18.03.2013 Суддя Клименко А. М.
Справа № 2029/9878/12
2/644/60/13
Рішення
Іменем України
18 березня 2013 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Клименка А.М.,
при секретарі - Литвиненко А.Л.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи - Кухти О.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа - Служба у справах дітей Орджонікідзевського районного управління Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Позивачка звернулася до суду з позовом до свого колишнього чоловіка - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав і просила позбавити його батьківський прав стосовно його неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках, а з 12 серпня 2000 року - у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 09 листопада 2010 року. За час перебування у шлюбі відповідач був неодноразово засуджений. Після останнього звільнення з місць позбавлення волі у 2011 році на шлях виправлення не став. Дитина проживає з нею. Відповідач не приймає участі у вихованні сина, не цікавиться його навчанням, не відвідує навчальний заклад, на відвідує дитину вдома, життям сина не цікавиться, матеріальної допомоги на його утримання не надає.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що шлюб з відповідачем вона розірвала у 2010 році, зараз вдруге вийшла заміж, народила дитину, якій 2 місяці, її теперішній чоловік, вона і діти проживають разом, відносини між чоловіком і її сином від першого шлюбу дуже гарні. Протягом спільного життя з відповідачем останній був тричі засуджений до позбавлення волі і відбував покарання з 2000 року по 2001 рік, з 2002 року по 2005 рік і з 2007 року по 2011 рік. Коли відповідач не знаходився у місцях позбавлення волі, то їздив на тривалий час на заробітки до м. Москви, але нічого не заробив. З травня 2011 року до травня 2012 року дитина навчалася у державі Ізраїль по програмі «Діти Чорнобиля», вона знаходилася там разом з нею. Фактично син свого батька не знає і з ним не спілкується.
Відповідач та його представник позов не визнали і пояснили, що відповідач ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків, його недостатня участь у вихованні дитини була обумовлена тим, що за час спільного життя з позивачкою він тричі відбував тривалі терміни покарання в місцях позбавлення волі, але і відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі опікувався сином, писав йому листи і надсилав листівки. В цей час його батьки допомагали позивачці утримувати дитину. Коли він звільнявся з місць позбавлення волі, то проживав разом з дружиною і дитиною, займався вихованням сина. Школу, в яку ходив син, він не відвідував, оскільки позивачка приховувала від нього, де син навчається. В квітні 2011 року він надав дозвіл на поїздку сина з позивачкою до держави Ізраїль на чотири місяці, але пробули вони там рік. Він розшукував їх через Інтернет, знайшов і постійно спілкувався з сином за допомогою програми «Skype». 23 вересня 2011 року він потрапив у ДТП, внаслідок якої став інвалідом першої групи і зараз прикутий до інвалідного візка. Позивач вважав, що звернення позивачки до суду з даним позовом обумовлено її намірами виїхати разом з дитиною на проживання до держави Ізраїль, проти чого він категорично заперечує.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Орджонікідзевського районного управління у справах дітей Харківської міської ради позов підтримала і пояснила, що під час її спілкування з дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона з'ясувала, що дитина дуже ображена на свого батька за те, що протягом усього його життя останній майже не приділяв йому ніякої уваги, навіть у той час, коли не відбував покарання в місцях позбавлення волі. Дитина дуже гарно малює, займається у Художній школі ім. І. Рєпіна, протягом року навчалася в Ізраїлі, де йому дуже сподобалося. Стосунки з вітчимом у нього гарні, дитина з задоволенням піклується про свого молодшого братика. За місцем проживання для повноцінного розвитку дитини створені усі необхідні умови, обладнано місце для навчання та малювання. Стосунки в новій родині позивачки дуже гарні. Питання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні його малолітнього сина було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської Міської ради. Приймаючи рішення з цього питання Комісія виходила з оцінки стосунків дитини і батька і відношення останнього до дитини не тільки в теперішній час, а і за усі дванадцять останніх років, та з урахуванням тієї обставини, що відповідач за цей час був тричі засуджений до позбавлення волі, а останній раз за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, та діючи виключно в інтересах дитини, рішенням Комісії позбавлення відповідача батьківських прав було визнано цілком доцільним.
Вислухавши сторони, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, оцінив надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3). Батьки дитини перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 серпня 2000 року до 09 листопада 2010 року (а.с. 4). Після розірвання шлюбу дитина з мамою була зареєстрована і проживала в квартирі свекра позивачки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7). В теперішній час позивачка вдруге вийшла заміж, два місяці тому народила дитину і проживає із своїм чоловіком та дітьми в орендованому приватному будинку № 10 по пр. Комунальному в м. Харкові.
За час спільного проживання з позивачкою відповідача було тричі засуджено за вчинення злочинів до покарання у вигляді позбавлення волі, а останній раз у 2007 році за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Таким чином, майже увесь цей час відповідач провів в місцях позбавлення волі, але і тоді, коли він не відбував покарання, вихованням сина не займався, не піклувався про його фізичний і духовний розвиток, інтереси дитини його не цікавили і до останнього часу з сином він майже не спілкувався. Позивачка ніколи не чинила відповідачу ніяких перешкод у його спілкуванні з дитиною і відсутність будь-яких стосунків між відповідачем та його сином протягом майже дванадцяти років була обумовлена виключно небажанням відповідача приймати участь у вихованні дитини.
Викладені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін та представника органу опіки та піклування, наданих ними суду в судовому засіданні, а також письмових доказів, а саме:
- акту обстеження житлово - побутових умов проживання позивачки від 07 лютого 2013 року, згідно якого дитина проживає разом з матір'ю, вітчимом та молодшим братиком у орендованому будинку. Дитина має окрему кімнату, в якій є місце для занять, відпочинку і реалізації його творчих здібностей, оскільки він займається в художній школі. Хлопчик не бажає спілкуватися із своїм біологічним батьком і називає батьком свого вітчима (а.с. 42);
- довідки ХСШ № 170 від 10 жовтня 2012 року з якої вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчався в цій школі з 27 червня 2007 року по 13 травня 2001 року, а потім 03 жовтня 2012 року знову був зарахований до 6-А класу (а.с. 45);
- інформації ХСШ № 170 від 16 жовтня 2012 року з якої вбачається, що за час навчання в цій школі дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, його мати - ОСОБА_1 підтримувала зв'язок із школою, відвідувала і відвідує батьківські збори, виховні заходи, в яких бере участь її син. Мати цікавиться справами дитини в школі, забезпечує сина всім необхідним для навчання. Оформленням документів для прийому дитини до школи займалася його мати. Батько дитини за весь час її навчання школу не відвідував, з вчителями не спілкувався, не цікавився справами та розвитком дитини (а.с. 46);
- висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради № 97 від 18 лютого 2013 року, відповідно до якого встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо утримання та виховання своєї дитини і орган опіки та піклування вважає за доцільне і таким, що відповідає інтересам дитини, позбавлення відповідача батьківських прав відносної його малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За своєю правовою природою позбавлення батьківських прав є: по - перше, засобом захисту прав та інтересів дитини; а по - друге, певною юридичною відповідальністю за протиправну та винну поведінку одного чи обох батьків дитини по відношенні до неї.
Таким чином, для позбавлення особи батьківських прав необхідно встановлення протиправності її дій та вини у невиконанні батьківських обов'язків, та оцінка того позитивного результату у долі дитини, який має настати внаслідок цього.
За встановлених судовим розглядом обставин слід дійти висновку, що відповідач виключно з власної вини вчиняв протиправні дії, які привели до невиконання ним своїх батьківських обов'язків протягом одинадцяти років, і позбавлення його батьківських прав матиме для дитини виключно позитивні наслідки у вигляді виховання її у іншій повноцінній сім'ї, яка забезпечує усі необхідні умови для її фізичного, духовного і творчого розвитку, а також усунення перешкод у можливості отримання освіти за межами України.
Та обставина, що відповідач 23 вересня 2011 року потрапив у ДТП, внаслідок якої 13 грудня 2011 року був визнаний інвалідом першої групи (а.с. 19), зараз прикутий до інвалідного візка і потребує постійного стороннього догляду, внаслідок чого має бажання, але не має фізичної можливості займатися вихованням сина та допомагати йому матеріально, ніяким чином не впливає на висновки суду, оскільки при прийнятті рішення по справі судом було прийнято до уваги не тільки теперішню життєву ситуацію і поведінку відповідача після вищевказаної ДТП, але й попередню його поведінку і ставлення до дитини протягом одинадцяти років її життя, коли відповідач мав можливість належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, але не мав на це бажання. Для здійснення процесу виховання тринадцятирічного хлопця обов'язковою умовою є спілкування з ним, для чого необхідне бажання як батька дитини, так і самої дитини, але ж своєю поведінкою протягом усього цього часу відповідач досяг того результату, що на теперішній час його син вже категорично не бажає з ним спілкуватися, що фактично виключає можливість відповідача впливати на виховання та розвиток цієї дитини.
Враховуючи, що відповідач є інвалідом 1-ї групи, суд вважає за необхідне у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити його від сплати судових витрат по справі і відшкодувати їх позивачці за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 11, ч. 9 ст. 74, 209, 212, 214 - 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа - Служба у справах дітей Орджонікідзевського районного управління Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо його малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 111 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через районний суд.
Суддя: