Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Качуріна Л.С.
Україна
Іменем України
02 грудня 2008 року Справа № 22-а-14177/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф.,
Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
при представниках позивача Бабенко Л.Ф., Кузнєцової І.М.,
розглянула апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2008р. у справі № 2-а-2784/08 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс п'ять» про примусове стягнення в доход Державного бюджету заборгованості по сплаті пені , і
11 грудня 2007 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція (далі МДПІ) у м.Луганську з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Плюс п'ять» про примусове стягнення в доход Державного бюджету заборгованості по сплаті пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності ( далі ЗЕД) у сумі 247125 грн. 38 коп., звернувши стягнення на його активи.
19 травня 2008 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд примусово стягнути з відповідача в доход Державного бюджету заборгованість про сплаті пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у сумі 247125 грн. 38 коп.(а.с.67).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2008р.у задоволені позовних вимог Ленінської МДПІ у м.Луганську до ТОВ «Плюс п'ять» про примусове стягнення в доход Державного бюджету заборгованості по сплаті пені відмовлено за необґрунтованістю.
З таким рішенням суду не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати через невірне застосування норм матеріального права, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Зокрема в доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що суд необгрунтовано не взяв до уваги ч.1 Преамбули та порушив п.п.1.2, 1.3 ст.1, п.п.5.2.2., 5.2.4, п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платником податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181).
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання ТОВ «Плюс п'ять», ідентифікаційний код 31444917, зареєстроване 16.05.2001 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за номером № 1 382 105 0003 001885 за юридичною адресою: 91031, м. Луганськ, вул.1-а Слов'янська, 1-в, знаходився на податковому обліку як платник податків в Ленінській МДПІ в м. Луганську.
19.04.2007 року працівниками Ленінської МДПІ в м.Луганську проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Плюс п'ять» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 17.11.2005 по 31.03.2007 рік при взаємовідносинах з фірмою «KarsakTradingCo» (Сірія) за імпортним контрактом від 17.11.2005 року №1/11-А.
Перевіркою правильності проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні ЗЕД встановлено що в порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюти» (далі Закон №185) ТОВ «Плюс п'ять» без отримання індивідуальної ліцензії НБУ здійснено імпортні операції по контракту від 17.11.2005р. №1/11-А, які перевищують 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (станом на 31.03.2007р. поставку на суму 48100 доларів США прострочено на 199 днів, поставку на суму 35288 доларів США прострочено на 191 день).
На виконання умов імпортного контракту від 17.11.2005 року №1/11-А ТОВ «Плюс п'ять» згідно платіжного доручення від 01.12.2005р. №1 списано з валютного рахунку №2600213953 в ЛОД АППБ «Аваль» в адресу «KarsakTradingCo» (Сірія) на рахунок CommercialBankofSiriaFreeZoneBranch№1510/301 валютні кошти в сумі 138000 доларів США. Повідомленням від 02.12.2005р. №199 проінформовано щодо відміни платежу на банк Сірії з «Постановою про патріотизм 311» («РаtгіоtАсt311»). Валютні кошти в сумі 138000 доларів США повернуто на валютний рахунок ТОВ «Плюс п'ять» 05.12.2005 року з поміткою «повернення переказу в зв'язку з ануляцією згідно повідомлення 199».
Згідно платіжного доручення від 05.12.2005 року № 3 ТОВ «Плюс п'ять» з валютного рахунку № 2600213953 в ЛОД АППБ «Аваль» в адресу «KarsakTradingCo» (Сірія) на рахунок CommercialBankofSiriaFreeZoneBranch№1510/301 перераховано 05.12.2005 року валютні кошти в сумі 138000 доларів США, або 696900 грн., як передплату за імпортний товар (легкові автомобілі).
Нерезидентом - фірмою «KarsakTradingCo» (Сірія) з порушенням контрактних умов, а саме, частково та з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на території України в адресу ТОВ «Плюс п'ять» поставлено товар на суму 89900 доларів США та 10000 євро, що в загальній сумі (при перерахунку по курсу НБУ на день оформлення імпортної вантажно-митної декларації) складає 102712 доларів США згідно наступних вантажно-митних декларацій:
- №702000001/5/013348 від 30.12.2006р. (фактурна вартість 386325 грн., курс 5,05, сума в валюті 76500 доларів США).
- 702000001/6/000059 від 11.01.2006р. (фактурна вартість 67670 грн. грн., курс 5,05, сума в валюті 13400 доларів США).
- 510000001/6/000262 від 20.09.2006р. (фактурна вартість 64700 грн., курс 6,47006, сума в валюті 10000 євро, що складає 12812 доларів США при перерахунку по курсу НБУ на 20.09.2006р. - 5,05).
Станом на 31.03.2007 року по операціям згідно контракту від 17.11.2005р. №1/11-А дебіторська заборгованість складає 35288 доларів США, або 178204 грн. 40 коп.
Дане порушення засвідчено актом №506/22/31444917 від 19.04.2007р., складеним за наслідками проведеної перевірки.
Згідно висновку даного акту перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону №185/94-ВР, а саме ТОВ «Плюс п'ять» без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України здійснено імпортні операції по контракту від 17.11.2005р. №1/11-А на умовах відстрочення поставки, яка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (прострочено 199 днів на суму 48100 доларів США та 191 день на суму 35288 доларів США).
Згідно розрахунку загальна сума пені за порушення строків, передбачених ст. 1 Закону №185/94-ВР склала 247125 грн. 38 коп.
Позивач проводив заходи, передбачені Законом України від 21.12.2000р. №2181-ХІІ щодо стягнення нарахованої пені шляхом направлення податкових вимог, а саме: першої податкової вимоги №1/114726817/24-504 від 20.07.2007р. з вимогою погашення нарахованої пені, та у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги - другу №2/136831998/24-504 від 06.09.2007 року, яка також не виконана.
15.10.2007 року відповідно до ст.ст. 7, 10 Закону України №2181позивачем винесене рішення № 55 від 15.10.2007р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
16.10.2007 року Ленінською МДПІ в м.Луганську на підставі п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону №2181І винесене рішення № 51 про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи сторонами не оскаржують ся, апелянт не погоджується з висновками суду щодо застосування норм матеріального права при вирішенні спору.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем допущено порушення, за яке відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 185 передбачено стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості, та відповідно до частини 4 цієї ж статті ДПІ вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею, і що вказані правовідносини, які виникли при здійсненні ЗЕД ТОВ «Плюс п'ять» при виконанні імпортного контракту, укладеного з нерезидентом «KarsakTradingCo» (Сірія) щодо строків оплати, відповідальність резиденте за порушення вимог законодавства та права контролюючого органа у сфері ЗЕД визначені Законом №185. Також суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що санкція щодо сплати пені є адміністративно-господарською санкцією у відповідності до ст.250 ГК України і закінчився строк застосування таких адміністративно-правових санкцій. Крім того, суд послався на ч.1 ст.72 КАС України про те, що судовим рішенням уже встановлені обставини, на які посилається позивач, тому вони не підлягають доказуванню при вирішенні цього спору.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується судова колегія і вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
В Преамбулі Закону №2181 зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
На підставі акту перевірки №506/22/31444917 від 19.04.2007р. позивачем прийняте рішення №0000492200/0 від 08.06.2007р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій - пені в сумі 247125,38грн. (а.с.14, 15), яке отримане відповідачем 13.06.2007р. Це рішення відповідачем не оскаржене. Зазначене рішення є підставою виникнення бюджетного боргу і рахується у складі бюджетної заборгованості на момент розгляду справи судом першої інстанції та при апеляційному провадженні.
Згідно з п.п.5.2.4. п.5.2.ст.5 Закону №2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
На підставі абз.2 п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону №2181 уразі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а у разі їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Зазначену суму не сплачено.
В зв'язку з не виконанням відповідачем зазначеного рішення №0000492200/0 від 08.06.2007р. позивач направив йому першу податкову вимогу №1/114726817/24-504 від 20.07.2007р. з вимогою погашення нарахованої пені, та у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги - другу №2/136831998/24-504 від 06.09.2007 року, тобто відповідно до положень п.6.4. ст..6 Закону №2181 друга податкова вимога не була відкликана. Колегія суддів зазначає, що перша та друга податкові вимоги є засобом погашення податкового боргу.
Судова колегія не приймає до уваги висновок суду першої інстанції про те, що постановою Господарського суду Луганської області від 03 грудня 2007 року у справі №2/254н-ад за позовом ВАТ «Плюс п'ять» до Ленінської МДПІ в м.Луганську, яка набрала законної сили, перша податкова вимога Ленінської МДПІ в м.Луганську №1/114726817/24-504 від 20.07.2007р. з вимогою погашення нарахованої пені визнана недійсною (а.с.45,46) і що у даному спорі не можуть доказуватися обставини, які вже були встановлені вказаним рішенням, оскільки сама по собі податкова вимога є засобом погашення податкового боргу, а не його виплати. Підставою виплати податкового боргу є рішення №0000492200/0 від 08.06.2007р., яке не було предметом оскарження.
Також судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положень ст.250 ГК України з огляду на те, що на підставі ст..4 ГК України предметом його регулювання не є адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Спірні відносини належать до валютних правовідносин, в яких податковий орган здійснює владні управлінські функції, покладені на підставі Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №3651 від 25.11.1993р.
До спірних відносин застосовуються закони, які регулюють проведення валютних операцій, а стосовно порушень при їх проведенні, застосовується закон №2181 з підстав, які уже зазначені в обґрунтуванні висновків суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушені норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін спростовують висновки суду першої інстанції і тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової.
Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.3, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст..207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А ::
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2008р. у справі за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс п'ять» про примусове стягнення в доход Державного бюджету заборгованості по сплаті пені скасувати.
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс п'ять» про примусове стягнення в доход Державного бюджету заборгованості по сплаті пені задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс п'ять» заборгованість по сплаті пені за порушення розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 247125,38грн. (двісті сорок сім тисяч сто двадцять п'ять тисяч 38 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: