Провадження № 22-ц/774/2756/13 Головуючий у 1й інстанції - Скрипник К.О.
Справа № 2/422/5656/12 Доповідач - Петешенкова М.Ю.
Категорія - 27
15 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді - Петешенкової М.Ю.
Суддів - Дерев'янка О.Г., Черненкової Л.А.
При секретарі - Савчук Р.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою, -
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2012 року вище вказаний позов задоволено (а.с. 17-18).
29 грудня 2012 року відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду (а.с. 20-24).
В судовому засіданні, 15 березня 2013 року представником відповідача ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду Ленінським районним судом м. Дніпропетровська справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним, визнання договору дійсним.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_3 вказував, що 05 січня 2010 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав у борг кошти у розмірі 11 000 Євро. Документи на підтвердження вказаних обставин справи додано до позовної заяви.
Із наданої представником відповідача ухвали убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним, визнання договорів позики дійсним та недійсним. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2003 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Розглянувши клопотання представника відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки на час розгляду справи позивач має право на захист свого порушеного права, а оспорювання ОСОБА_1 договору позики, не впливає на можливість подальшого розгляду даної справи.
Таким чином підстав для зупинення провадження по справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 201, 218, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: