування судом прийнято безпідставно, незаконно, оскільки в кримінальній справі відносно ОСОБА_1 містяться матеріали виконаного доручення суду про те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на обстеженні та лікуванні у медичних закладах, а всі заключення лікарів і рентгенівські знімки видані пацієнту на руки і не зберігаються в архіві.
В ході досудового слідства на підставі всіх медичних документів та за наявності потерпілого ОСОБА_2 було проведено судово-медичну експертизу № №31/10 від 17.02.2010 року згідно якої у ОСОБА_2 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді двох ран на голові з відкритим переломом зовнішньої пластинки потиличної кістки, забоєм головного мозку, котра привела до стійкого після травматичного підвищення внутрічерепного тиску та виникнення судом.
В судовому засіданні суду першої інстанції були допитані судово-медичний експерт ОСОБА_3, та потерпілий ОСОБА_2, які дали покази по суті справи.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про задоволення апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає непереконливим доводи суду першої інстанції щодо необхідності проведення додаткового розслідування з зазначених в постанові суду питань.
На думку колегії суд першої інстанції має змогу кожне із зазначених в постанові питань з'ясувати в судовому засіданні шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, експертів, виклику і допиту нових свідків, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК України (1960 року), вчинення інших процесуальних дій, і в залежності від здобутого, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Крім того, в роз'ясненнях, що міститься у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" вказується, що неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_1 в т.2 а.с.54-64 містяться матеріали виконаного доручення, зокрема: на а.с.57 т.2 - є інформація з Львівського обласного клінічного діагностичного центру про те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на обстеженні 12.01.2010 року у відділенні променевої діагностики, де йому проведено комп'ютерну томографію кісток голови і кісток черепа. Заключения лікарів і рентгенівські знімки видаються пацієнтам на руки і не зберігаються в архіві.
Крім того, в матеріалах кримінальної справи т.2 а.с.59 міститься інформація з Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова про те, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 15.12.2009 року по 15.01.2010 року. Рентгенограми кісток черепа № 626 від 13.12.2009 року видано ОСОБА_2 на руки.
На виконання доручення Галицького районного суду м. Львова слідчим Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Руденко Н.В. додатково допитано потерпілого ОСОБА_2 щодо наявності у нього медичних документів т.2 а.с.64. З допиту останнього випливає, що вищевказані медичні документи ним були втрачені, однак на підставі цих документів було проведено судово-медичну експертизу в ході досудового слідства.
В мотивувальній частині постанови суд першої інстанції посилається на наявність розбіжностей в медичних документах, в той же час ні суд ні експерти, якими проводилась комісійна судово-медична експертиза № 10 від 01.03.2011 року ці медичні документи не досліджували.
В ході досудового слідства на підставі всіх медичних документів та за наявності потерпілого ОСОБА_2 було проведено судово-медичну експертизу № №31/10 від 17.02.2010 року згідно якої у ОСОБА_2 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді двох ран на голові з відкритим переломом зовнішньої пластинки потиличної кістки, забоєм головного мозку, котра привела до стійкого після травматичного підвищення внутрічерепного тиску та виникнення судом. Вказана травма заподіяна тупим (тупими) предметом з обмеженою поверхнею та виступаючою гранню, вона могла утворитися 14 грудня 2009 року та відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні від 06.09.2012 року допитано судово-медичного експерта ОСОБА_3, яка в повному об'ємі підтвердила вищевказаний висновок судово-медичної експертизи та ступінь тяжкості тілесного ушкодження.
Крім того, в судовому засіданні був допитаний потерпілий ОСОБА_2, який ствердив про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1
Аналогічні ушкодження потерпілого ОСОБА_2 підтверджено і в ході судового слідства проведеною комісійною судово-медичною експертизою № 10 від 01.03.2011 року.
З врахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляції прокурора, який брав участь в суді першої інстанції - задоволити.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 16 жовтня 2012 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий суддя:
Судді: