Справа №250/2/13- а
Номер провадження2-а/250/15/13
18 березня 2013 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.,
при секретарі Черевко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представник відповідача Дуднік О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання рішення про відмову в державній реєстрації права незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати право власності,-
26 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання рішення про відмову в державній реєстрації права незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати право власності, мотивуючи свої вимоги тим, що оформлення права приватної власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, позивач звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ясинуватської міської ради Донецької області. Від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Ясинуватської міської ради Донецької області надійшов лист від 19 листопада 2012 року, в якому зазначено, що БТІ відмовило в реєстрації права власності на 1/4 частину житлового будинку, у зв'язку з тим, що 1/4 частини житлового будинку з господарськими спорудами не можливо зареєструвати так як сума часток співвласників житлового будинку не буде складати 100%. За таких обставин, позивач вважає, що Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентарізацiї» Ясинуватської міської ради Донецької області допущена бездіяльність щодо неприйняття рішення про оформлення належного йому права власності.
Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2013 року за заявою позивача ОСОБА_1, було замінено первинного відповідача Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентарізацiї» Ясинуватської міської ради Донецької області на належного відповідача - Реєстраційну службу Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області.
Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі на обґрунтування, чого послався на обставини які викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області - Дуднік О.С., позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що позивач ОСОБА_1 не звертався до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області з заявою про реєстрацію майна яке належить йому і йому не було відмовлено в цьому, а також те, що Реєстраційна служба Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області не є правонаступником Комунального підприємства «Бюро технічної інвентарізацiї» Ясинуватської міської ради Донецької області року вони, тому на підставі вищевикладеного просила відмовити позивачу у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Порядок реєстрації речових прав власності на нерухоме майно визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження» №1952-1У від 01 липня 2004 року (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), Цивільним кодексом України, та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 за N 157/6445 (чинним до 01 січня 2013 року).
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. правочинів.
Згідно зі частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Суд зазначає, що з 01 січня 2013 року відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 01 липня 2004 року № 1952-IV та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04 липня 2012 року № 5037-17, повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційних служб міських, районних, міськрайонних управлінь юстиції.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не звертався з заявою до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області про реєстрацію свого майна і йому не було відмовлено в цій реєстрації, а також те, що позивач не надав суду докази того, що він звертався до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області з заявою про реєстрацію свого майна і йому було відмовлено, то на підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими вимоги позову щодо визнання протиправною бездіяльності щодо питання оформлення права власності позивача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області.
З наведених підстав позовні вимоги щодо реєстрації права власності, пред'явлені позивачем до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області також не можуть бути задоволені судом.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 18, 23, 69-72, 86, 87, 94, 105-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання рішення про відмову в державній реєстрації права незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати право власності - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови, або протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Суддя: П. Ю. Бичков