пр. № 1-кс/759/278/13
ун. № 759/4285/13-к
26 березня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого слідчого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Котляр Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві скаргу заявника -
ОСОБА_1
на постанови слідчого про закриття кримінальних проваджень, -
21.03.2013р. до суду надійшла скарга заявника ОСОБА_1, в якій він просив скасувати постанови слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві про закриття кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012110000000145 від 04.12.2012р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.356 КК України і за №42012110000000146 від 04.12.2012р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.356 КК України.
Скарга мотивована тим, що, на думку ОСОБА_1, слідчим не проведено повного комплексу слідчих дій та в порушення ст.ст. 91, 92 КПК України не встановлено і не зібрано доказів, які підтверджують вину службових осіб Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва у вчиненні ними службового злочину, а саме: самоправне переведення його, ОСОБА_1, з одного виду пенсійного забезпечення на інший, внаслідок чого розмір отримуваної ним пенсії значно зменшився, чим порушили Конституцію України та матеріальні норми законів України, що регулюють пенсійні правовідносини та вчинили відносно нього самоправство, у зв*язу з чим вважав, що кримінальні провадження закриті незаконно.
Крім цього, його, ОСОБА_1, не було належним чином повідомлено про хід та результати досудового розслідування, а про закриття кримінальних проваджень за №42012110000000145 від 04.12.2012р. і за №42012110000000145 від 04.12.2012р. йому стало відомо лише з листа прокуратури Святошинського району м.Києва, який він отримав 19.03.2013р., а самих постанов він не має до тепер, а тому просив поновити йому десятиденний строк оскарження цих постанов, визначений частиною 1 ст.304 КПК України, оскільки встановлений законом строк пропущено ним з причин, які просив суд визнати поважними.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в скарзі, на порушення слідчим вимог КПК України, а також пояснив про те, що звертався до суду в порядку адміністративного судочинства на неправомірні дії Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва щодо зобов*язання провести перерахунок і виплату йому доплат до пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», місцевим судом його позов задоволено частково, а Київським апеляційним адміністративним судом постанова місцевого суду залишена без змін, але не виконується до теперішнього часу службовими особами Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва.
Слідчий СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві Олійник В.О., яким були винесені постанови, що оскаржуються заявником, в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду скарги повідомлений належним чином шляхом телефонного повідомлення, не заперечує проти розгляду скарги у його відсутності та направив суду копії постанов про закриття кримінальних проваджень №42012110000000145 від 04.12.2012р. і за №42012110000000146 від 04.12.2012р. та копії матеріалів по ним.
Суд вважає за можливе розгляд скарги у відсутності слідчого, оскільки його відсутність відповідно до частини 3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, вивчивши зміст скарги і постанов слідчого від 02.01.2013р., дослідивши інші матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні скарги відмовити, виходячи з наступного.
Згідно диспозиції частини 1 ст.356 КК України, самоправство, склад даного кримінального правопорушення полягає у самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам власника.
Як вбачається із постанови слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві Олійника В.О. від 02.01.2013р. про закриття кримінального провадження №42012110000000145 від 04.12.2012р., 06.10.2010р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про зобов*язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2010р., постановою Святошинського районного суду м.Києва від 21.12.2010р. його позов задоволено частково і зобов*язано провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2010р., яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. залишена без змін. Але, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва не зважаючи на вказані вище судові рішення не здійснює призначені судом ОСОБА_1 виплати. На що Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва надало відповідь про те, що на виконання постанови Святошинського районного суду м.Києва від 21.12.2010р. і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, недоотримана сума пенсії по перерахунку за рішенням суду була нарахована але не виплачена, оскільки відповідно до ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов*язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Кошти в Державному бюджеті враховані в розмірах, передбачених постановою КМ України №745 від 06.07.2011р., у зв*язку з чим виплати сум пенсій відповідно до вищевказаних законодавчих актів до 01.01.2012р. здійснювались у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», виходячи з наявного фінансового ресурсу Пенсійного фонду України з урахуванням норм постанови КМ України №745 від 06.07.2011р. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» було передбачено, що у 2012р. норми положень статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012р. А тому, виплати сум пенсій відповідно до вищевказаних законодавчих актів здійснюється виходячи з наявного фінансового ресурсу Пенсійного фонду України в розмірах, встановлених КМ України. Крім цього, відповідно до Положення про Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві №11-2 від 27.06.2002р., виплата пенсій здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, а основними функціями територіальних органів Пенсійного фонду України є призначення та перерахунок пенсій. З аналізу вказаних вище матеріалів, слідчим зроблено висновок про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва в межах своїх повноважень судові рішення виконані, тобто, дії службових осіб зазначеної установи не утворюють складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.356 КК України (а.с. 16-18 - копія постанови).
