Ухвала від 12.12.2008 по справі 22-а-15638/08

Суддя першої інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

12 грудня 2008 року справа № 22-а-15638/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.

за участю представників:

від позивача:Рибалко С.М. - довіреність від 09.09.08р.

від відповідача:

Петров І.Д. - довіреність від 18.02.08р. № 25

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі17 липня 2008 року

№ 2-а-9454/08 (суддя Стиран В.В.)

за позовомДержавного підприємства «Ордженікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Шахта Булавинська»

до

Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області

про

визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі № 2-а-9454/08 задоволено позов Державного підприємства «Ордженікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Шахта Булавинська» до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області, внаслідок чого визнано недійсним та скасоване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пенсії за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №1051 від 18.07.2007 року.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Рішенням № 1051 від 18 липня 2008р. на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до структурного підрозділу «Шахта Булавинська» за несвоєчасну сплату (неперерахування) страхових внесків до органу Пенсійного фонду було застосовано штраф в розмірі 5209,91 грн. та нарахована пеня в розмірі 1433,93 грн. за період з 28.02.2007р. по 30.05.2007р.

Згідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно до п.14 Розділ XV прикінцевих положень наведеного Закону у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

У п.2 ст.106 Закону України №1058-IV встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.5 ст.106 цього Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2. ст.106 Закону N 1058-IV).

За приписами п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжними дорученнями № 34 від 22.02.2007 року на суму 7000,00 грн., № 78 від 26.02.2007 року на суму 3370,00 грн., № 14599 від 27.02.2007 року на суму 7055,53 грн. здійснював поточні платежі за січень 2007р. В кожному платіжному дорученні зазначене призначення платежу, а саме - внески до пенсійного фонду 2% утриманий із заробітної плати за січень 2007р. Однак відповідач зарахував наведені платежі в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли у минулих періодах, та розрахував розмір штрафних санкцій та пені виходячи з того, що були сплачені недоїмка, пеня та фінансові санкції, які виникли в попередніх періодах.

Позиція відповідача ґрунтується виключно на ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Другим реченням цієї норми встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Тобто, за приписами наведеної норми при сплаті поточних сум страхових внесків передбачено саме послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено у першому реченні при сплаті суми недоїмки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставного застосування відповідачем норми ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів також зазначає, що згідно до п.10.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, при здійсненні органом Пенсійного фонду самостійного перерозподілу отриманих від страхувальника страхових внесків, останній протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду. Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують надіслання позивачеві відповідних повідомлень про розподіл отриманих страхових внесків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі № 2-а-9454/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі № 2-а-9454/08 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 грудня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 16 грудня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.

Попередній документ
3005151
Наступний документ
3005154
Інформація про рішення:
№ рішення: 3005152
№ справи: 22-а-15638/08
Дата рішення: 12.12.2008
Дата публікації: 16.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: