Справа № 441/3481/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/561/К/13 Камбул М.О.
Категорія - 52 ( І ) Доповідач Грищенко Н.М.
Іменем України
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Грищенко Н.М.
суддів: Барильської А.П., Савіної Г.О.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,
представника відповідача - Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат " - Доценко Тетяни Юріївни,
представника відповідача - Обласного комунального закладу «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» - Поштаренко Світлани Валеріївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства " Північний гірничо-збагачувальний комбінат ", Обласного комунального закладу «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди,-
В грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Публічного акціонерного товариства " Північний гірничо-збагачувальний комбінат " (далі ПАТ «ПівнГЗК») з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Після уточнення позовних вимог у квітні 2012 року зазначив другим відповідачем Обласний комунальний заклад «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» та просив: визнати наказ № 188-к від 24.11.2011 року «Про припинення трудового договору з ОСОБА_2 за п. 7 ст. 40 КЗпП України» незаконним; зобов'язати ПАТ «ПівнГЗК» поновити його на посаді машиніста млина 5-го розряду виробничої дільниці збагачення руди ПАТ «ПівнГЗК»; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на посаді машиніста млина 5-го розряду виробничої дільниці збагачення руди ПАТ «ПівнГЗК» з 24.11.2011 року; стягнути з ПАТ «ПівнГЗК» на його користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу; стягнути з ПАТ «ПівнГЗК» на його користь моральну шкоду в сумі 30000 грн.; стягнути з ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» на його користь моральну шкоду в сумі 30000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він працював на посаді машиніста млина 5-го розряду виробничої дільниці збагачення руди ПАТ «ПівнГЗК». Наказом № 188-к від 24.11.2011 року його було звільнено за п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі 11.10.2011 року в стані наркотичного сп'яніння.
Він вважає, що зазначений наказ є незаконним, так як 11.10.2011 року він не перебував на робочому місці в стані наркотичного сп'яніння. Не погоджується він також з діагнозом «гостра інтоксикація канабіноїдами», встановленим йому 11.10.2011 року у ПНД м. Кривого Рогу, оскільки згідно висновку Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру від 12.10.2011 року, ознак сп'яніння, чи інтоксикації канабіноїдами не виявлено. Вважає його звільнення незаконним, оскільки його було звільнено без згоди первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Публічного акціонерного товариства " Північний гірничо-збагачувальний комбінат ", членом якої він є з 24.10.2011 року.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ " ПівнГЗК", ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди, відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач та його представник ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду необґрунтоване, не є мотивованим, судом невірно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Зокрема судом в мотивувальній частині рішення відсутній опис обставин встановлених суддею за розглядом справи. Висновки суду спростовуються наявністю фактів, якими обґрунтовувались позовні вимоги, а також доказами, які були встановлені в суді.
При ухваленні рішення судом не враховані фактичні обставини справи, не надано належної оцінки доказам. Судом не враховано, що профспілкові органи не надали згоди на його звільнення за п. 7 ст. 40 КЗпП України.
В запереченнях на апеляційну скаргу Обласний комунальний заклад «Психоневрологичний диспансер м. Кривий Ріг» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду, як законне і обґрунтоване, залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно ч. 3 цієї статті суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з,ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального і матеріального закону дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ „ПГЗК".
Цей висновок суду підтверджується встановленими обставинами, матеріалами справи.
Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах. Позивач працював на посаді машиніста млина 5-го розряду виробничої дільниці збагачення руди ПАТ «ПівнГЗК» з липня 1995 року, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с.6-8).
В робочу зміну, приблизно о 14.30 год. при обході робочих місць начальником РЗФ-1 ОСОБА_7 та старшим майстром виробничої дільниці збагачення руди РЗФ-1 ОСОБА_8, був зупинений позивач ОСОБА_2 у зв'язку з підозрою знаходження його в стані наркотичного чи токсичного сп'яніння, про що свідчили характерний погляд, різкий специфічний запах з роту не алкогольного походження, неадекватна поведінка.
За результатами медичного огляду, проведеного о 16.45 год. 11.10.2011 року лікарем ОКЗ «ПНД м. Кривий Ріг» ОСОБА_9 було встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться в стані гострої інтоксикації канабіноїдами і складено Акт медичного огляду № 4969 від 11.10.2011 року та висновок щодо результатів медичного огляду від 11.10.2011 року ( а.с. 10-13). З вказаним висновком ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у Акті та Висновку.
Згідно висновку Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру від 12.10.2011 року за № 138, у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено ( а.с.14).
Згідно Наказу № 188-к від 24.11.2011 року позивача було звільнено за п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі 11.10.2011 року в стані наркотичного сп'яніння.
Відмовляючи позивачу в задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції посилається на відсутність підстав для визнання Акту та висновку № 4969 від 11.10.2011 року відносно позивача, незаконними, а також на те, що роботодавцем не було отримано згоду профкому на звільнення позивача в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не повідомив роботодавця про вступ до іншої профспілкової організації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" із змінами, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КзпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вини відсторонені від роботи чи продовжували виконувати трудові обов'язки.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 1 ст. 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Згідно п.3.16 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», (надалі - Інструкція) затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009 року за № 400/666, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо дійсності медичного Акту ОКЗ "Психоневрологічний диспансер" № 4969 від 11 жовтня 2011 року, за висновком якого , ОСОБА_2 був оглянутий об 16 - 45 год. 11 жовтня 2011 року в день виявлення його в стані наркотичного сп'яніння та висновком встановлено гостру інтоксикацію канабіоїдами.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції було допитано в якості свідка лікаря ОСОБА_9, яка проводила медичний огляд позивача ОСОБА_2, та підтвердила факт перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння.
Посилання представника позивача ОСОБА_3 на невідповідність дублікату акту його оригіналу, наданих в судовому засіданні, в частині зазначення в дублікаті лікарем про відмову ОСОБА_2 від отримання направлення на стаціонарне обстеження , яке відсутнє в оригіналі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, з пояснень лікаря ОСОБА_9, наданих в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 оригінал Акту медичного огляду ОКЗ "Психоневрологічний диспансер" № 4969 від 11 жовтня 2011 року отримав не законним шляхом, у зв'язку із чим, було складено Дублікат Акту. Як пояснив в суді свідок, на день отримання позивачем незаконним шляхом Акту медичного обстеження, останній не був належним чином оформлений.
Відповідно до п.3.19 вищезазначеної Інструкції акт медичного огляду складається в одному примірнику , який залишається в закладі охорони здоров'я, але в порушення зазначеної норми оригінал акту було суду надано позивачем.
На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вище зазначений Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4969 від 11 жовтня 2011 року виданий ОКЗ "Психоневрологічний диспансер" є дійсним та його не скасовано у встановленому законом порядку.
Висновок Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 838 від 12 жовтня 2011 року , проведеного об 14.10 год, за яким у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки обстеження було проведено після спливу доби, з час виявлення стану сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що 11 .10.2011 року він не перебував на робочому місці в стані сп'яніння, спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Крім того, факт знаходження позивача ОСОБА_2 на роботі 11 .10.2011 року у стані сп'яніння підтверджується актом відділу охорони № 2 від 11.10.2011 р. ( а.с.32), розпорядженням № 1315-к від 11.10.2011 про відсторонення від роботи працівника РЗФ-1 ОСОБА_2 (а.с. 35), докладною запискою старшого інспектора БППР ОВБ УБ В.Г. Репиної ( а.с.36).
У зв'язку з цим, доводи апелянта про те, що висновком Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру від 12. 10.2011 року встановлена відсутність у позивача ознак сп'яніння, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки він не спростовує надані відповідачем докази перебування позивача 11.10.2011 року о 14.30 год у стані алкогольного сп'яніння на роботі та висновку Акту ОКЗ "Психоневрологічний диспансер" № 4969 від 11 жовтня 2011 року за висновком якого , ОСОБА_2 об 16.45 год 11.10.2011 року був у стані наркотичного сп'яніння гострої інтоксикації канабіоїдами.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що власником не було дотримано порядку звільнення, так як підприємством не отримано згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення позивача.
У відповідності із вимогами ст. 43 КЗпП України, звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, можливо тільки за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є позивач.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноваженого ним органу про прийняте рішення в письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що на час виявлення позивача на робочому в стані наркотичного сп'яніння він був членом профспілкового комітету первинної організації профспілки металургів та гірників ПАТ "ПівнГЗК", тому у відповідності до вимог ст. 43 КЗпП України роботодавець звернувся до нього з обґрунтованим письмовим поданням на отримання згоди на звільнення ОСОБА_2 21 листопада 2011 року головою профкому надано відповідь про те, що ОСОБА_2 21.10.2011 року подав заяву про вихід з профспілки, на підставі якої рішенням цехового комітету РЗФ-1 від 09.11.2011 року його членство в ПМГУ було припинено. Тому, оскільки позивач не був членом профспілкової організації роботодавець у відповідності із вимогами законодавства 24 листопада 2011 року звільнив ОСОБА_2, без отримання згоди.
Також при розгляді справи встановлено, що позивач не повідомив роботодавця про те, що він з 24.10.2011 року є членом іншої профспілковоїорганізації - первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Публічного акціонерного товариства " Північний гірничо-збагачувальний комбінат ", тому відповідач не звертався до вказаної профспілкової організації з поданням на отримання згоди на звільнення ОСОБА_2 бо не мав інформації про його членство.
Колегія суддів не приймає до уваги відповідь Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо- збагачувальний комбінат" "Про відмову дачі згоди на звільнення " , надану на ухвалу суду першої інстанції від 30 жовтня 2012 року, даючи оцінку медичному акту № 4969 від 11.10.2011 року та медичному висновку від 11.10.2011 року, як неналежним та незаконним доказам, оскільки на час встановлення порушення трудового законодавства ОСОБА_2, він не був її членом, а також відмова не є обґрунтованою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення ПАТ «Півн ГЗК» порядку звільнення ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи та висновками суду першої інстанції.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяти до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду до їх оцінці і правового значення для вирішення спору не мають.
За таких обставин. колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам по справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду повинно бути залишено без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді :