18 березня 2013 року Справа № 5020-1302/2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Воронцової Н.В.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Державне агентство автомобільних доріг України;
прокурор: Марченко Микола Юрійович, посвідчення № 005775 від 25.09.12, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
позивача: не з'явився, Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";
відповідача: не з'явився, Будівельно-виробниче підприємство "Строитель-Плюс";
відповідача: Турчин Дмитро Сергійович, довіреність № б/н від 22.11.12, Дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";
Бобик Юлія Михайлівна, довіреність № б/н від 20.06.12, Дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";
третьої особи: не з'явився, Колективне підприємство "Альянс";
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 06 лютого 2013 року у справі № 5020-1302/2012
за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері в інтересах держави в особі (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)
Державного агентства автомобільних доріг України (вул. Фізкультури, 9,Київ 150,03150)
Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Горького,51,Київ 150,03150)
до Будівельно-виробничого підприємства "Строитель-Плюс" (вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, 57в/2а,Сімферополь,95000)
Дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Хрустальова, 22,Севастополь,99029)
3-тя особа Колективне підприємство "Альянс" (вул. Глінки/Ж. Дерюгіної, 57В/2А,Сімферополь,95022)
про визнання недійсними рішень та визнання недійсним договору поставки
Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України, публічного акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" до будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс", дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерного компанії "Автомобільні дороги України", про визнання недійним протоколу, визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору поставки № 1-т/160/ від 20.01.2011.
У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор уточнив формулювання прохальної частини позову, просив визнати недійсним рішення комітету конкурсних торгів, оформлене протоколом від 27.12.2010 щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) та визнання будівельно-виробничого підприємства "Строитель- плюс" переможцем конкурсу торгів з закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких (бітум дорожній 60/90 - 700 тон), а також просив визнати недійсним договір поставки №1-т/160 від 20.01.2011, укладений між дочірнім підприємством "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерного компанії "Автомобільні дороги України" і будівельно-виробничим підприємством "Строитель-плюс".
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 06 лютого 2013 року у справі №5020-1302/2012 позов задоволено.
Визнано недійсним рішення комітету конкурсних торгів, оформлене протоколом від 27.12.2010 щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) та визнання будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс" переможцем конкурсу торгів з закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких (бітум дорожній 60/90 - 700 тон).
Визнано недійсним договір поставки № 1-т/160/ від 20.01.2011, укладений між дочірнім підприємством "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерного компанії "Автомобільні дороги України" і будівельно-виробничим підприємством "Строитель-плюс".
Стягнуто з дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерного компанії "Автомобільні дороги України" в доход державного бюджету м. Севастополя судовий збір у розмірі 536,50 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.).
Стягнуто з будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс" в доход державного бюджету м. Севастополя судовий збір у розмірі 536, 50 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.).
Не погодившись з рішенням суду, дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що приймаючі рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що єдиним можливим доказом порушення публічного порядку відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при укладанні спірного договору у даній справі мав бути - вирок суду, проте такого доказу у справі не було, що було підставою для відмови в позові.
Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя, якою була встановлена відсутність факту адміністративного правопорушення особо, яка проводила спірні торги, а як слід зазначена постанова спростовує всі підстави позову про порушення порядку проведення спірних торгів та спростовує наявність підстав недійсності договору. А відповідно до статті 35 ГПК України, постанова Гагарінського районного суду міста Севастополя, була обов'язковим доказом відсутності підстав позову.
З урахуванням викладеного та з посиланням на статті 203, 215 Цивільного кодексу України та на норми Закону України „Про здійснення державних закупівель", заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року, прийнято апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 18 березня 2013 року, у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Латинін О.А., судді: Воронцова Н.В., Градова О.Г.
В судовому засіданні 18 березня 2013 року представники Дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції, прокурор проти доводів скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Комітетом конкурсних торгів дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерного компанії "Автомобільні дороги України" (далі -ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України") було проведено конкурсні торги на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких.
Оголошення про здійснення закупівлі було опубліковано в державному офіційному друкованому виданні з питань держаних закупівель № 46 (434) від 15.11.2010 № 43416.
На участь у торгах до ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" надійшло дві пропозиції конкурсних торгів: КП "Альянс" і БВП "Строитель-плюс", що слідує з форми реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів (том 1 арк.с. 20).
Розкриття пропозицій конкурсних торгів відбулося 15.12.2010, що оформлено відповідним протоколом (том 1 арк.с. 21).
Протоколом оцінки конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 27.12.2010 оформлено рішення про визнання пропозиції найбільш економічно вигідною та найбільш економічно вигідною визнано пропозицію будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс" (том 1 арк.с. 23).
20 січня 2011 на підставі рішення комітету з конкурсних торгів від 27.12.2010 між будівельно-виробничим підприємством "Строитель-плюс" (постачальник) і дочірнім підприємством "Севастопольський упрдор" (покупець) було укладено договір поставки відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2011 році в порядку та на умовах, визначених цим договором систематично поставляти товар, а покупець зобов'язується приймати товар (продукцію) та оплачувати її.
Під товаром, що є предметом поставки за договором розуміється бітум 60/90 у кількості 700 тон (пункт 1.2. Договору).
Згідно з пунктом 3.2 Договору ціна договору становить 4 325 895,00 грн.
Строк дії договору сторони визначили у пункті 10.1.- договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Прокурор, з посиланням на ту обставину, що при проведенні конкурсних торгів на закупівлю бітуму, мазуту та нафтопереробних продуктів на 2011 рік були допущені порушення вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", та було укладено договір поставки з тим учасником конкурсних торгів, якому повинно було бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі за результатами торгів, звернувся до суду з відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлює Закон України від 01.06.2010 "Про здійснення державних закупівель".
Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на час проведення конкурсних торгів), цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.
Поняття державні кошти наведено в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрі України від 28.02.2002 № 221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено, що у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Указу Президента України від 13.04.2011 "Про Положення про державне агентство автомобільних доріг" Службу автомобільних доріг реорганізовано в Державне агентство автомобільних доріг.
Згідно з пунктом першим Положення "Про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011, №456/2011 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 1.1. статті першої Статуту дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерного компанії "Автомобільні дороги України" підприємство створено відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на власності відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Пунктом 2.1 статті другої Статуту передбачено, що підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.
Частиною першої статті 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель"(в редакції, яка діяла на час проведення конкурсних торгів) передбачено, що замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.
Пунктом шостим частини першої статті 17 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на час проведення конкурсних торгів) визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі.
Визначення поняття "пов'язана особа" наведене у пункті 22 частини 2 статті 1 зазначеного Закону (в редакції, яка діяла на час проведення конкурсних торгів), зокрема, пов'язаною особою є фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі.
. Як встановлено в ході розгляду справи, до комітету конкурсних торгів надійшло дві пропозиції - від БВП "Строитель-плюс" і від КП "Альянс".
Як свідчать матеріали справи та не оспорюється сторонами у справі, засновником БВП "Строитель-плюс" є Манукян Валік Рафікович, який також входить до переліку засновників КП "Альянс" (том1 арк.с. 16-19).
Отже, фізична особа Манукян В.Р., здійснює контроль над двома учасниками процедури закупівлі, та відповідно, БВП "Строитель-плюс" і КП "Альянс" є пов'язаними особами в розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Даний факт також підтверджується актом ревізії фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №06-21/187 від 26.10.2012 за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 (том 2 арк.с. 25).
З цього вбачається, що учасники торгів є пов'язаними особами.
Як встановлено статтею 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на час проведення конкурсних торгів) унормовано, що замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону.
Так, в частині 7 статті 28 цього Закону передбачено, що Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у пропозиції конкурсних торгів будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів такого учасника.
З урахуванням викладених обставин справи та норм діючого на час проведення конкурсних торгів законодавства, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, щодо неправомірного проведення торгів, оскільки при наявності вищенаведених обставин комітет конкурсних торгів ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" повинен був відмовити БВП "Строитель-плюс" в участі у конкурсних торгах, або відхилити пропозицію конкурсних торгів одного з учасників, отже, торги відповідно до вимог частини першої статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель" повинні були бути відмінені, оскільки до оцінки належало допущенню пропозиції менше ніж двох учасників, а також неможливості усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель.
Отже, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів, оформлене протоколом від 27.12.2010 щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) та визнання будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс" переможцем конкурсу торгів з закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких (бітум дорожній 60/90 - 700 тон) засновані на законі та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про визнання договору недійсним суд апеляційної інстанції також вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та погоджується із ними.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приписи статті 207 Цивільного кодексу України надають суду право визнати недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
В абзаці 2 пункту першого Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" встановлено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; дотримання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З викладеного можна дійти висновку про те, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.
Оскільки спірний договір поставки було укладено сторонами на підставі рішення комітету конкурсних торгів ДП "Севастопольський упрдор" від 27.12.2010, яке не відповідає вимогам Закону України "Про здійснення державних закупівель", які підлягають визнанню недійсними, тому на думку судової колегії наявні всі підстави і для визнання недійсним договору поставки №1-т/160/ від 20.01.2011.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про відсутність доказів, які свідчать про порушення публічного порядку укладанні спірного договору у даній справі не приймається до уваги, оскільки договір поставки №1-т/160/ від 20.01.2011 був укладений на підставі рішення комітету конкурсних торгів ДП "Севастопольський упрдор" від 27.12.2010, яке не відповідає вимогам Закону України "Про здійснення державних закупівель" та визнано недійсним, що в свою чергу призвело до визнання недійсним зазначеного договору поставки.
Також не приймається до уваги суду апеляційної інстанції, посилання скаржника на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя, якою була встановлена відсутність факту адміністративного правопорушення особо, яка проводила спірні торги, а як слід зазначена постанова спростовує всі підстави позову про порушення порядку проведення спірних торгів та спростовує наявність підстав недійсності договору, оскільки як вказувалось вище та встановлено законодавством, зазначені правовідносини щодо визнання рішення комітету конкурсних торгів ДП "Севастопольський упрдор" від 27.12.2010 недійсним, регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про здійснення державних закупівель".
З урахуванням викладеного судова колегія зазначає, що дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" всупереч статтям 33-34 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 06 лютого 2013 року у справі №5020-1302/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Н.В. Воронцова
О.Г. Градова
Розсилка:
1.Державне агентство автомобільних доріг України (вул. Фізкультури, 9,Київ 150,03150)
2.Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Горького,51,Київ 150,03150)
3.Будівельно-виробниче підприємство "Строитель-Плюс" (вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, 57в/2а,Сімферополь,95000)
4.Дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Хрустальова, 22,Севастополь,99029)
5.Колективне підприємство "Альянс" (вул. Глінки/Ж. Дерюгіної, 57В/2А,Сімферополь,95022)
6.Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)
7. Господарський суд міста Севастополя (вул.Л.Павліченко, 5, м.Севастополь,99011)