ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 березня 2013 року письмове провадження № 2а-15340/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ СОФТ"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001572220 від 21.05.2012 року
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 21.05.2012 року № 0001572220, яким ТОВ "Ізі Софт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18 608 024,00 грн. в тому числі 16 199 010,00 грн. - основний платіж, 2 492 254,00 грн. - штрафні фінансові санкції.
Під час розгляду справи Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки та письмових запереченнях, що надано відповідачем лише з одного епізоду, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами.
Представник Відповідача під час розгляду справи проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючись на висновки актів перевірки.
Просив суд відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що в ході проведеної перевірки підприємства податковим органом було встановлено обставини, за якими ТОВ «Ізі Софт» у перевіряємому періоді порушено, в тому числі п. 4.1. ст. 4, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.192.2 ст. 192. п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.04.2010 №2755-VI (зі змінами доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 16 332 479 грн., а тому, винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220, є цілком правомірним та скасуванню не підлягає.
Під час розгляду справи сторонами заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізі Софт" з (ідентифікаційний код 34817577) зареєстровано 11 січня 2007 року Подільською районною державною адміністрацією м. Києва. Вказане підприємство розташоване за адресою: м. Київ, вул. Межи гірська, 82/а.
ТОВ "Ізі Софт" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.01.2007 року за № 17442 та перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва.
Згідно Свідоцтва № 100018578 від 01.02.2007 року ТОВ "Ізі Софт" є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 348175726567).
До видів діяльності ТОВ "Ізі Софт" за КВЕД відповідно до Довідки № 613790 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зокрема, відноситься: 62.01 комп'ютерне програмування, 58.29 видання іншого програмного забезпечення, 62.02 консультування з питань інформатизації, 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.
Судом встановлено, що ТОВ "Ізі Софт" є розробником та забезпечує роботу системи прийому платежів EasyPay, реалізує передові технологічні рішення в області процесингу платежів і надає широкий спектр послуг як по прийому готівкових мікроплатежів, так і здійсненню еквайринга платіжних карток міжнародних платіжних систем.
На підставі наказів від 03.03.2012 року № 06, від 30.03.2012 р. № 127 та від 09.04.2012 року № 196, направлень, виданих ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС на підставі п.п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями, наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва від 03.03.2012 № 06, та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ізі Софт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки складено Акт № 140/22-205/34817577 від 03.05.2012 року.
Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено порушення позивачем вимог пп. 5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.2 та пп.5.3.9 п.5,3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97р., із змінами та доповненнями, Наказу «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складення» №143 від 29.03.03р., ст.9 Закону України. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.1999р. №996 -XIV із змінами та доповненнями, п.п. 140.1.2 в п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України від 02.04.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 3 109 090 грн.;
п. 4.1. ст. 4, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.192.2 ст. 192. п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.04.2010 №2755-VI (зі змінами доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 16 332 479 грн.
п. 13.2 ст. 13, з урахуванням вимог п. 16.13. ст.16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції Закону від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого несвоєчасно утримано та сплачено податок з доходів іноземних юридичних осіб в сумі 7843,86 грн. на один день; граничний термін сплати податку - 05.07.2010, фактично сплачено - 06.07.2010 року.
п.п.4.2.9, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями, п.164.2.17, п.164.2, пп. 164,3 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3 647,40 грн.
Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень, зокрема, податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 16 199 010,00 грн. штрафних санкцій 2 492 254,00 грн., а всього 18 691 264,00 грн
Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався правом адміністративного узгодження вказаних повідомлень - рішень, відповідно до приписів ст. 56 ПК України.
Рішенням ДПС у м. Києві від 06.08.2012 року №4824/10/12-1.14, прийнятим за розглядом первинних скарг, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 21.05.2012 року № 1001572220 в частині визначення 66 592,00 грн. податку на додану вартість і 16 648,00 грн. штрафної санкції та податкове повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі ДПС від 21.05.12 №0001582220 в частині визначення 78 682,25 грн. податку на прибуток і 19670,56 грн. штрафної санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін.
Рішенням ДПС України від 16.10.2012 року №3674/0/61-12/10-2115, прийнятим за розглядом повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення- рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 21.05.2012 року № 1001572220, №0001582220 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за розглядом первинних скарг.
Не погодившись із податковим повідомленням- рішенням ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 21.05.2012 року № 1001572220 на загальну суму 18 608 024,00 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року на думку податкового органу встановлено заниження податку на додану вартість при реалізації WEB-money як товару на суму 15 968 877,00 грн.
В акті перевірки вказано, що між позивачем та ТОВ "Українське гарантійне агентство" укладено договір на придбання prepaid-продукції №U394431831335 від 01.08.2008 p.
За актом від 31.07.2010 року підписаного сторонами на виконання умов вказаного договору, за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги на суму 1 845 000,00 грн.,
За актом від 31.08.2010 року до договору №U394431831335 від 01.08.2008 p. за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" (Компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги на суму 1 480 000,00 грн.
01.09.2010 року між ТОВ "Ізі Софт" та ТОВ "Українське гарантійне агентство" укладено договір відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U386472423410.
За даним договором вартість відступлення прав вимоги без ПДВ за період 31.07.2010 року по 31.12.2011 року становить 68 358 000,00 грн.
Податковим органом вказано, що ТOB "Ізі Софт" відображено в Деклараціях з ПДВ неоподатковувані операції з реалізації WEB-money за період липень 2010 року по грудень 2011 року на загальну суму 95 813 265,00 грн., в т.ч. кінцевому споживачу на суму 91 551 249,00 грн., що складає 95% від отриманої суми. При цьому, з кінцевим споживачем не укладаються договори купівлі-продажу.
Крім іншого, податковий орган посилався на те, що до ГВ ПМ ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС надано службові записки щодо опитування наступних підприємців, яким ТОВ "Ізі Софт" реалізувало Prepaid-продукцію: підприємець ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, а також: копію пояснення ПП ОСОБА_5, копію Типового договору на поставку електроних одиниць та prepaid-продукції №07/07-Т від 07.07.2008р.
В акті вказано, що в Договорі купівлі-продажу prepaid-продукці № U 394431831335, укладеного ТОВ "Ізі Софт" з ТОВ Українське гарантійне агентство" (Продавець), предметом є: 1.1. Prepaid-продукція - права вимоги за дійсною дебіторською заборгованістю первинного Дебітора по відношенню до Компанії, що виражена у гривневому еквіваленті, а в Типовому договорі на поставку електроних одиниць та Prepaid-продукції №07/07-Т від 07.07.2008р., який ТОВ "Ізі Софт" укладає з покупцями "Prepaid-продукції" - записані в електронному виді ваучери, скретч-коди, інтернет-картки, картки ІP- телефонії, картки розрахунків за Інтернет та ін., установлених номіналів, що мають персональні ідентифікатори (серійний номер, код активації) та грошову оцінку (вартість).
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Ізі Софт" при реалізації- WEВ-money здійснював товарні операції, та в в порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України від 03.04.1997р . № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, від 02.04.2010 №2755-Vl (зі змінами та доповненнями). ТОВ "Ізі Софт" занизило податкові зобов'язання при реалізації WEB-money як товару на загальну суму 15 968 877,00 грн.
Також податковим органом, на їх думку, встановлено віднесення до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковим накладними або такими, що оформленні з порушенням вимог закону, у зв'язку із чим позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 11 038,00 грн.
Під час перевірки податковим органом, на їх думку, встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України та завищення податкового кредиту за травень 2011 р. на суму 580 392,16 грн.
Контролюючий орган вказує, що дане порушення відбулося внаслідок віднесення до реєстру податкових накладних за травень, який подано ТОВ "Ізі Софт" з декларацією на податок на додану вартість до ДПІ у Подільському районі м.Києва, податкової накладної № 676 від 06.05.2011 р. на суму ПДВ 580 392,16 грн., отриману позивачем від ПРаТ «Київстар», яка не віднесена до Єдиного реєстру податкових накладних продавцем.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 липня 2010 року по 31 серпеня 2011 р. встановлено його завищення на загальну суму 312666,00 грн., з якої:
- 114 889,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Квік Дан»;
- 152 798,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «АМГ Групп»;
- 44 979 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком».
Висновків щодо завищення бюджетного відшкодування відповідач дійшов на підставі наступного.
Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Ізі Софт" та ТОВ "Компанія "Квік Дан" відбувались на підставі договору про надання послуг з розробки електронно - інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 047/2011 від 02.04.2011 р., згідно якого ТОВ "Ізі Софт" (Замовник) доручає, а виконавець - ТОВ "Компанія "Квік Дан" зобов'язується виконати роботи по створенню веб-ресурсу, розробку анімаційного фільму та обслуговування обладнання, Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах затверджених даним договором.
В підтвердження виконання умов вищевказаного договору товариством надано копії додатків до договору: № 1 - технічне завдання замовника на виконання робіт по створенню сайту EASYPAY.UA, копії додатків № 2-5 - переліки робіт, копії актів здачі прийняття - послуг розробки та використання даних № 539 від 17.05.2011 року, № 153 від 30.06.2011 року, № 145 від 30.06.2011 року, № 347 від 30.04.2011 року, № 103 від 31.08.2011 року, податкових накладних № 96 від 15.08.2011 на загальну суму 89 900, 00 грн., в тому числі ПДВ - 14 983,34 грн., № 151 від 15.06.2011 року на загальну суму 250 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 41 666,67 грн., № 701 від 07.07.2011 року на загальну суму 395 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 65 833,33 грн., про що вказано в акті перевірки.
Судом встановлено, що створений відповідно до умов даного договору веб-сайт знаходиться в мережі Інтернет за електронною адресою: www Easypay.ua.
По взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Квік Дан" позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму 114 889,00 грн.
Згідно відповіді на запит до Алчевської ОДПІ щодо взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Квік Дан" слідчим відділом податкової міліції ДПА в Луганській області порушено 22.12.11 кримінальну справу №41/11/8074-3 за ч.2 ст.205 КК України по відношенню до засновника ТОВ "Компанія "Квік Дан" ОСОБА_8 за фактом фіктивного підприємництва.
Також надано Акт від 02.12.2011 року № 205/236-37288477 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія "Квік Дан" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з.01.12.10 по 30.09.11 року", згідно якого, на момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ "Компанія "Квік Дан", відсутні, за адресою вказаною в реєстраційних документах, а саме - м, Алчевськ, вул. Кірова» буд. 136, кв. 105 не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відомо, перевірку проведено за результатами аналізу баз даних.
Відповідно до БД 1 - ДФ загальна чисельність працюючих на ТОВ «Компанія Квік Дан» складала 1 особу за І квартал 2011 року, 2 особи за ІІ та III квартал 2011 року.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді взаємовідносини між ТОВ "Ізі Софт" та ТОВ "АМГ Групп" відбувалися на підставі договорів про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління № 29/10 від 29.10.2010 року, №01/12 від 01.12.2010 року.
Згідно п.п. 1.1. п. 1 Договорів Виконавець ТОВ "АМГ Групп" в порядку та на умовах, встановлених цим договором, надає замовникові ТОВ "Ізі Софт" консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління, що полягають у наданні консультацій, в тому числі правових, у зв'язку із захистом інтересів замовника.
Факт виконання вказаних договорів підтверджується: до договору 29/10 від 29.10.2010 року актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010 року, податковою накладною № 565 від 29.10.2010 року на загальну суму 295 400, 00 грн., в тому числі ПДВ - 49 233,33 грн., до договору №01/12 від 01.12.2010 року актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2010 року, податковою накладною № 281 від 15.12.2010 року на загальну суму 352 440,00 грн., в тому числі ПДВ - 58740,00 грн.
Згідно договору поставки №12/01-2011-Б від 12 січня 2011 року постачальник ТОВ "АМГ Групп" зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві будівельні матеріали (товар), а покупець ТОВ "Ізі Софт" зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти.
На виконання умов вказаного договору сторонами підписано акт здачі-прийняття товару № 241 від 13.01.2011 року, податковою накладною № 241 від 13.01.2011 року на загальну суму 360 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 60 000,00 грн.
По взаємовідносинам з ТОВ "АМГ Групп" позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму 152 798,00 грн.
На час проведення перевірки податковий кредит на суму 152 798,00 грн. підтверджений податковими накладними, що підтверджується актом перевірки ДПІ.