02.01.2013р. слідчим СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві Олійником В.О. була винесена постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012110000000146 від 04.12.2012р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.356 КК України, яка має аналогічні зазначеним вище мотиви (а.с. 22-24 - копія постанови).
Крім цього, Конституційний Суд України в рішенні №20-рп/2011 від 26.12.2011р. визнав таким, що відповідає Конституції України (конституційним) пункт 4 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010р. з наступними змінами, тобто Конституційний Суд України насамперед розглядає принцип збалансованості бюджету як один з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік. У пункті 11 Бюджетного кодексу України встановлено, що предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету. Таким чином, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний
бюджет України на 2011 рік», визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Тобто, Конституційний Суд України підтвердив позицію Пенсійного фонду України про те, що фінансування і виплата усіх соціальних виплат з Державного бюджету України проводиться виходячи з його наявних фінансових ресурсів і вказане правило розповсюджується також судові рішення, ухвалені з приводу соціальних виплат.
Аналізуючи спірну правову ситуацію, з врахуванням пояснень заявника та матеріалів справи, а також існування судових рішень зі спірного питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що службові особи Пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва щодо пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 діяли відповідно до норм діючого матеріального закону, відповідних Законів та підзаконних нормативних актів і їх дії узгоджують з позицією Конституційного Суду України, у зв*язку з чим слідчим вірно прийнято рішення щодо відсутності у їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.356 КК України та винесені постанови про закриття кримінальних проваджень №42012110000000145 від 04.12.2012р. і за №42012110000000146 від 04.12.2012р. і пояснення та доводи ОСОБА_1, не спростовують доводів слідчого, викладених в постановах про закриття вказаних вище кримінальних проваджень.
Прокуратура Святошинського району м.Києва, також, вважає, що перевірка слідчим проведена в повному обсязі і не вбачає підстав для скасування постанов слідчого про закриття кримінальних проваджень, про що ОСОБА_1 надана відповідь від 05.03.2013р. (а.с. 7 - копія).
При вирішенні скарги, судом, також враховуються положення частини 2 ст.2 КАС України, згідно якої до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб*єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження та положення частини 1 ст.6 КАС України, де вказано про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб*єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
В пункті 4) частини 1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб*єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оскільки в даному спірному випадку ОСОБА_1 вважає, що посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва незаконно, без його згоди, здійснено переведення його з одного виду пенсійного забезпечення на інший в порядку виконання судових рішень, він не позбавлений права звернення до адміністративного суду за захистом, порушених, на його думку, його пенсійних прав.
А у відповідності до частини 2 ст.166 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Щодо строків оскарження постанов слідчого, суд приходить до наступного.
Згідно частини 1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Враховуючи те, що в справі відсутні докази отримання ОСОБА_1 постанов слідчого від 02.01.2013р., які він оскаржує, суд визнає причини пропуску заявником десятиденного строку подання даної скарги до суду, визначеного частиною 1 ст.304 КПК України, поважною і вважає за необхідне поновити йому встановлений законом строк на підставі пункту 3) частини 2 ст.304 КПК України.
Приймаючи до уваги наведене,
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 поновити десятиденний строк оскарження постанов слідчого про закриття кримінальних проваджень.
В задоволенні скарги заявника - ОСОБА_1 на постанови слідчого про закриття кримінальних проваджень - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через суд апеляційної інстанції протягом п*яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу - протягом п*яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: