справа № 201/265/13-ц,
провадження № 2/201/495/2013
(заочне)
21 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Трещова В.В., при секретарі - Тютюнник М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої, посилалася на те, що 18 грудня 2009 року у квартирі АДРЕСА_1 з вини відповідача, який проживає на поверх вище, сталося залиття квартири позивача, чим спричинено їй матеріальну та моральну. На ремонт з урахуванням будівельних матеріалів та вартістю будівельних робіт, як зазначено в позові, нею витрачено 12952,28 грн., завдану моральну шкоду позивачка оцінила в 25000грн., яку також просила стягнути з відповідача..
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій позов підтримав з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача відповідно до п.4 ч. 2 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що 18 грудня 2009 в результаті несправності санітарно-технічних виробів в квартирі АДРЕСА_2, в якій проживає відповідач, відбулося затоплення квартири № 14 за тією ж адресою, власницею якої є позивач. Факт залиття квартири підтверджується висновком ТОВ «Інженерінг-Правопроект», та актом, складений головою правління ЖСК-418 від 18.12.2012 року ОСОБА_3 за підписами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.34). Згідно з технічним висновком, вартість відновлювальних робіт у квартирі складає 10000-12000 тисяч грн. (а.с.7-21). Витрати понесені позивачем щодо проведення будівельних робіт, витрат на будівельні матеріали підтверджуються наданими позивачем копіями чеків, які містяться в матеріалах справи (а.с.26-33).
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставам и для виникнення цивільних прав та обов'язків є, окрім іншого, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно вимог ст.22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 316. ЦК України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно вимог ч.ч.1-4 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно вимог ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Оцінюючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 12952 гривні 28 копійок суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги є обґрунтованими , та такими , що підлягають задоволенню, оскільки позивачем надано належні та достатні докази спричинення їй відповідачем шкоди у вказаному розмірі шляхом залиття квартири позивача.
Оцінюючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 25000 гривень, суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Так, факт спричинення відповідачем матеріальної шкоди позивачу, шляхом пошкодження належного їй майна знайшов своє об'єктивне підтвердження, суд приходить до висновку про наявність права позивача на відшкодування кожному з них моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Факт спричинення відповідачем матеріальної шкоди позивачу шляхом пошкодження належного їй майна підтверджується дослідженими матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність права позивача на відшкодування їй моральної шкоди шкоди. Було порушено право власності позивача, а саме пошкоджено її майно, вона протягом тривалого часу була позбавлена можливості користуватися пошкодженим майном, витрачала кошти на його відновлення, оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдану шкоду, і позивач була змушена змінювати певні умови свого життя та побуту, оскільки неможливість користуватися пошкодженим майном спричинила позивачу певні незручності та необхідність додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з даних підстав підлягають задоволенню частково у сумі 400 гривень, оскільки саме така сума є співмірною завданій шкоді.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам саме особам, які фактично понесли ці витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 82, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 12952 гривні 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 229 гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська .
Суддя В.В. Трещов