Згідно акту перевірки позивача, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси листом №43860/23-208 від 14 листопада 2011 року повідомлено про неможливість проведення перевірки ТОВ "АМГ Групп" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит та надано Акт перевірки від 11.11.2011 року № 301/23-214/37280436.
Із вказаного акту контрагента позивача вбачається, що у зв'язку з неможливістю вручити письмовий запит про проведення невиїзної документальної перевірки за юридичною адресою керівнику ТОВ "АМГ Групп" ДПІ у Малиновському районі здійснювала перевірку ТОВ "АМГ Групп" у приміщенні ДПІ та за відсутністю будь-яких первинних документів фінансово-господарської діяльності, а лише на підставі аналізу податкової звітності.
Судом встановлено, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року по справі №2а/1570/10428/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року, визнанні протиправні дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АМГ Групп" з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за січень-квітень 2011 року та визнані протиправні дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акту перевірки від 11 листопада 2011 року №301/23-214/37280436 висновків щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ "АМГ Групп" при придбанні та продажу товарів (послуг), за яким були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання цього підприємства з ПДВ за січень-квітень 2011 року та відсутності факту передачі товару за цими угодами.
Враховуючи інформацію, викладену в акті Алчевської ОДПІ про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія "Квік Дан", акті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про неможливість проведення перевірки ТОВ "АМГ Групп" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит, та зважаючи на те, що ТОВ "Компанія "Квік Дан", ТОВ "АМГ Групп" не знаходиться за юридичними адресами, на вказаних підприємствах працює лише 1 особа, відповідач зробив висновок, що ТОВ "Ізі Софт" не мало можливості отримати товари, послуги від ТОВ "Компанія "Квік Дан" та ТОВ "АМГ Групп" тому всі їх операції є нікчемними.
Проаналізувавши зміст Акта перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про нікчемність договору є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.
Як зазначено в акті, відповідачем зроблено висновок про відсутність матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів позивача. Як з'ясовано в судовому засіданні такий висновок був зроблений лише на підставі податкової звітності контрагентів без врахування можливих договорів оренди, безоплатного користування майном, аутсорсингу персоналу тощо.
Суд зауважує, що доводи відповідача, щодо неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими і самі по собі, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Також в акті перевірки вказано, що ТОВ "Ізі Софт" мало взаємовідносини із ТОВ "Віннерком". По взаємовідносинах із вказаним товариством ТОВ "Ізі Софт" віднесено до складу податкового кредиту 44 979,00 грн.
Позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Віннерком" надано суду копії рахунків - фактур та накладних від з ТОВ "Віннерком" та копії податкових накладних виписаних контрагентом (а.с. 225-261). В акті перевірки позивача вказано реквізити податкових накладних та зазначено суми ПДВ сплачені за цими накладними, на загальну суму ПДВ 44 978,99 грн.
Судом встановлено, що відповідачем не досліджувалась частина документів - договорів та інших первинних документів, на підставі яких формувався податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Віннерком", пояснень причин неврахування частини документів під час перевірки та їх переліку відповідачем також не надано та в акті перевірки не вказано, тому висновки про нікчемність таких договорів є безпідставними.
Судом не перевірено оригінали первинних документів позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, оскільки такі документи вилучені у позивача під час проведення обшуку 18.10.2012 р. ст. слідчим ОВС СУ ДПС у м. Києві, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу обшуку.
В той же час, відповідач не заперечував, що ТОВ "Ізі Софт" задекларувало і сплатило суми податку на додану вартість в сумі вартості поставлених товарів, наданих послуг за наслідками спірних господарських операцій.
Доводи відповідача, сформовані на підставі висновку спеціаліста НД ЕКЦ при УМВС України на південно - західній залізниці від 26.10.2011 року № 424, сприймаються судом критично та до уваги не приймаються, оскільки почеркознавча експертиза судом не призначалась та проводилася не по відношенню до позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.
Суд враховує той факт, що відповідачем не доведено факту притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та відповідальності посадових осіб контрагентів позивача за ухилення від сплати податків або за інші правопорушення. Сторонами по даній справі не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб та визнання їх винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 205 або 212 КК України, яка б набрала законної сили.
Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ "Ізі Софт" на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.
Крім того, чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).
Суд приймає до уваги й ту обставину, що чинне законодавство України не передбачає право відповідача визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період - недійсними.
Відповідач, визнавши договори, укладені між позивачем і його контрагентами, нікчемними, вийшов за межі своїх повноважень.
У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» та до п.6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 року №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.
Відповідно до пп.7.2.3 та пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення відповідних господарських операцій, контрагенти позивача перебували на податковому обліку і в момент виписання податкових накладних у них виникали відповідні податкові зобов'язання.
У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Пункт 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Аналогічні положення закріплені у ст.198 Податкового кодексу України.
При цьому жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності.
Згідно вимог чинного законодавства на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язок контролювати звітність контрагента, крім того суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.
Судом не встановлено та відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість контрагентів позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки них не внесено відповідних змін.
ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін, щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарських операцій та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.
В зв'язку з тим, що ТОВ "Ізі Софт" була правомірно сформована сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Квік Дан", ТОВ "АМГ Групп", ТОВ "Віннерком", висновки Акта перевірки № 140/22-205/34817577 від 03.05.2012 року про порушення позивачем норм податкового законодавства є помилковими.
Відтак, збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 312 666,00 грн. було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220 в цій частині.
Щодо донарахування відповідачем ПДВ при реалізації прав вимоги за дебіторською заборгованістю у сумі 15 968 877,00 грн. слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що Позивач протягом перевіряємо періоду здійснював операції з придбання та подальшого продажу prepaid-продукції. Згідно з Договором купівлі-продажу prepaid-продукції №U394431831335 від 01.08.2008 p., укладеним між Позивачем та ТОВ «Українське гарантійне агентство» (Компанія) Позивачем було придбано prepaid-продукцію, яка в подальшому реалізовувалась кінцевим споживачам.
Під prepaid-продукцією згідно з п. 1.1. ст. 1 Договору розуміється право вимоги за дійсною дебіторською заборгованістю первинного Дебітора по відношенню до Компанії, що виражена у гривневому еквіваленті.
Згідно акту від 31.07.2010 року до договору №U394431831335 від 01.08.2008 p. за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги до дебітора (боржника) ВАТ "Український професійний банк" (документ правовстановлюючий дебіторську заборгованість - договір № 14 про зберігання коштів на депозитному рахунку від 22.10.2003 року) всього на суму 1 845 000,00 грн., 1 826 732,67 грн., сума основного боргу без урахування відсоткової ставки по депозиту.
Згідно акту від 31.08.2010 року до договору №U394431831335 від 01.08.2008 p. за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року ТОВ «Українське гарантійне агентство» (Компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги до дебітора (боржника) ВАТ "Український професійний банк" (документ правовстановлюючий дебіторську заборгованість - договір № 14 про зберігання коштів на депозитному рахунку від 22.10.2003 року) всього на суму 1 480 000,00 грн., 1 465 346,54 грн., сума основного боргу без урахування відсоткової ставки по депозиту.
Згідно умов договору відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U386472423410 від 01.09.2010 року ТОВ «Українське гарантійне агентство» (Гарант) зобов'язується на умовах встановлених даним договором, за плату відступити права вимоги ТОВ "Ізі Софт" (Кредитору). Придбання визначенної кількості прав вимоги ініціюється Кредитором.
Згідно п. 1 Договору, права вимоги (далі ПВ) - права вимоги до третьої особи, резидента України (далі - Дебітор) за дійсною дебіторською заборгованістю, вираженою в національній валюті України. Права вимоги в рамках даного Договору передаються (відступаються) згідно зі ст. 512 і 656 Цивільного кодексу України.
На виконання умов договору сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 01.09.2010 року та акти:
Згідно Акту від 30.09.2010 року до договору № U386472423410 від 01.09.2010 року за період з 01.09.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" (Компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги до дебітора (боржника) ПАТ "Український професійний банк" (документ правовстановлюючий дебіторську заборгованість - договір № 14 про зберігання коштів на депозитному рахунку від 22.10.2003 року) всього на суму 5 024 752,43 грн., 5 075 000,00 грн., сума основного боргу без урахування відсоткової ставки по депозиту.
Згідно Акту від 31.10.2011 року до договору № U386472423410 від 01.09.2010 року за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року ТОВ "Українське гарантійне агентство" (Компанія) відступило покупцю ТОВ "Ізі Софт" права вимоги до дебітора (боржника) ПАТ "Український професійний банк" (документ правовстановлюючий дебіторську заборгованість - договір № 14 про зберігання коштів на депозитному рахунку від 22.10.2003 року) всього на суму 4 350 000,00 грн., 4 306 930,66 грн., сума основного боргу без урахування відсоткової ставки по депозиту.
Як вже зазначалось, в акті перевірки вказано, що за даним договором вартість відступлення прав вимоги без ПДВ за період 31.07.2010 року по 31.12.2011 року становить 68 358 000,00 грн., також вказує, що Позивач за період з липня 2010 року по грудень 2011 року здійснив подальшу реалізацію prepaid-продукції, на загальну суму 95 813 265,00 грн.
Відповідно до пп. 3.2.5. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових операцій), крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Згідно листів Державної податкової адміністрації у м. Києві від 02.08.2010 року № 765/6116-1515-26, від 22.02.2011 року № 2478/6116-1515-26 ТОВ "Українське гарантійне агентство" здійснює торгівлю за грошові кошти борговими зобов'язаннями, що згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування податком. Своєю чергою операція з подальшого продажу права вимоги особою, що придбала таке право вимоги у ТОВ "Українське гарантійне агентство" за ціною не менше ціни придбання такого права вимоги, згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу також не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Під час розгляду справи відповідачем не надано копій договорів щодо реалізації позивачем prepaid-продукції, як товару, на які він посилається в акті перевірки, копій бухгалтерських записів позивача, що досліджувалися під час перевірки, та письмових пояснень щодо нарахування ПДВ за цими операціями або заперечень що стосуються цього епізоду.
Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій позивача з ТОВ "Українське гарантійне агентство" з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
З огляду на вказане доводи податкового органу про те, що ТОВ "Ізі Софт" при реалізації- WEВ-money здійснювало саме товарні операції, суд не приймає до уваги.
Відтак, операції з купівлі-продажу prepaid-продукції, що здійснювались Позивачем, є торгівлею за грошові кошти борговими зобов'язаннями, а такі операції, відповідно до пп. 3.2.5. п. 3.2. ст. 3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування.
Отже, суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки Позивачу, на підставі непідтверджених належними доказами даних, було безпідставно донараховано 15 968 877,00 грн. ПДВ, що свідчить про безпідставність спірного податкового повідомлення-рішення в цій сумі основного платежу.
Стосовно завищення ТОВ "Ізі Софт" податкового кредиту на суму 11 038,00 грн., в ході розгляду справи встановлено наступне.
Позивачем сформовано податковий кредит відповідно до податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки, а саме:
- № 23249 від 05.01.2011 р. (послуги інформатизації без ПДВ), надана ТОВ «Ліга Закон», з якої до складу податкового кредиту віднесено суму 126,63 грн.;
- № 15 від 15.02.2011 р. (екран для батареї), надана ТОВ «Комбінат Будсервіс», з якої до складу податкового кредиту віднесено суму 371,45 грн.
В акті перевірки зазначено, що вказана податкова накладна оформлена без індивідуального податкового номера постачальника, без номера Свідоцтва платника ПДВ, без номера телефону.
Судом встановлено, що дана накладна має порядковий номер 8, в ній вказано індивідуальний податковий номер постачальника та номер Свідоцтва платника ПДВ, за даною накладною ПДВ сплачено у сумі 396,00 грн. (а.с. 262).
- № 178/001 від 20.06.2011 р. (1 ноутбук ASUS), надана ТОВ «Кулінг», з якої до складу податкового кредиту віднесено суму 406,31 грн;
- № 201/001 від 22.06.2011 р. (24 ноутбуки ASUS), надана ТОВ «Кулінг», з якої до складу податкового кредиту віднесено суму 9751,43 грн.;
- № 207/001 від 23.06.2011 р. (клавіатура), надана ТОВ «Кулінг», з якої до складу податкового кредиту віднесено суму 269,67 грн.;
Перевіряючими вказано, що дані накладні підписані без зазначення прізвища та ініціалів, що не дає можливості ідентифікувати відповідальну особу.
З матеріалів справи вбачається, що особою, яка виписала податкові накладні є ОСОБА_9, що діяв від імені ТОВ «Пулінг» (а.с. 263-265);
- № 39 від 26.07.2011 p., видана ФОП ОСОБА_10, віднесено до складу податкового кредиту 113,00 грн.
Під час розгляду справи представник позивача визнав неправомірність включення до податкового кредиту суму 207,00 грн, за накладними виданими ТОВ «Ліга Закон» та ФОП ОСОБА_10
Щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку сплаченого ним у зв'язку із придбанням товарів за податковими накладними № 8 від 15.02.2011 р. виданою ТОВ «Комбінат Будсервіс», № 178/001 від 20.06.2011 р., № 201/001 від 22.06.2011 р., № 207/001 від 23.06.2011 р. виданими ТОВ «Пулінг», будь-яких інших пояснень, заперечень на доводи позивача під час розгляду справи відповідач суду не надав.
З огляду на вказане суд погоджується з доводами представника позивача про протиправність донарахування ПДВ у сумі податку 10 798,00 грн.
Щодо формування податкового кредиту за травень 2011 р. згідно податкової накладної № 676 від 06.05.2011 р. на суму ПДВ 580 392,16 грн. слід зазначити наступне.
Згідно з п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ.
Згідно абз. 11 п. 201.10 ПКУ, у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Судом встановлено, що ТОВ «ІЗІ СОФТ» сформовано податковий кредит за травень 2011 р. відповідно до податкової накладної № 676 від 06.05.2011 р. на суму ПДВ 580392,16 грн., отриманої від ПРаТ «Київстар», яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2011 року при поданні податкової декларації за травень 2011 року ТОВ «ІЗІ СОФТ» подали до Подільської ДПІ заяву із скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку реєстрації в ЄРПН) (додаток 8 до Декларації), які відповідно до квитанцій прийнято податковим органом без зауважень (а.с.266-286), що й не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.
Вказане спростовує доводи податкового органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України та завищення податкового кредиту за травень 2011 р. на суму 580 392,16 грн.
Крім іншого, під час розгляду справи судом з'ясовано, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 16 199 010,00 грн. штрафних санкцій 2 492 254,00 грн., а всього 18 691 264,00 грн., рішенням ДПС у м. Києві від 06.08.2012 року №4824/10/12-1.14, прийнятим за розглядом первинних скарг, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 21.05.2012 року № 1001572220 в частині визначення 66 592,00 грн. податку на додану вартість і 16 648,00 грн. штрафної санкції.
Під час розгляду справи представник відповідача наголошував, що він оскаржує податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220 у загальній сумі 18 608 024,00 грн., відповідно до рішення ДПС у м. Києві.
Отже, в порушення вимог п.п. 3.4. п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012 року, податковим органом не направлено позивачу податкове повідомлення - рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання. Доказів складання такого податкового повідомлення - рішення відповідачем суду не надано та про наявність такого у податковому органі не повідомлено.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 4.1. ст. 4, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.192.2 ст. 192. п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.04.2010 №2755-VI (зі змінами доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 16 332 479 грн. За податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220 підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 16 199 010,00 грн.
Не зважаючи на надані судом пропозиції відповідачем не надано розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, податковим органом не усунуті протиріччя між сумами
ѕ визначеними, як порушення зі сплати податку на додану вартість підприємства за актом перевірки 16 332 479 грн.;
ѕ за рішенням ДПС у м. Києві від 06.08.2012 року №4824/10/12-1.14 у сумі 16 872 973,00 грн. та підтверджується поепізодним розрахунком позивача;
ѕ за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням 16 199 010,00 грн.
Тобто податковим органом прийнято рішення про донарахування податку та застосування штрафних санкцій без врахування всіх обставин справи, необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.05.2012 року № 0001572220, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 16 199 010,00 грн. штрафних санкцій 2 492 254,00 грн., а всього 18 691 264,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують здійснення гоподарських операцій, а Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі Софт" задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (форми - " Р ") №0001572220 від 21.05.2012 року.
Судові витрати в сумі 2 146,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі Софт" за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій