Провадження № 22-ц/774/2920/13 Справа № 403/13121/12 Головуючий у 1 й інстанції - Чулінін Д.Г. Доповідач - Осіян О.М.
Категорія 24
« 13» березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів - Глущенко Н.Г., Колодяжної Н.Є.,
при секретарі - Надтока А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2011 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про відшкодування збитків та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із позовом в якому заявляв вимоги про відшкодування збитків і моральної шкоди, завданих протиправним відключенням електропостачання 13.04.2005 року у будинку позивача під АДРЕСА_1. З урахуванням поданих уточнень після підключення до мережі і відновлення електропостачання просив стягнути на свою користь вартість недоотриманої електроенергії в сумі 2 805 гривень, вартість міні електростанції в сумі 889 гривень та відшкодування моральної шкоди, яке він оцінив в сумі 30 000 гривень з огляду на те, що відключення тривало 18 місяців в той час, коли на утриманні позивача перебула новонароджена дитина
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2011 року задоволено частково позов ОСОБА_2 Стягнуто на користь ОСОБА_2 із ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" З 694 гривні відшкодування збитків та 5 000 гривень відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_2 у задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто із відповідача на користь держави 56,1 гривень судового збору, а на користь ОСОБА_2 на відшкодування судового збору в сумі 3,4 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позову посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено без врахування обставин у справі та вимог законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми боргу та процентів із наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що 25.03.2003 року позивач і відповідач уклали відповідно до ст. 714 ЦК України договір № 20555 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, за умовами якого позивачу за місцем мешкання: АДРЕСА_1, встановлений однофазний прилад обліку 2261643 СО-2, із показаннями приладу обліку на момент укладання договору 42367. Умовами п. 5.2 цього договору, що обов'язкові для сторін згідно з ст. 629 ЦК України, відповідач зобов'язався відшкодувати у
п'ятикратному розмірі вартість електроенергії, що не була ним поставлена споживачу.
13.04.2005 року відповідач припинив постачання електроенергії позивачу через існування в останнього заборгованості за спожиту електричну енергію. Проте, попередження позивача про відключення його будинку від електропостачання із вихідною датою 19.09.2005 року отримано ним лише 29.09.2005 року. Відповідач доказів протилежного всупереч ст. 27 ЦПК України не надав.
За таких обставин припинення відповідачем енергопостачання будинку позивача, на переконання суду, проведено із порушенням п.п. 27, 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (надалі Правила) без своєчасного попередження про відключення електричної енергії у зв'язку з несплатою за спожиту електроенергію, виконаного у встановленому порядку.
Крім того, наведені відповідачем дані про заборгованість із оплати за спожиту електроенергію викликали у суду сумніви в їх істинності. Як вбачається із листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.05.2005 року № Г-156-1 1/59 максимальний обсяг електричної енергії, який може бути зафіксований обліковим механізмом лічильника СО-2, встановленого позивачу, складає 9999,9 кВт/год. Водночас, у графі "Покази приладу обліку на момент укладання договору" в п. 1.5 договору, зазначені показники лічильника - 42367 кВт/год., що не може відповідати дійсності і є помилковим. Внаслідок такої помилки неправильно зняті показання з приладів обліку електроенергії, через що, на переконання суду, відповідач допустив арифметичну помилку в обсязі спожитої електроенергії і, відповідно, суми боргу ОСОБА_2
З'ясувавши ці обставини, суд дійшов висновку, що за презумпцією добросовісності позивача за ст. 12 ЦК України порушень з його боку як споживача в електроенергетиці відповідно до положень Закону України «Про електроенергетику» і «Правил користування електроенергією для населення» не встановлено, у зв'язку з чим відповідач не мав права в односторонньому порядку відключати будинок позивача від електропостачання.
Таким чином, встановивши, що будинок позивача незаконно було відключено від електроенергії із 13.04.2005 року до 11.10.2006 року, суд вважав необхідним присудити позивачу відшкодування збитків у п'ятикратному розмірі вартості ненаданої споживачу електричної енергії, яка складала суму 2 808 гривень, виходячи з добутку кількості витраченої за цей час електроенергії відповідно до покажчика міні електростанції (3600 кВт/год х 0,156 гривень вартості 1 кВт/год х 5), в межах заявленої за ст. 11 ЦПК України позивачем суми 2 805 гривень. Встановлюючи розмір відшкодування, суд не прийняв до уваги зміни, внесені до Правил згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 4 від 11.01.2006 року щодо двократного відшкодування збитків, оскільки в цій частині укладений між сторонами договір не змінений. Так само, суд присудив на користь позивача витрачені ним 889 гривень на придбання міні електростанції для поновлення своїх порушених конституційних прав на проживання у гідних умовах, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 ЦК України відносяться до реальних збитків.
Суд встановив, що крім порушення умов договору, протиправним відключенням будинку позивача від електроенергії, відповідач спричинив позивачу моральну шкоду. В умовах відсутності газозабезпечення будинку позивача, він та члени його родини, включаючи немовля, були позбавлені можливості в нормальних умовах готувати їжу, підтримувати санітарно-гігієнічний стан. Через позбавлення відповідачем можливості використовувати електричну помпу для поливу насаджень на присадибній ділянці, позивач пережив глибокі душевні страждання. Дії відповідача принизили його людську гідність, оскільки у сусідів та близьких людей позивача склалося враження його непорядності через несплату заборгованості, якої насправді не існувало, проте, це було відомо лише йому. Із урахуванням вимог Правил користування електроенергією для населення, вимог ст. 23 ЦК України суд дійшов переконання про доведеність відшкодування в розмірі 5000 гривень.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував відсутність доказів, які б підтверджували вину відповідача у спричиненні шкоди, а також не врахував норми законодавства, щодо двократного відшкодування збитків.
Як вбачається із матеріалів справи 13.04.2005 року відповідач припинив постачання електроенергії позивачу через існування в останнього заборгованості за спожиту електричну енергію. Проте, попередження позивача про відключення його будинку від електропостачання із вихідною датою 19.09.2005 року отримано ним лише 29.09.2005 року. Тому припинення відповідачем енергопостачання будинку позивача проведено із порушенням вимог п.п. 27,35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року.
Крім того, умовами п. 5.2 цього договору від 25.03.2003 року, передбачено, що енергопостачальник зобов'язався відшкодувати у п'ятикратному розмірі вартість електроенергії, що не була ним поставлена споживачу із вини енергопостачальника.
Зміни до вказаного договору сторонами не вносились і ці умови договору відповідали вимогам п.44 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМ України, від 26.07.1999, № 1357, у редакції, яка діяла на час припинення постачання електричної енергії позивачу.
Але визначаючи розмір відшкодування шкоди суд не врахував вимоги законодавства, умови договору та встановлені обставини у справі.
Відповідно до умов п.4.1 договору від 25.03.2003 року визначено розмір середньомісячного споживання електроенергії споживачем - 100 квт/г.
Оскільки умовами договору визначено розмір споживання електроенергії, а п.5.2 договору визначено розмір відшкодування, тому із врахуванням відсутності електричної енергії у будинку позивача протягом 7 місяців, розмір збитків складає 546 гривень (7 міс. х 100 квт/г. х 0,156 грн. х 5), які необхідно стягнути із відповідача, що відповідає вимогам п.44 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМ України, від 26.07.1999, № 1357, у редакції, яка діяла на час припинення постачання електричної енергії позивачу.
Також відповідно до вимог ст.23 ЦК України із врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, вимог розумності та справедливості суд вважає за необхідне зменшити розмір грошової суми на відшкодування моральної шкоди до 1000 гривень.
Таким чином, наявні підстави для зміни судового рішення, передбачені ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити частково.
Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2011 року змінити в частині розміру стягнутої грошової суми на відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зменшити стягнуту на користь ОСОБА_2 з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" суму на відшкодування збитків із 3694 гривень до 889 гривень та суму на відшкодування моральної шкоди із 5000 гривень до 1000 гривень.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.
Судді: