Суддя І інстанції - Шальєва В. А.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Іменем України
«21» листопада 2008 року справа № 22-а-10854/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Денисенко К.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Кочин В. А.
від відповідача - Вініченко М. В.
розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”
на постанову Першотравневого районного суду Донецької області
від 19 серпня 2008 року
по адміністративній справі2-а-28-08
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”
До
Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області
Про
Визнання нечинними рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю “СРЗ” звернулося до суду з адміністративним позовом до Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, про визнання нечинним рішень Мелекінської сільської ради від 28.03.08 р. № 5/14-825, від 28.03.08 р. № 5/14-853, від 19.06.08 р. № 5/15-883.
Постановою від 19 серпня 2008 року Першотравневий районний суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій постанову суду просить скасувати, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга вмотивована порушенням судом норм матеріального права, зокрема ст..4, 14, 15, 23, 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 59 Господарського суду України, ст.593 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 116, 149, 151, 152, 153, п.6, 7 розділу Х “Перехідних положень” Земельного кодексу України.
В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанову суду скасуванню з наступних підстав.
Під час розгляду спору, судом було встановлено наступне.
За договором оренди від 17.06.03 р. № 1055/03, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “СРЗ” і Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю “СРЗ” отримало в оренду цілісний майновий комплекс Державного підприємства “Азовський судоремонтний завод”. Згідно ст.. 15 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, п. 1.5 розділу 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, п. 1.6 розділу 1 договору оренди, позивач є правонаступником державного підприємства “Азовський судоремонтний завод”.
До складу цілісного майнового комплексу, переданого позивачу за актом приймання-передачі в оренду, входить база відпочинку “Дружба”, яка розташована за адресою: Донецька область, Першотравневий район, село Білосарайська Коса, вулиця Безуха, 1. Зазначена база відпочинку розташована на земельній ділянці розміром 4,3 га., яка була надана у постійне користування Жданівському судоремонтному заводу, назву якого було змінено наказом від 10.07.03 р. № 518 Міністерства транспорту України на Азовський судоремонтний завод. На право постійного користування Жданівському судоремонтному заводу в 1978 р. був виданий державний акт № 003377, реєстраційний номер - 32.
Рішенням від 17.10.06 р. № 5/5-145 Мелекінська сільська рада “ О даче согласия на разработку проекта землеустройства по установлению границ ООО «СРЗ» г. Мариуполь в с. Белосарайская Коса, ул. Безуха, 1 под обслуживание базы отдыха «Дружба»”, була дана згода позивачу на розробку проекту землеустрою з встановленням меж земельної ділянки площею 4,3 га. під обслуговування бази відпочинку “Дружба” в селі Білосарайська Коса, вул. Безуха, 1. Підготовлений проект відводу землеустрою земельної ділянки ТОВ “СРЗ” надати в Мелекінську сільську раду для подальшого розгляду і надання земельної ділянки в оренду.
Зазначене рішення було скасовано рішенням Мелекінської сільської ради від 28.03.08 р. № 5/14-853 “Про скасування рішення Мелекінської сільської ради № 5/5-145 від 17.10.06 р. “Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ “СРЗ”.
Крім того, рішенням відповідача від 28.03.08 р. № 5/14-852 “Про скасування державного акту на право користування земельною ділянкою Ждановського судоремонтного заводу”, було скасовано державний акт на право користування землею №32 від 1978 р., виданий Жданівському судоремонтному заводу на земельну ділянку площею 4,3 га., розташовану у с. Білосарайська Коса для будівництва об'єктів бази заводу. Переведено земельну ділянку площею 4,3 га., розташовану у с. Білосарайська Коса у землі запасу сільської ради.
В це рішення, рішенням відповідача від 19.06.08 р. № 5/5-145 були внесені зміни та доповнення.
Останні три з перелічених рішень позивач оспорює з мотивів їх незаконності через перевищення відповідачем своєї компетенції та порушення норм чинного законодавства у зв'язку з прийняттям таких рішень.
Колегія суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача в частині визнання нечинними рішень відповідача від 28.03.08 р. № 5/14-852 (надалі “перше рішення”) та від19.06.08 р. № 5/5-145 (надалі “друге рішення”).
Як вказувалося вище, першим рішенням, у зв'язку з ліквідацією ДП “Жданівський судоремонтний завод” було скасовано державний акт № 32 від 1978 р. на право користування земельною ділянкою, виданий Жданівському судоремонтному заводу та ця земельна ділянка переведена у землі запасу сільської ради.
Другим рішенням, в перше, були внесені зміни і доповнення, зокрема змінено формулювання “ліквідоване” підприємство Жданівський судоремонтний завод, на словосполучення “припинено діяльність”, а також доповнене попереднє рішення пунктом: ”Припинити право користування земельною ділянкою площею 4,3 га. у селі Білосарайська Коса, вул. Безуха, 1 державного підприємства “Жданівський судоремонтний завод”.
Судом першої інстанції обґрунтовано не узяті до уваги посилання позивача на відсутність факту припинення діяльності Азовського судоремонтного заводу, так як цілісний майновий комплекс заводу був переданий в оренду ТОВ “СРЗ”, і таким чином, відбулася реорганізація підприємства.
Згідно п. 1 ст. 59 Господарського Кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації. Це положення кореспондується із ст.. 104 ЦК України, яка встановлює, що припинення юридичної особи відбувається в результаті передачі нею всього майна, прав і обов'язків іншим особам-правонаступникам, або в результаті ліквідації.
Суб'єкт підприємницької діяльності вважається ліквідованим з дня внесення запису до державного реєстру про припинення його діяльності.
Державним реєстратором єдиного державного реєстру Маріупольської міської ради (лист № 722 від 13.03.08 р.) були надані відомості про відсутність у державному реєстрі підприємства “Жданівський судоремонтний завод” або “Азовський судоремонтний завод”. Цей факт підтверджено й випискою з єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців.
За таких умов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення , на час прийняття відповідачем оспорюваних рішень, діяльності ДП “Азовський судоремонтний завод”.
Позивач є правонаступником ДП “Азовський судоремонтний завод” щодо орендованого майна. Разом з тим, помилковим є твердження позивача, що він автоматично набув право на оренду земельної ділянки, на якій розміщена база відпочинку “Дружба”. Таке твердження не узгоджується з вимогами ст.. 125 Земельного кодексу України в частині підстав виникнення права користування земельною ділянкою. Частиною другою зазначеною норми встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає лише після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Позивач не надав доказів укладення такого договору.
Ця норма не є суперечною ст. 4 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” на яку , як на підставу набуття права на оренду вказує позивач. Зазначена норма визначає лише об'єкти оренди у т.ч. і земельну ділянку під цілісним майновим комплексом та не встановлює порядок передачі такої земельної ділянки в оренду і момент набуття права на оренду такої землі.
Пунктом “в” ст. 141 Земельного Кодексу України встановлено, що припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Виходячи з вище перелічених обставин, за приписами вказаної норми Земельного Кодексу, була наявною підстава для припинення права користування земельною ділянкою площею 4,3 га. наданою, за державним актом № 32, Жданівському судоремонтному заводу, який припинив свою діяльність.
Щодо компетенції відповідача приймати рішення про припинення користування такою земельною ділянкою, та скасування акту на землекористування, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення питань регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції сільської, селищної, міської ради.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України визначено,що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів-відповідні органи виконавчої влади. За даними земельного кадастру, Донецької облдержземінспекції, відділення Держкомзема в Першотравневому районі Донецької області роботи по розмежуванню земель державної і комунальної власності на території Першотравневого району Донецької області не проводилися, земельна ділянка площею 4,3 га., на якій розташована база відпочинку “Дружба”, знаходиться в межах с. Білосарайська Коса, на території, якою управляє Мелекінська сільська рада.
Отже, виходячи з перехідних положень Земельного кодексу України, відповідач, на час прийняття оспорюваних рішень, діяв в межах компетенції і повноважень, наданих йому законом.
Стосовно висновків постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання нечинним і скасування рішення відповідача від 28.03.08 р. № 5/14-853, колегія суддів не погоджується.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В обґрунтування прийняття зазначеного рішення, відповідач в своїх запереченнях на позов та на апеляційну скаргу вказує, що позивач звернувся до нього з листом про переоформлення акта на право постійного користування землею і надання згоди на розробку проекту по встановленню меж земельної ділянки площею 4,3 га. під обслуговування бази відпочинку “Дружба”, як правонаступнику ДП “Азовський судоремонтний завод” на право користування земельною ділянкою 4,3 га. на підставі державного акту від 1978 р. № 32. За наслідками розгляду якого й було прийняте рішення від 17.10.2006 р. № 5/5-145. Проте, пізніше, після надання договору оренди від 17.06.03 р. № 1055/03, з'ясувалося,що право користування земельною ділянкою, у складі цілісного майнового комплексу, позивачу не передавалося, тому рішення Мелекінської сільської ради про надання ТОВ “СРЗ”, як правонаступнику права користування землею, згоди на розробку проекту землекористування, підлягало скасуванню.
Зазначені обґрунтування відповідачем прийнятого рішення не підтверджуються представленими сторонами документами.
Відповідач на підтвердження викладеного не надав лист позивача від 16.10.06 р. № 498, за наслідками розгляду якого приймалося рішення від 17.10.06 р. № 5/5-145. Тому, перекручення чи надання позивачем будь-яких неправдивих відомостей відповідач не довів.
Виходячи із змісту вказаного рішення в ньому відсутні будь-які посилання й на договір оренди цілісного майнового комплексу на те, що земельна ділянка переоформлюється позивачу для постійного користування, як правонаступнику ДП “Азовський судоремонтний завод”.
Зазначеним рішенням, з посиланням на певні законодавчі норми лише дано згоду позивачу на розробку проекту землеустрою по встановленню меж земельної ділянки площею 4,3 га. під обслуговування бази відпочинку, та визначена необхідність надання такого проекту, в подальшому, для затвердження і розгляду питання надання земельної ділянки в оренду, а не в постійне користування.
В свою чергу підставою скасування такого рішення, відповідач в оспорюваному рішенні від 28.03.08 р. № 5/14-853 зазначив те що: по-перше - позивач не є власником майнового комплексу АСРЗ, а є його орендарем терміном на 10 років згідно договору оренди, по-друге - відсутній раніше затверджений проект відведення земельної ділянки, на підставі того, що переоформлення право установчих документів на землю проводиться після обновлення меж в натурі за раніше затвердженим проектом відведення.
Вказані причини скасування попереднього рішення не погоджуються і не витікають із змісту рішення від 17.10.06 р. № 5/5-145, про що йшлося вище. Те, що позивач є орендарем, а не власником цілісного майнового комплексу, було підставою для вказання в п. 2 такого рішення про розгляд питання щодо надання земельної ділянки в оренду, а відсутність рвніше затвердженого проекту землевідведення, не виключає можливість надання згоди на розробку проекту землевідведення по встановленню меж земельної ділянки.
За перелічених обставин, відповідач не довів правомірність свого рішення, у зв'язку з чим його слід визнати нечинним, як того вимагає позивач.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ “СРЗ” на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 19 серпня 2008 р. у справі № 2-а-28-08 за позовом ТОВ “СРЗ” про визнання нечинними рішень, прийнятих Мелекінською сільською радою Першотравневого району задовольнити.
Постанову від 19.08.08 р. у справі № 2-а-28-08 Першотравневого районного суду Донецької області скасувати.
Позовні вимоги ТОВ “СРЗ” до Мелекінської сільської ради про визнання нечинними рішень задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Мелекінської сільської ради від 28.03.08 р. № 5/14-853 “Про скасування рішення Мелекінської сільської ради № 5/5-145 від 17.10.06 р. “Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ “СРЗ”.
В решті частині позовних вимог - у позові відмовити.
Стягнути з коштів Держбюджету, на користь ТОВ “СРЗ” витрати по судовому збору у сумі 2,55 грн.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивначастини проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 21 листопада 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
Згідно з оригіналом
Суддя С. А. Малашкевич
Суддя І інстанції - Шальєва В. А.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Іменем України
(Вступна та резолютивна частини)
«21» листопада 2008 року справа № 22-а-10854/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Денисенко К.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Кочин В. А.
від відповідача - Вініченко М. В.
розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”
на постанову Першотравневого районного суду Донецької області
від 19 серпня 2008 року
по адміністративній справі2-а-28-08
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”
До
Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області
Про
Визнання нечинними рішень
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ “СРЗ” на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 19 серпня 2008 р. у справі № 2-а-28-08 за позовом ТОВ “СРЗ” про визнання нечинними рішень, прийнятих Мелекінською сільською радою Першотравневого району задовольнити.
Постанову від 19.08.08 р. у справі № 2-а-28-08 Першотравневого районного суду Донецької області скасувати.
Позовні вимоги ТОВ “СРЗ” до Мелекінської сільської ради про визнання нечинними рішень задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Мелекінської сільської ради від 28.03.08 р. № 5/14-853 “Про скасування рішення Мелекінської сільської ради № 5/5-145 від 17.10.06 р. “Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ “СРЗ”.
В решті частині позовних вимог - у позові відмовити.
Стягнути з коштів Держбюджету, на користь ТОВ “СРЗ” витрати по судовому збору у сумі 2,55 грн.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивначастини проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі буде складена 21 листопада 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей