Справа № 815/1358/13-а
21 березня 2013 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Балтської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, комунального підприємства «Балтські теплові мережі» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 13803,65 грн.,
З позовом до суду звернулась Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби до Балтської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, комунального підприємства «Балтські теплові мережі» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 13803,65 грн. Заявлені позовні вимоги обгрунтовані тим, що третя особа протиправно, в порушення податкового обов'язку не сплатила узгоджені грошові зобов'язання на загальну суму 13803,65 грн. Сума боргу не сплачується Комунальним підприємством «Балтські теплові мережі», а тому орган державної податкової служби звернувся до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу з Балтської міської ради, в управлінні якого перебуває зазначене комунальне підприємство.
До суду від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов від 12.03.2013 року, в якому Балтська міська рада Одеської області не визнала позовні вимоги та просила суд відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що комунальне підприємство «Балтські теплові мережі» підпорядковане відповідачу, але згідно з положенням пункту 5 Статуту комунального підприємства, засновник не відповідає майном по зобов'язанням підприємства, так само, як і підприємство не відповідає по зобов'язанням Засновника.
Сторони у судове засідання 21.03.2013 року не з'явилися, про час та місця слухання справи повідомлені належним чином, 18.03.2013 року від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні.
На адресу КП «Балтські теплові мережі» було направлено ухвалу про виклик до суду, однак конверт із поштовим повідомленням повернутий з відміткою, що підприємство анульовано. Відповідно до ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України із змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453, у цьому випадку судова повістка вважається такою, що вручена належним чином, а тому на підставі ст. 128 КАС україни справа слухалась у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Балтська міська рада Одеської області є засновником Комінального підприємства «Балтські теплові мережі».
Боржник 04.11.2005 року зареєстрований в Балтській районній державній адміністрації Одеської області та знаходиться на обліку в Балтській МДПІ Одеської області ДПС як платник податків з 14.11.2005 року (а.с.5-14).
Як встановлено Балтською МДПІ Одеської області ДПС, боржник не сплачує своєчасно та в повному обсязі податкові зобов'язання та станом на 15.02.2013 року сума податкового боргу складає - 13803,65 грн., в тому числі із збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 61,23 грн., з податку на додану вартість в сумі 9148, 80 грн., з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1623,39 грн., за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі в сумі 2581,62 грн., з комунального податку в сумі 388,61 грн.
Судом також встановлено, що Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби зверталась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового бору з комунального підприємства «Балтські теплові мережі» в розмірі 13518,97 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 року у справі №2а-6649/10/1570 даний позов задоволено (а.с.17) та 27.01.2011 року видано виконавчий лист, який направлено до Балтського відділу ДВС Балтського РУЮ. Постановами держаного виконавця Балтського відділу ДВС Балтського РУЮ від 06.05.2011 року та 02.12.2011 року виконавчий лист по справі №2а-6649/10/1570 повернуто стягувачу без виконання у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника (а.с.18-19).
06 листопада 2012 року позивач звернувся до Балтської міської ради з листом за № 3912/9/19-015 (а.с.55), в якому з посиланням на статтю 96 Податкового кодексу України просив вжити заходів спрямованих на погашення податкового боргу третьої особи.
Однак, відповіді на вказаний лист відповідач не надав, після чого позивач звернувся з даним адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу третьої особи в розмірі 13803,65 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 96 Податкового кодексу України встановлені особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.
Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пункт 96.1.1);
затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пункт 96.1.2);
ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пункт 96.1.3);
прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (96.1.4).
Згідно з пунктом 96.3 вказаної статті Податкового кодексу України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм статті 96 Податкового кодексу України суд вказує на те, що обов'язок органу державної податкової на звернення із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків комунального підприємства боржника виникає після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманої від такого продажу для покриття податкового боргу, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Судом встановлено ту обставину, що позивачем не проводився опис майна комунального підприємства «Балтські теплові мережі» для внесення його в податкову заставу та як наслідок, не здійснювався у відповідності до статті 95 Податкового кодексу України продаж майна третьої особи, що внесено в податкову заставу, не складався акт про відсутність власного майна, тому позивач не здійснив на користь держави всіх необхідних заходів щодо погашення податкового боргу і не мав належних підстав для звернення до органу місцевого самоврядування з поданням у відповідності до статті 96 Податкового кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що комунальне підприємство «Балтські теплові мережі» є підприємством, заснованим на спільній власності територіальної громади Балтської міської ради (Частина 1 Статуту КП «Балтські теплові мережі»), засновником якого є виконавчий комітет Балтської міської ради (частина ІІ Статуту).
Статтею 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Згідно із частиною 1 статті 176 Цивільного кодексу України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Вказане також підтверджується і в частині 5 Статуту КП «Балтські теплові мережі», в якому зазначено, що Засновник не відповідає по зобов'язанням підприємства, а підприємство не відповідає щодо зобов'язань Засновника.
Частинами 1 та 3 статті 78 Господарського кодексу України встановлено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Згідно із вимогами частини 9 статті 78 Господарського кодексу України, особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств.
Відповідно до частини 5 статті 74 Господарського кодексу України держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 8 Господарського кодексу України - держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В розумінні пункту 96.3. статті 96 Податкового кодексу України передбачено звернення органу державної податкової служби до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу на кошти державного органу, а не органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Так, Конституційний суд у своєму рішенні від 26 березня 2002 року у справі №1-9/2002 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» від 4 лютого 1994 року, зазначив, що місцеві ради не виконують функцій органів державної влади. За чинною Конституцією України вони є лише органами місцевого самоврядування. Нова політико-правова природа місцевих рад зумовила відповідне перетворення статусу депутатів місцевих рад у представників інтересів територіальної громади.
Відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, випливає, що органи місцевого самоврядування - не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (ст. 7 Конституції України).
Конституційний Суд України констатує, що на час прийняття Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» 04 лютого 1994 року, місцеві ради відповідно до Конституції (Основного Закону) України 1978 року входили до єдиної системи представницьких органів державної влади, що визначило як їх функції, так і статус депутатів таких рад. За чинною Конституцією України політико-правову природу місцевих рад принципово змінено: вони не є органами державної влади, а представницькими органами місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З вказаного рішення вбачається, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади і не виконують функцій органів державної влади.
Отже, аналіз наведених норм діючого законодавства України свідчить про те, що правові підстави для стягнення з Балтської міської ради податкового боргу комунального підприємства «Балтські теплові мережі» відсутні, оскільки чинним законодавством не встановлено субсидіарної відповідальності Балтської міської ради, як органу місцевого самоврядування та органу, до сфери управління якого належить створене ним підприємство за зобов'язаннями останнього.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, беручи до уваги викладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі - не підтверджують заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позову - відсутні.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Балтської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, комунального підприємства «Балтські теплові мережі» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 13803,65 грн. - відмовити.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Бутенко А.В.