"29" березня 2011 р.справа № 8а-1980/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласна психіатрична м. Запоріжжя»про визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди, -
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального закладу «Обласна психіатрична м. Запоріжжя»в якій просив визнати незаконними дії відповідача та стягнути моральну шкоду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2010 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження по даній справі.
Не погодившись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просив скасувати ухвалу суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що переданий на вирішення суду спір не є справою адміністративної юрисдикції.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Тобто, лише здійснення владних управлінських функцій може характеризувати відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Комунальний заклад "Обласна психіатрична м. Запоріжжя" не є суб'єктом владних повноважень, виконувані нею повноваження не є владними управлінськими функціями.
Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я заклади охорони здоров'я -підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій та основі професійної діяльності медичних працівників.
Статтею 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.
Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами -за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.
Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, відмовивши у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, ст.205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2010 року -без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 14 червня 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов