Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Шальєва В.А.
Іменем України
09 грудня 2008 року Справа № 22-а-15810/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
з участю представника позивача Стракінару О.В., представника відповідача Башкірової С.І.
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008р.у справі 2-а-18329/08 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, про визнання частково недійсним рішення про застосування фінансових санкцій,
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008р. задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання частково недійсним рішення про застосування фінансових санкцій, а саме, визнано недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську №302 від 25.04.2008 р. в частині застосування до Державного підприємства „Шахтарськантрацит" фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1262,43 гр. та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків у розмірі 350,79 грн; з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Шахтарськантрацит" стягнуто сплачене державне мито в сумі 3, 40 коп.
Відповідач вважав, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Державне підприємство (далі ДП) „Шахтарськантрацит", зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 30.04.2003 р. виконавчим комітетом Шахтарської міської ради (а.с. 25), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32299510 (а.с. 26), у відповідності до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несе обв'язки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
Відповідач управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст.12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Встановлено, що рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську № 302 від 25.04.2008 р. до ДП „Шахтарськантрацит" були застосовані фінансові санкції за своєчасно не сплачені ним суми страхових внесків за період з 30.07.2007 р. по 03.03.2008 р., а саме, було прийнято рішення про стягнення суми штрафу у розмірі 10 % -1786,12 гр. та нарахування пені в розмірі 406,70 гр. (а.с. 6).
У відповідності до ч.5 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058) страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Позивачем у відповідності до вимог діючого законодавства надані УПФУ в м.Шахтарську розрахунки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають до сплаті за липень 2007-лютий 2008 р.
Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст.14, п.6 ст.20 Закону №1058 є календарний місяць..
Фактична сплата страхових внесків за зазначені періоди здійснена позивачем наступним чином
платіжним дорученням № 688 від 27.08.2007 р. (а.с. 8) перераховані кошти в розмірі 5078,05 грн. як страхові внески за серпень 2007 р.;
платіжними дорученнями №764 від 29.08.2007 р., №1110 від 21.09.2007 р., №1229 від 27.09.2007 р. (а.с. 9-11) перераховані кошти в розмірі 26 грн., 3480 грн., 2415,01 грн. відповідно як страхові внески за серпень 2007 р.;
платіжним дорученням № 228 від 19.10.2007 р. (а.с. 12) перераховані кошти в розмірі 3477 грн. як страхові внески за вересень 2007 р.;
платіжними дорученнями № 703 від 23.11.2007 р. та № 802 від 29.11.2007 р. (а.с. 13-14) перераховані кошти в розмірі 2459 грн. та 3049,20 грн. відповідно як страхові внески за жовтень 2007 р.;
платіжним дорученням № 1217 від 26.12.2007 р. (а.с. 16) були перераховані кошти в розмірі 5360,92 грн. як страхові внески за листопад 2007 р.;
платіжними дорученнями № 1027 від 13.12.2007 р. (а.с. 15 та № 196 від 30.12.2008 р. (а.с. 17) перераховані кошти в розмірі 25 грн. та 5784,49грн. відповідно як страхові внески за грудень 2007 р.;
платіжними дорученнями № 521 від 29.02.2008 р. та № 4 від 29.02.2008 р. (а.с.18, 19) перераховані кошти в розмірі 720 грн. та 6466,07 грн. як страхові внески за січень 2008 р.;
платіжними дорученнями №183 від 03.03.2008 р. та №192 від 03.03.2008 р. (а.с.20, 21) перераховані кошти в розмірі 62 грн. та 3 грн. як страхові внески за березень 2008 р.
Отже, за липень 2007 р. - березень 2008 р. мав місце факт несвоєчасної сплати позивачем належної суми страхових внесків, строк прострочення сплати страхових внесків складав від 1 до 9 днів.
Згідно з п.2 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Тобто, при таких обставинах, до позивача повинні бути застосовані штрафні санкцій, розмір яких повинен складати 10% своєчасно несплачених сум за наступним розрахунком: за жовтень 2007 р. прострочення платежу склало 1 день, сума штрафних санкцій складає 29,59 гр., пені -0,30 гр.; за листопад 2007 р. сума штрафних санкцій - 98,31 гр. та 48,07 гр., пені - 29,49 гр. та 2,40 гр.; за грудень 2007 р. прострочення платежу склало 2 дні, сума штрафних санкцій -108,18 гр. та 0,10 гр., пені - 2,16 гр. та 0,01 гр.; за січень 2008 р. прострочення платежу склало 9 днів, сума штрафних санкцій - 88,61 гр. та 150,83 гр., пені - 7,98 гр. та 13,57 гр. Отже, загальна сума штрафних санкцій повинна складати 523,69 гр., сума пені - 55,91грн.
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення відповідача є недійсним, а також колегія не приймає доводів апеляційної скарги, в якій відповідач в обгрунтування своєї позиції посилається на ч.5 ст.106 Закону №1058 на підставі якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправильно застосована зазначена правова норма до даних правовідносин, оскільки другим реченням частини 5 ст.106 Закону №1058 передбачене послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено в першому реченні. Перше речення ч.5 ст.106 Закону №1058 передбачає спрямування коштів на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення у разі сплати страхувальником саме недоїмки, пені та фінансових санкцій, а не поточних страхових внесків. Зазначений Закон надає органу Пенсійного фонду право зарахувати в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій сплачені поточні суми страхових внесків. Разом з тим, в Законі № 1058 відсутня правова норма про надання органу Пенсійного фонду права у в такому випадку застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, оскільки повна сума страхових внесків була сплачена платником страхових внесків у строки, визначені Законом.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на викладене, відповідач не довів правомірність прийняття спірного рішення.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спір вирішений з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.
Керуючись ст.195, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1п.1, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів і
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008р.у справі за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, про визнання частково недійсним рішення про застосування фінансових санкцій залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: