Справа № 1328/2-2286/11 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 22-ц/783/220/13 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 57
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Крайник Н.П.
суддів: Каблака П.І.,Курій Н.М.
при секретарі: Данилик І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
У липня 2011 року ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів. Свої вимоги обґрунтовували тим, що 10 липня 2009 року згідно заяв про переказ готівки в Голосіївському відділенні АКБ «Правекс Банк», ОСОБА_3 здійснено переказ грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_2 на загальну суму 70 000, 00 грн. Крім цього, ОСОБА_4 відповідно до квитанцій №64 та №66 від 06.08.2009 року здійснено переказ грошових коштів відповідачу ОСОБА_2 в сумі по 45 000,00 грн. на загальну суму 90 000,00грн. Вищезазначені кошти відповідачем були отримані.
22.06.2011 року звернулися до відповідача з вимогою повернути безпідставно набуті кошти в добровільному порядку, однак остання відмовляється їх повертати. Станом на 05.07.2011 року кошти в сумі 160 000, 00 грн. не повернуті, чим порушуються їх майнові права. Заявою від 22.03.2012 року позовні вимоги уточинили та просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 70 000,00грн. та в користь ОСОБА_4 66 000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, а також витрати пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 70 000,00грн. та в користь ОСОБА_4 66 000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_2 Вважає таке незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги мотивує тим, що судом не досліджено, чи відповідач набула це майно без достатньої правової підстави (безпідставно) чи на наперед обумовленій підставі, яка згодом відпала. Не вказують позивачі на те, що виступило підставою для перерахування коштів в сумі 160 000,00грн. на рахунок фізичної особи, яка в жодних правових, родинних чи шлюбних відносинах з відповідачем не перебуває. Зазначає, що позивачі намагаються стягнути кошти з особи, яка виступає неналежним відповідачем по даній цивільній справі, оскільки такі кошти перераховувались не на користь ОСОБА_2 а на користь КТ «ЕГО» через ОСОБА_2 на виконання умов Договору №5 інк. вд 11.05.2009 року., стягнення по якому уже виступало предметом господарського спору. Вказує, що позовна заява подана позивачами, одним з яких є Фізична особа підприємець ОСОБА_3, а в оскаржуваному рішенні статус такого безпідставно змінено на фізичну особу ОСОБА_3
Позивачі в судове засідання не з'явилися,просили справу розглядати у їх відсутність.
Інші учасники не з»явились, належно повідомлені про розгляд справи за апеляційною скаргою. Про причини неявки не повідомили. Колегія суддів вважає можливим розгляд справи в їх відсутності , що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, мотиви апеляційної скарги та письмові заперечення скарги на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно з чч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз зазначеної норми свідчить проте, що обов'язковими умовами для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення є: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Матеріалами справи встановлено, що заявами від 10.07.2009 року про переказ готівки ОСОБА_3 перераховано на ім»я одержувача ОСОБА_2 кошти в сумі 25 000,00 грн. та 45 000,00грн. Квитанціями №64 та №66 від 06.08.2009 року ОСОБА_4 перераховано на ім»я одержувача ОСОБА_2 кошти в сумі по 45 000,00 грн., що в сумі становить 90 000 грн.
Судом безспірно встановлено, і не оспорюється сторонами, що кошти, в сумі 160 000,00 грн. ОСОБА_2 отримала, що підтвердила в суді першої інстанції представник відповідача.
Оскільки, відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, та зважаючи на те, що ОСОБА_2 не надала належних доказів, які б спростували у встановленому законом порядку підставність отримання підставно набутих коштів. Крім того, частково повертаючи під час розгляду справи частину коштів в сумі 24 000, 00грн. ОСОБА_2 підтвердила отримання нею коштів від позивачів.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не являється належним відповідачем, та те що позов пред'явлено ФОП ОСОБА_3, а рішення суду ухвалено про стягнення на фізичну особу ОСОБА_3 спростовується матеріалами справи, зокрема заявами про переказ готівки фізичними особами та квитанціями про прийом переказів по системі УСБ, з яких убачається, що платником переказу був ОСОБА_3 як фізична особа, а отримувачем зазначених коштів була ОСОБА_2, відповідач по справі.
За наведених обставин, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: