справа № 22-ц/774/3592/13 Головуючий у 1-ій
інстанції категорія №27
суддя Литвинчук В.П. Доповідач суддя Рудь В.В.
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Філіній Я.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 лютого 2013 року за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2012 року Кредитна спілка «Аккорд» звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором(а.с.2-4).
Позивач зазначав, що 16 березня 2007 року між КС «Аккорд» та членом КС «Аккорд» ОСОБА_1 укладено договір №ПП Неплях/Дз2589/1, термін виконання якого починається з моменту підписання та до повного його виконання сторонами.
Згідно п.1.1 договору кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 4 900 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до п.2.1 договору позичальнику було надано право щомісячно сплачувати спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах, передбачених рекомендованим графіком платежів(додаток №1 договору кредиту). При дотриманні позичальником умов сплати кредиту, передбачених у рекомендованому графіку платежів, нарахування процентів є мінімальним: на залишок суми кредиту. Розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом передбачено п.2.3 договору.
Однак у встановлені графіком терміни позичальником не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до п.3.2 договору при порушенні строків сплати кредиту нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.
Станом на день складання позовної заяви - липень 2012 року, заборгованість за тілом кредиту становить 4 900грн., за процентами - 8 212,89 грн., за встановленою рішенням кредитного комітету пенею - 0 грн., всього 13 112,89 грн.
Останній платіж за кредитним договором позичальником проведено 01.03.2012 року.
Невиконання позичальником договірних зобов'язань перед КС «Аккорд» призвело до неможливості задовольнити вимоги вкладників за депозитними внесками, строк виконання яких настав ще у 2008 році, в результаті чого 18.12.2008 року Господарським судом м.Києва за заявою одного із вкладників кредитної спілки було порушено провадження у справі за №23/310-Б про відновлення платоспроможності КС «Аккорд» або визнання його банкрутом.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №ПП Неплях/Дз2589/1 від 16 березня 2007 року: залишок кредиту - 4 900 грн.; залишок процентів - 8 212,89 грн.; нараховані штрафні санкції - 0 грн.; на піставі ст.625 ЦК України: інфляційну складову та 3% річних - 8 997,51 грн., всього 22 110,40 грн. та судові витрати.
Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 лютого 2013 року позов задоволено(а.с.71-72).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» заборгованість за кредитним договором у сумі 22 110,40 грн.: залишок кредиту - 4 900 грн.; залишок процентів - 8 212,89 грн.; інфляційну складову та 3% річних - 8 997,51 грн., судові витрати у сумі 221,10 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне їх з'ясування, що суд при ухваленні рішення не врахував пропуск позовної давності для звернення до суду КС «Аккорд», порушив норми матеріального та процесуального права(а.с.75-78).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов КС «Аккорд» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд виходив з того, що строк дії договору передбачено до повного його виконання сторонами, однак відповідачкою договір не виконаний, від його виконання вона ухиляється, а тому посилка відповідачки та її представника на пропуск строку позовної давності не відповідає матеріалам справи.
Такі висновку суду не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні спору суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи(пропущення строку позовної давності тощо); правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Однак вказані вимоги судом першої інстанції дотримані не були.
По справі встановлено, що 16 березня 2007 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ПП Неплях/Дз2589/1, згідно з яким спілка надала позичальнику 4900 грн. на придбання товару, а остання зобов'язувалася щомісячно сплачувати спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та в розмірах не менше, ніж вказано у рекомендованому графіку платежів(а.с.9-11).
Проценти за користування кредитом встановлені з розрахунку 0,1151% за кожен день користування кредитом. Термін дії договору - до повного його виконання.
Із справи видно, що сторонами узгоджено рекомендований графік платежів, згідно з яким зазначено розмір щомісячного платежу починаючи з 16 березня 2007 року по 16 березня 2008 року включно(а.с.9-11). Інших графіків платежів позивачем не надано.
Сам договір не містить інших умов щодо продовження строку дії вказаного договору. Тобто, 16 березня 2008 року сторони вважали строком закінчення дії договору.
Отже, строк вимоги для КС «Аккорд» розпочався з 16 березня 2008 року і закінчувався 16 березня 2011 року включно.
Відповідно до ч.1 ст.251, ч.1 ст.252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Разом з тим із настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати(ч.2 ст.251 та ч.2 ст.252 ЦК України).
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
В п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Зазначене роз'яснення стосується і позасудового порядку вирішення спорів, і в разі звернення з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Як видно із справи, з позовом до суду СК «Аккорд» звернулася 24 липня 2012 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності, причини пропуску позовної давності позивач в позовній заяві не зазначав(а.с.2). В запереченнях на позовну заяву, направлених суду першої інстанції, ОСОБА_1 послалась на сплив позивачем позовної давності та просила застосувати наслідки спливу позовної давності(а.с.28-33).
Розглядаючи заявлений спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що перебіг позовної давності за вказаним договором почався з 16 березня 2008 року, позивач звернувся до суду поза межами строку, встановленого ст.257 ЦК України, та що відповідачкою подано заяву про застосування позовної давності, що згідно ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
При цьому суд також не взяв до уваги зазначені норми діючого законодавства, що регулюють питання позовної давності, та не врахував, що перебіг позовної давності починається зі спливом визначеного строку виконання зобов'язання і не пов'язується з терміном дії договору, а тому прийшов до помилкового висновку про задоволення позову з підстав, зазначених у судовому рішенні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову СК «Аккорд» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 лютого 2013 року скасувати.
В задоволенні позову Кредитної спілки "Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -