Провадження № 22-ц/774/4004/13 Головуючий в 1 інстанції - Бабаніна В.А.
Справа 2/0182/296/13
Категорія - 52 Доповідач - Кочкова Н.О.
25 березня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Слоквенка Г.П., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної металургійної академії України, Нікопольського технікуму національної металургійної академії України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Національної металургійної академії України в особі Нікопольського технікуму національної металургійної академії України на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року, -
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ директора Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України № 84-а від 02 жовтня 2012 року про звільнення за п. З ст. 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на роботі з 04 жовтня 2012 року; стягнуто з Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2012 року по 13 лютого 2013 року в розмірі 9 143, 76 коп. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 2064 гривень 72 коп. допущено до негайного виконання (а.с.161-164). Додатковим рішенням цього ж суду від 18 лютого 2013 року з відповідача стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 114гр. 70коп. (а.с.166).
В апеляційній скарзі представник відповідача Брисін О.В., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.169-175).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 26 серпня 2005 року згідно наказу директора НТ НМетАУ № 53-а був переведений з 1 вересня 2005 року на посаду викладача спеціальних електротехнічних дисциплін (а.с.22). У 2011-2012 навчальних роках ОСОБА_1 відповідно до наказу № 139 б від 31 серпня 2011 року викладав дисципліну, «Захист Вітчизни". Наказом директора НТ НМетАУ від 27 лютого 2012 року № 42-б викладачу ОСОБА_1 була оголошена догана за серйозні недоліки в організації навчально-виховного процесу з предмету „Захист Вітчизни", що виявилось в приниженні гідності студентів і неправомірних діях по відношенню до студентів ( а.с. 109).
Наказом Директора Нікопольського технікуму від 02 жовтня 2012 року № 84-а ОСОБА_1 був звільнений з посади викладача за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх трудових обов'язків як працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, з 04 жовтня 2012 року.
Профспілковий комітет, розглянувши на засіданні подання директора, дав згоду на звільнення ОСОБА_1 за п. З ст. 40 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 відбулось незаконно, оскільки дії за які йому винесено догану та звільнено з роботи не підпадають під підстави звільнення, передбачені п. З ст. 40 КЗпП України, і тому позивач повинен бути поновлений на попередній роботі на підставі ст. 235 КЗпП України, а відтак і підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Вказані висновки зроблені без порушення норм матеріального та процесуального права.
Пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено право власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Виходячи зі змісту даної норми для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Із матеріалів справи вбачається, що у наказі № 84а про звільнення ОСОБА_1 вказано, що комісія, створена наказом директора технікуму, перевірила інформацію по заяві студентів групи ОТ-09 1/9 на ім'я директора від 24.05.2012 року, пояснювальній записці студентів від 12.06.2012 року та службовій записці викладача ОСОБА_3 - керівника гр. ОТ-09 1/9 від14.06.2012 року. Комісія по перевірці вищеназваних документів встановила, що протягом квітня - травня в групі ОТ-09 1/9 на заняттях з предмету „ Основи автоматизації" були проведені відвідування з метою перевірки та надання методичної допомоги. Аналіз відвідувань занять членами предметної циклової комісії електротехнічних дисциплін, адміністрацією та методичним кабінетом, виявив низький рівень викладання, невідповідність використання сучасних інноваційних технологій навчання у викладенні дисципліни, відсутність зворотного зв"язку зі студентами, порушення структури навчальних занять, майже відсутність актуалізації опорних знань студентів, відсутність роздаткового матеріалу, низьку накопиченість оцінок з предмету і майже відсутність контролю знань студентів, слабке володіння навчальним матеріалом. Керівник групи ОСОБА_3 і 15 студентів стверджують, що під час заліку з предмету „Основи автоматизації" викладач ОСОБА_1 вимагав від студентів підписати на ім'я директора заяву-скаргу в його підтримку, інакше погрожував, що студенти будуть складати залік багато разів. Студенти злякались і підписали заяву під тиском ОСОБА_1 Після підписання заяви оцінки були виставлені штучно без фактичного складання заліку, що є грубим порушенням вимог щодо проведення іспитів та заліків, а також є навмисним психічним тиском на особистість студентів (а.с.14).
За таких обставин висновок суду 1 інстанції про те, що наказ № 84а не конкретизований, із нього неможливо зрозуміти, коли і який конкретно дисциплінарний проступок вчинив ОСОБА_1, - являється правильним. Більше того, в наказі вказано, що дії викладача розглядаються як невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку НТ, передбачених Положенням НТ НМетАУ, посадовою інструкцією, та іншими нормативними документами, які регламентують роботу викладача, однак, не вказано, які конкретно пункти, підпункти і розділи порушені викладачем, а Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.33-41) не передбачають звільнення за порушення посадової інструкції. Крім того, перевірка діяльності ОСОБА_1 була протягом квітня- травня 2012 року, а звільнення відбулось 4 жовтня 2012 року, тобто із пропуском встановленого ч.1 ст. 148 КЗпП Україн місячного терміну.
Посилання в апеляційній сказі на те, що викладачем ОСОБА_1 були порушені норми ст.. 28, 34 Конституції України, ст..51 Закону України «Про освіту», ст.. 2.3.2, 2.3.8 Положення НТ НМетАУ, ст.. 4.12 Посадової інструкції викладача, і т.п. - не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не спростовують висновку суду про відсутність у наказі про звільнення ОСОБА_1 дати та опису дисциплінарного проступку, за який він був звільнений.
Доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості наказу № 42-б від 27 лютого 2012 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки цей наказ позивачем не оспорювався і цей наказ не був підставою для його звільнення.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 перешкоджав у роботі комісії, - не мають правового значення для вирішення спору, як і посилання на те, що ОСОБА_1 має низький рівень педагогічних навичок.
Доводи апелянта про те, що судом не установлена «вина відповідача у спричиненні шкоди студентам, не врахована ступінь суспільної небезпеки скоєного позивачем, залишена поза увагою шкода, спричинена позивачем учбовому і виховному процесу - являються голослівними і теоретичними.
Відповідно до ч.1,2 ст.235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Судом стягнуто з Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2012 року по 13 лютого 2013 року в розмірі 9 143, 76 коп. Вказана сума в апеляційній скарзі не оспорюється.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Національної металургійної академії України Брисіна О.В. ВІДХИЛИТИ.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :