ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
15 березня 2013 року 15:00 справа №826/681/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФСВ"
до1. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 2. Заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича
треті особи1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 3. ОСОБА_4 4. ОСОБА_5 5. ОСОБА_6 6. Громадська організація "Самоврядна громада"
проскасування наказу
18 січня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСВ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ФСВ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1) та Заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 11 січня 2013 року №2 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ТОВ "ФСВ", зареєстрованої 15 листопада 2012 року за №КВ 08312218724.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2013 року позовну заяву ТОВ "ФСВ" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 08 лютого 2013 року. Позивач усунув недоліки у спосіб, встановлений судом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/681/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 лютого 2013 року.
Розгляд справи відкладався через неявку представників відповідачів та у зв'язку із залученням в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 1), ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 2), ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 3), ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 4), ОСОБА_6 (далі по тексту - третя особа 5) та Громадської організації "Самоврядна громада" (далі по тексту - третя особа 6).
11 березня 2012 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав; представники відповідачів та третіх осіб до суду не прибули.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11 березня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до наказу Інспекції ДАБ від 11 січня 2013 року №2 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" на підставі частини другої статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Юності, 8А у Дніпровському районі м. Києва" №КВ 08312218724 від 15 листопада 2012 року, замовник будівництва - ТОВ "ФСВ".
Позивач вважає, що вказаний наказ має бути скасований у судовому порядку, оскільки скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулось за відсутності законодавчо визначених підстав, а процедура скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт законодавством не передбачена.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт здійснено у зв'язку із зазначенням ТОВ "ФСВ" у такій декларації недостовірних даних щодо наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Треті особи проти задоволення позовних заперечували з підстав відповідності оскаржуваного наказу вимогам законодавства.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "ФСВ" та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Частина восьма статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Матеріали справи підтверджують, що 13 листопада 2012 року відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Юності, 8А у Дніпровському районі м. Києва", в якій зазначено про наявність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 16 червня 2012 року №9742/0/11/006-12, що видані Головним управлінням містобудування та архітектури в місті Києві Київської міської державної адміністрації.
В той же час відповідно до листа виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 січня 2013 року №006-51 начальника Інспекції ДАБ повідомлено, що Головним управлінням містобудування та архітектури в місті Києві Київської міської державної адміністрації містобудівні умови та обмеження забудови зазначеної земельної ділянки не надавались.
Наведене вказує, що ТОВ "ФСВ" зазначило у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірні дані щодо наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Юності, 8А у Дніпровському районі м. Києва. Позивач проти факту зазначення ним недостовірних відомостей не заперечував, доказів на спростування зазначеного до суду не надав.
Згідно з частиною першою статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
Відповідно до частини другої статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що підставою скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є подання замовником недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
При цьому вичерпного визначення випадків вважати об'єкт самочинним будівництвом Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлює, а лише передбачає декілька можливих варіантів - "зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта".
Вирішуючи питання наявності підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом та, відповідно, для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, суд звертає увагу на наступне.
Частина перша статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначає, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
За визначенням пункту 8 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до частини другої та четвертої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів; право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва.
Частина третя статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Згідно з пунктами 3.1, 3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин та містять відомості, зокрема про граничнодопустиму висоту будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що містобудівні умови та обмеження є невід'ємною частиною процесу створення об'єкта будівництва та обов'язковими для суб'єктів містобудування під час проектування і будівництва об'єктів.
Оскільки ТОВ "ФСВ" не отримувало містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки по вул. Юності, 8А у Дніпровському районі м. Києва, на думку суду, існують підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом та для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у зв'язку із зазначенням недосвідних даних.
Таким чином, суд вважає, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ТОВ "ФСВ", зареєстрованої 13 листопада 2012 року за №КВ 08312218724 та прийняття оскаржуваного наказу повністю узгоджуються з вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд не приймає до уваги доводи позивача про невизначеність процедури скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки вказана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Крім того, у межах спірних правовідносин судом не встановлено а позивачем не наведено яке відношення відповідач 2 має до оскаржуваного наказу, оскільки останній підписано тимчасово виконуючим обов'язки начальника Трайко Н.А., або будь-яким іншим чином порушив права чи інтереси ТОВ "ФСВ".
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "ФСВ" про скасування наказу Інспекції ДАБ від 11 січня 2013 року №2 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" нормативно не підтверджуються та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ФСВ" не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ФСВ" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко