Постанова від 16.05.2008 по справі 22-а-5265/08

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 травня 2008 року справа № 22-а-5265/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Геращенка І. В.

суддів: Малашкевича С. А.

Арабей Т. Г.

при секретарі судового засіданняТанцюрі Н. С.

за участю представників:

від позивача:Дурнєва І. М. - за довір.

від відповідача:

Сирватка С. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління ПФУ в м. Сніжне

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 08.04.08 року

по адміністративній справі№ 2-а-662/08 (суддя Шальєва В. А.)

за позовомДержавного підприємства «Сніжнеантрацит»

до

Управління ПФУ в м. Сніжне

про

визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2007 року ДП «Сніжнеантрацит» звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення від 31.07.07 р. № 103 Управління ПФУ в м. Сніжне Донецької області про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Позовні вимоги мотивувалися меншим періодом затримки сплати підприємством страхових внесків в липні-грудні 2006 р. ніж визначено відповідачем. Отже, на думку позивача штрафні санкції та пеня повинні були бути застосовані до нього в менших сумах ніж ті, що визначені в оспорюваному рішенні.

Постановою від 08.04.08 р. (повний текст виготовлений 11.04.08 р.) Донецького окружного адміністративного суду (суддя Шальєва В. А.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, рішення відповідача було визнано протиправним.

Управління ПФУ в м. Сніжне не погодилося з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, в позові відмовити, оспорюване рішення від 31.07.07 р. № 103 визнати правомірним.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням місцевим судом, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме невірним тлумаченням положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.. 162 КАС України. Окрім цього, на думку апелянта, судом невірно з»ясовано обставини справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію, він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України. Згідно ст.. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Управління Пенсійного фонду України в регіонах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 зазначеного положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, організовує, координує та контролює роботу органів ПФУ щодо, зокрема забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавство про пенсійне забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету ПФУ відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов»язкове державне пенсійне страхування, тощо.

Управління ПФУ у м. Сніжне діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пунктом 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» надано право прийняття рішення про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частями 9 і 10 цієї статті посадовим особам виконавчих органів ПФУ в порядку встановленому Правлінням ПФУ.

Виходячи з переліченого, слід визнати, що при прийнятті оспорюваного рішення від 31.07.07 р. № 103 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені законодавством України. Тому, висновки суду в цій частині помилкові та не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» позивач є страхувальником та зобов»язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж за 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 3 п.п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1, нарахування штрафних санкцій згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» здійснюється органами ПФУ на підставі картки особового рахунку платника.

За даними картки особового рахунку позивача, встановлюється неодноразове порушення строків сплати внесків за 2006 р. Кількість днів прострочки склала понад 90 днів.

За такий строк прострочки сплати внесків п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до платника податків застосовується штраф в розмірі 50% від простроченої суми, одночасно нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначеного боргу, за кожен день прострочки.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі картки особового рахунку, яка формується за даними звітів платника, розрахованих ним самостійно і поданих до органів ПФУ.

Рішенням відповідача від 31.07.07 р. № 103 до структурного підрозділу позивача - ВП «Автобаза» ДП «Сніжнеантрацит» були правомірно застосовані фінансові санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату суми самостійно нарахованих позивачем страхових внесків за червень-грудень 2006 року, а саме, було прийнято рішення про стягнення суми штрафу у розмірі 50% - 46787,39 грн. та нарахування пені в розмірі 25185,36 грн.

Не беруться до уваги посилання апелянта на сплату поточних зобов»язань в липні-грудні 2006 р. з незначною (до кількох днів) прострочкою.

Згідно ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Тому, враховуючи наявність у позивача недоїмки у попередніх періодах, відповідачем правомірно суми, сплачені позивачем як поточні зобов»язання, були віднесенні в рахунок погашення попереднього боргу.

Крім того, місцевим судом прийнята постанова, якою рішення відповідача визнано протиправним. Разом з тим, позовною вимогою ДП «Сніжнеантрацит» було визнання оспорюваного рішення нечинним, про визнання його протиправним не заявлялося.

В апеляційній скарзі, одним із пунктів апелянт просить оспорюване рішення визнати правомірним. Разом з тим, апелянт не є позивачем у справі, така вимога не заявлялася та не розглядалася місцевим судом, тому в апеляційному порядку не може бути переглянута.

Зважаючи на викладене, керуючисьст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2008 року у справі № 2-а-662/08 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2008 року у справі № 2-а-662/08за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжнепро визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій - скасувати.

В позовних вимогах Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання недійсним рішення № 103 від 31.07.07 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 46787,39 грн. та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків у розмірі 25185,36 грн. - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 травня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена 21 травня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий І. В. Геращенко

Судді С. А. Малашкевич

Т. Г. Арабей

Згідно з оригіналом

Суддя І. В. Геращенко

Попередній документ
3005133
Наступний документ
3005135
Інформація про рішення:
№ рішення: 3005134
№ справи: 22-а-5265/08
Дата рішення: 16.05.2008
Дата публікації: 16.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: