справа № 22-ц/774/3580/13 Головуючий у 1-ій інстанції
категорія №37 суддя Савченко В.О. Доповідач суддя Рудь В.В.
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Філіній Я.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Сьома Дніпропетровська нотаріальна контора м.Дніпропетровська, про визнання недійсним заповіту, поновлення строку для прийняття спадщини, оскарження постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, визнання права на спадщину за заповітом,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись з позовом до ОСОБА_3, третя особа Сьома Дніпропетровська нотаріальна контора м.Дніпропетровська, про визнання недійсним заповіту, поновлення строку для прийняття спадщини, оскарження постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, визнання права на спадщину за заповітом(а.с.4-6).
Позивачі зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1.
Спадкоємцями померлої є дочка ОСОБА_3, що мешкає у АДРЕСА_2, та син ОСОБА_1, що мешкає у Росії, м.Тюмень.
Після поховання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 стало відомо, що у 1994 році померла склала заповіт на належну їй квартиру по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3
ОСОБА_2 також зазначила, що вона є онукою ОСОБА_4 Усіма справами ОСОБА_4, яка була віком 84 років та часто хворіла, займалась вона та її чоловік, у тому числі доглядала за нею, надавала допомогу, оскільки проживала поруч, а діти - син та дочка, проживали далеко від неї.
Вважає, що ОСОБА_3, яка не надавала допомоги ОСОБА_4 та неправомірно заволоділа вказаною квартирою та пенсією після смерті останньої, приховала від нотаріуса наявність інших спадкоємців за законом, повинна бути усунута від права на спадкування.
Від імені та по довіреності батька ОСОБА_1, вона, ОСОБА_2, подала документи у встановлений законом строк про прийняття останнім обов'язкової частки спадщини, однак у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено з посиланням на пропуск строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на викладені обставини, позивачі просили:
визнати недійсним заповіт на користь ОСОБА_3;
усунути від права на спадщину ОСОБА_3 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12.07.2011 року, виданого сьомою нотаріальною конторою м.Дніпропетровська;
поновити строки для прийняття обов'язкової частки спадщини та визнати право власності на обов'язкову частку спадщини ? квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1;
визначити за ОСОБА_2 право на спадкування разом із ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на ? квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено повністю(а.с.74-76).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена, рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року в оскаржуваній нею частині залишено без змін(а.с.115-117).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови йому у поновленні строку на прийняття обов'язкової частки спадщини, визнання права власності на ? обов'язкової частки спадщини квартири АДРЕСА_1, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.07.2011 року недійсним скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення зазначених вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що він є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, на момент її смерті був непрацездатним за віком, народився ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно мешкає у Російській Федерації у м.Тюмень і не мав можливості особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної котори в Україні, хоча написав таку заяву у нотаріуса за місцем свого проживання, але з незалежних від нього обставин остання не була зареєстрована в нотаріальній конторі.
Вважає, що зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, що не враховано судом та порушено норми матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення(а.с.121-122).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За правилами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст.213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із квартири АДРЕСА_1. Інші особи, крім померлої, в квартирі зареєстровані не були(а.с.7,17).
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є дочка ОСОБА_3, на ім'я якої ОСОБА_4 11 червня 1994 року склала заповіт на належну їй квартиру(а.с.45), та син ОСОБА_1, який на час смерті матері був непрацездатний за віком, ІНФОРМАЦІЯ_1, та мав право на обов'язкову частку у спадщині(а.с.13).
24 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Другої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, при цьому в заяві зазначила, що інших спадкоємців крім неї немає(а.с.12 зворот).
12 липня 2011 року Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 видано свідцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1(а.с.8).
Із справи видно, що в матеріалах спадкової справи спадкодавця ОСОБА_4 наявна заява ОСОБА_1, яка адресована нотаріусу м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, що посвідчена 14.02.2011 року нотаріусом нотаріального округу м.Тюмені Тюменської області, в якій ОСОБА_1 зазначив, що він приймає спадщину після смерті матері ОСОБА_4 та що спадкоємцем є також ОСОБА_3(а.с.14 зворот).
Згідно постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії від 05.10.2011 року завідуюча Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою Черновська Л.Г. відмовила у здійсненні нотаріальної дії, пославшись на пропуск ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини. В постанові також зазначено, що ОСОБА_3 надала невірну інформацію щодо відсутності спадкоємців, передбачених ст.1241 ЦК України(а.с.16).
Таким чином, наведені обставини свідчать, що правовідносини щодо спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, регулюються правилами книги шостої Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.2003 року.
Із змісту вимог ОСОБА_1 видно, що він просив поновити строки для прийняття обов'язкової частки спадщини та визнати за ним право власності на обов'язкову частку спадщини - ? квартири АДРЕСА_1(а.с.4-6), однак діючий з 01.01.2004 року ЦК України не передбачає зазначений ОСОБА_1 спосіб захисту порушеного права.
Так, згідно ч.З ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заявлених вимог з посиланням на пропуск без поважної причини строку звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, суд не взяв до уваги, що спосіб захисту порушеного права, обраний ОСОБА_1, а саме: поновлення строку для прийняття обов'язкової частки спадщини та визнання права власності на обов'язкову частку спадщини, не передбачено ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, а з вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України по даній справі ОСОБА_1 не звертався.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що висновки суду з посиланням на пропуск ОСОБА_1 без поважної причини строку звернення до нотаріуса про прийняття спадщини є передчасними.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову, однак з урахуванням встановлених обставин та суті заявлених вимог, вважає необхідним змінити обгрунтування відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову та зазначити про відмову в задоволенні позову не з підстав пропуску ним строку звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, а з тих підстав, що обраний ним спосіб захисту порушеного права не передбачено ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, що не позбавляє останнього звернутися до суду з відповідним позовом в порядку ч.3 ст.1272 ЦК України.
З наведених мотивів апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ст.309 ЦПК України в зазначеній частині підлягає зміні.
Підстав для скасування судового рішення в оскаржуваній ОСОБА_1 частині не встановлено.
Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року в частині обгрунтування відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 змінити, в іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -