Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"20" березня 2013 р. Справа № 820/423/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ткаченко Л.М.,
свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною постанову, згідно з бланком, Територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області від 08 січня 2013 року №156500, підписану заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції - начальником Управління Укртрансінспекції у Харківській області Федорчук Є.Д., про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції в сумі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
- скасувати постанову, згідно з бланком, Територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області від 08 січня 2013 року №156500, підписану заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції - начальником Управління Укртрансінспекції у Харківській області Федорчук Є.Д., про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції в сумі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 повідомив, що 06 грудня 2012 року о 12 годині 43 хвилини він прямував по дорозі 19-й км. автодороги Харків-Сімферополь на легковому-В-пасажирському автомобілі марки «RENAULT» модель «ТRAFІС» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2009 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого ВРЕР ДАІ м.Рівне ВДАІ УМВС України в Рівненській області, належить позивачу на праві власності.
Позивач повідомив, що його було зупинено працівником державної автоінспекції та складено акт. На зазначене в усній формі інспектором порушення, яке складалося із надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, позивач пояснив, що у салоні автомобілю знаходяться члени його родини і вказане можна було перевірити, оскільки при них були документи, які посвідчували їх особу, але інспектор на пояснення ОСОБА_1 уваги не звернув, із особами, які ним були побачені у салоні, інспектор не спілкувався, жодних дій по встановленню факту отримання позивачем із пасажирів плати за їх перевезення не було вчинено.
ОСОБА_1 стверджує, що інспектор не ознайомив позивача зі змістом складеного ним акту, на підпис акт позивачу не надав. В усній формі інспектором позивачу було повідомлено, що 08 січня 2013 року у приміщенні Укртрансінспекції буде розглянуто його справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
З постановою, згідно з бланком, Територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області від 08 січня 2013 року №156500, підписаною заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції - начальником Управління Укртрансінспекції у Харківській області Федорчук Є.Д., про застосування до позивача фінансової санкції в сумі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач не згоден, вважає постанову незаконною та складеною з порушенням законодавства про автомобільний транспорт.
Позивач стверджує, що ним не було порушено положення Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки особи, яких побачив інспектор Укртрансінспекції у салоні його легкового автомобіля, були членами родини позивача, яких він перевозив безкоштовно, що не суперечить вимогам законодавства України, тому не мав місця факт здійснення нелегальних пасажирський перевезень у розумінні абз.3 ч.1 ст.60 вказаного Закону. Відповідачем ніяким чином не зафіксовано отримання позивачем плати з пасажирів за перевезення, а також її розмір.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Ухвалою суду від 14.02.2013 здійснено заміну неналежного відповідача - Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі Управління Укртрансінспекції у Харківській області належним відповідачем - територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області.
У судовому засіданні та поданих до суду запереченнях (а.с.45-47) представники відповідача заперечували проти позову, посилаючись на наступне.
Представники відповідача повідомили, що під час проведення рейдової перевірки на 19км. а/д «Харків-Сімферополь» 06.12.2012 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області було перевірено транспортний засіб «Рено Трафік» д/н НОМЕР_1, яким здійснювалися перевезення пасажирів на замовлення.
У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ОСОБА_1. За кермом транспортного засобу під час перевірки знаходився водій ОСОБА_1, який для здійснення контролю не надав державним інспекторам ліцензійну картку на транспортний засіб та договір із замовником транспортних послуг.
Таким чином, водій ОСОБА_1 на момент здійснення перевірки не надав державним інспекторам ліцензійну картку на транспортний засіб та договір із замовником транспортних послуг, наявність яких у водія транспортного засобу є обов'язковими відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Представники відповідача зазначили, що справу було розглянуто у присутності позивача.
У зв'язку з наведеним представники відповідача вважають, що оскаржувана постанова №156500 від 08.01.2013 прийнята територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
У судовому засіданні були допитані як свідки старші державні інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо обставин проведення перевірки транспортного засобу позивача.
Свідки повідомили, що під час проведення попередніх перевірок вони неодноразово бачили цей транспортний засіб, який рухався з людьми між населеними пунктами Лозова і Харків.
Крім того, свідки зазначили, що під час проведення перевірки позивач не повідомив, що перевозив його родичів.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 27.12.2001, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.51).
ОСОБА_1 має ліцензію, видану 10.08.2011 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, серія НОМЕР_3, на здійснення господарської діяльності: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом; строк дії ліцензії: з 10.08.2011 - необмежений (а.с.15).
Відповідно до ч.11 та 12 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III, (далі - Закон; в тексті постанови приписи нормативно-правових актів у редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху (Частина 15 ст.6 Закону).
При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується (Частина 16 ст.6 Закону).
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України (Частина 18 ст.6 Закону).
Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. N1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.м.Києві та Севастополі.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону. (Пункт 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.)
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. (Пункт 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.)
Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. (Пункт 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.)
Пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.
Згідно з п.22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
На підставі вищевказаних нормативно-правових актів та відповідно до завдання на перевірку №058957 від 05.12.2012 (а.с.52) 06.12.2012 старшими державними інспекторами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобільній дорозі Харків-Сімферополь, 19-й км. (Харківська обл.) була здійснена перевірка транспортного засобу, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1. Перевіркою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №075653 від 06.12.2012 (а.с.49).
Вказаним актом встановлено надання послуг з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без оформлення ліцензійної картки та договору із замовником послуги, чим порушено ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
У графі "пояснення водія про причини порушень" акту від 06.12.2012 зазначено: "водій з актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився".
За визначенням ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:
ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України.
Частиною 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. (Частина 4 ст.60 Закону).
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. (Частина 6 ст.60 Закону).
Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. (Пункт 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.)
Згідно з копією розписки, яка міститься в матеріалах справи (а.с.50), ОСОБА_1 отримав повідомлення про необхідність прибути 8 січня 2013 року до територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області для розгляду справи про вчинене порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", про що складено акт №075653 від 06.12.2012.
Пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що в разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Згідно з вимогами Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, керівник територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області на підставі акта перевірки від 06.12.2012 прийняв 08.01.2013 постанову за №156500 про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції в сумі 1700грн. (а.с.48).
З розписки позивача (а.с.50) вбачається, що Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №075653 від 06.12.2012 розглянуто на засіданні комісії 8 січня 2013 року за присутності ОСОБА_1. Копію постанови про застосування фінансових санкцій №156500 від 08.01.2013 отримав особисто.
З приводу виявленого перевіркою порушення суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що пасажири, які знаходились в автомобілі під час проведення перевірки, були його родичами. Не надано також доказів, що позивач надавав відповідачеві належним чином оформлені документи, що засвідчували такий факт, а інспектори, які проводили перевірку, та відповідач не взяли їх до уваги.
З огляду на зазначене позивач не повідомив суду про існування обставин, що свідчили б про протиправність оскаржуваної постанови №156500 від 08.01.2013.
Крім того судом взято до уваги, що, відповідачем надано до суду копію листа ТОВ "Укравтотранс плюс" до начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області №0011/11032013 від 11.03.2013, яка міститься в матеріалах справи.
У листі №0011/11032013 від 11.03.2013 зазначено, що приватні особи без здійснення державної реєстрації та сплати податків, без отримання ліцензії та ліцензійної картки, не приймаючи на себе будь якої відповідальності за безпеку руху, щоденно та систематично здійснюють комерційні перевезення пасажирів на тих самих маршрутах, які у визначеному законом порядку за результатом проведених конкурсів, було закріплено за ТОВ "Укравтотранс плюс". Зокрема, це стосується автобусного маршруту № 1690 (м.Лозова - м.Харків), на якому щоденно, в проміжок часу між 04-30 до 06-30, систематично «працюють» без будь яких правових підстав, автотранспортні засоби, зокрема, НОМЕР_1 Renо (кузов білий).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області №156500 від 08.01.2013 прийнята відповідачем відповідно до чинного законодавства України на підставі виявленого перевіркою порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій №156500 від 08.01.2013.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 25.03.2013.
Суддя Р.В. Мельников