"22" березня 2011 р. справа № 2а-1027/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької
на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" , -
21 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області, в якому просив відновити строк звернення до суду; визнати незаконною бездіяльність відповідача; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до часу звернення до суду з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2009 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі: визнано протиправною бездіяльність відповідача; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити дитині війни підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку діючої мінімальної пенсії за віком на відповідний місяць, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 23.11.2009 року.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавав, постанову суду не оскаржував.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, дію ст. 6 закону України №2195-ІV було відновлено з 09 липня 2007 року.
Отже, підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року були відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 20.10.2008 року суд першої інстанції не надав належної оцінки підставам пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства, (яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Крім того, у своїх запереченнях на позовну заяву відповідач наполягав на застосуванні строку встановленого ст. 99 КАС.
Разом з тим, відповідачем не було наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду. У своїй позовній заяві він зазначав, що про порушення своїх прав він дізнався від інших постраждалих. Проте, ці обставини не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки рішення Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року, на яке посилається позивач, було належним чином оприлюднене в засобах масової інформації. А позивач звернувся до суду першої інстанції лише в 2009 році, тобто більше ніж за рік після того як він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зважаючи на це, не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 20.10.2008 року задоволенню не підлягають, а тому постанову суду в цій частині слід скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог за пропуском строку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог починаючи з 21 жовтня 2008 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції. Тобто, було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2009 та 2010 роки не було призупинено або змінено, тобто вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для обмеження обов'язку відповідача нараховувати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, саме у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, певним строком, виходячи з наступного.
Нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідачем проводиться на підставі розпорядження, в якому зазначається основний розмір нарахованої пенсії за віком, та підвищення до пенсії, як дитині війни. Ці призначення мають характер довічного права пенсіонера або до відповідних законодавчих змін.
З огляду на те, що пенсія за віком та підвищення до пенсії, як дитині війни, призначалось позивачу довічно, змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому колегія суддів вважає, що відсутні будь-які підстави обмежувати позивачу строк нарахування та виплати підвищення до його пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне виключити з судового рішення зазначення кінцевої дати відновлення порушеного права позивача, бо це є фактичним протиріччям правових висновків щодо вирішення судового спору на користь позивача про його порушене право на отримання підвищення до пенсії як «дитині війни», починаючи з річного строку від дати звернення до суду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області -задовольнити частково.
Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2009 року в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 20.10.2008 року - скасувати, відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Абзац четвертий резолютивної частини постанови Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2009 року викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати починаючи з 21 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року, з урахуванням сум, виплачених у цей період».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов