"24" березня 2011 р.справа № 2а-5113/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області
на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Одеси старшого 4-го взводу Картового Володимира Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У березні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де просив визнати незаконною та скасувати постанову від 11.03.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 грн. за порушення Правил дорожнього руху. Просив закрити провадження по матеріалам адміністративної справи за відсутності складу адмінпроступку.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 квітня 2010 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду, бо вважає що суд невірно застосував норми КУпАП, а вина позивача у вчиненні порушення Правил дорожнього руху доведена та підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У протоколі та постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначається, що 11 березня 2010 року о 19:24 год. позивач, керуючи автомобілем марки «Форд»д/н НОМЕР_1 у м. Одеса при проїзді регульованого перехрестя при повороті праворуч на вул. Фонтанська дорога не надав дорогу пішоходу, який проходив проїзжу частину на пішохідному переході, чим порушив вимогу п. 16.2 ПДР.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 122 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
В матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких інспектор ДАІ дійшов висновку про винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ст. 280 КУпАП визначено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, якою встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до цього, під час розгляду справ про адміністративне правопорушення необхідно встановлювати наявність у діях особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторони. Обов'язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.
Відповідачем під час прийняття рішення про адміністративну відповідальність 11 березня 2010 року та накладення на позивача адміністративного штрафу належним чином не було враховано необхідність перевірки доводів позивача, надання інших доказів щодо вчинення правопорушення та їх фіксації, оскільки саме відповідач як посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач.
Відповідач не надав суду переконливих доказів того, що позивач вчинив порушення, передбачене п. 16.2 ПДР. У даному пункті ПДР зазначено, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. Відповідно до п. 1.10 ПДР проїзна частина -це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
З відеозапису, наданого відповідачем вбачається, що пішохід не знаходився на тій проїзній частині, на яку повернув позивач, а тому останнім і не було вчинено порушення п. 16.2 ПДР.
На момент винесення рішення, відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адмінпроступку, тому суд першої інстанції, перевіряючи законність дій відповідача, надав правильну оцінку матеріалам справи та виніс законне рішення. Заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильного рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч.1 ст. 204, ст. 205 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області -залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 квітня 2010 року -без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 12 травня 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов