Іменем України
«30» травня 2008 року справа № 22-а-5291/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Малашкевича С. А.
суддів Геращенка І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засіданняЛітвіновій Л. О.
за участю представників:
від позивача:Другакова Т. Д. - за довір.
від відповідача:
Долгих Н. Д. - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 11.03.08 р.
по адміністративній справі№ 2-а-3903/08
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецьккокс»
до
Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області
про
Визнання рішення недійсним,
В січні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Донецьккокс» звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення про застосування економічних санкцій від 21.12.07 р. № 188 у сумі 2 973,75 грн. недійсним.
Позовні вимоги вмотивовані: відсутністю правових підстав для проведення перевірки на підставі ст.. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»; відсутністю підстав для донарахування 991,25 грн. та застосування штрафних санкцій в двократному розмірі від донарахованої суми у розмірі 1982,50 грн., так як сума донарахування 991.25 грн., яка вказана в рішенні, і на підставі якої застосована штрафна санкція не відповідає сумі, вказаній в акті перевірки; гуртожиток № 1 по вул.. Жигулівська, 9а є власністю ВАТ «Донецьккокс», тарифи за комунальні послуги відповідають рішенню Донецької ради від 11.09.06 р. № 4/2 і від 10.11.06 р. № 6/27.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2008 року у справі № 2-а-3903/08 позовна заява задоволена у повному обсязі, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій від 21.12.07 р. № 188 у сумі 2 973,75 грн. визнано недійсним.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати зазначене судове рішення, обґрунтовуючи невірним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права, а саме: положень ст.. 2 КАС України, ст.. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 р.; порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, затвердженого постановою КМУ від 12.07.05 р. № 560.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду - залишенню без змін, з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено.
Відповідно до наказу від 06.11.01 р. № 1669 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, гуртожиток № 1, розташований за адресою: м. Донецьк, вул.. Жигулівська, 9а є власністю ВАТ «Донецьккокс». Право власності позивача на вказану будівлю підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.07.04 р. та зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька» (копія витягу від 02.09.04 р. (а.с. 24).
В листопаді 2007 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області була здійснена перевірка ВАТ «Донецьккокс» з питання нарахування і оплати за житлово-комунальні послуги з мешканців гуртожитку № 1 по вул.. Жигулівська , 9а у м. Донецьку, за наслідками якої складено акт від 30.11.07 р. № 3677 (далі «акт перевірки»).
Перевіркою встановлено і в акті відображено порушення з боку позивача рекомендацій п. 1 розпорядження Донецької облдержадміністрації від 30.12.03 р. № 813 «Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг» граничні розміри плати за проживання у гуртожитку № 1 позивачем з Донецькою міськрадою не погоджено, а також порушення п. 38 розділу 6 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 р. № 208.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийняте рішення від 21 грудня 2007 року № 188 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким визначено до стягнення безпідставно отриману суму виручки у розмірі 991,25 грн., а також штрафу в розмірі 1982,50 грн.
Апеляційний суд погоджує висновок Донецького окружного адміністративного суду про безпідставність прийняття оспорюваного рішення та не відповідність його чинному законодавству.
Матеріалами справи підтверджується, що будівля гуртожитку № 1 належить позивачу на праві власності, отже відповідно до приписів ст.. ст.. 319-321, 810 ЦК України ВАТ «Донецьккокс» може як власник, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у т. ч. передавати житло для проживання на певний строк за плату. Порядок надання житлової площі в гуртожитках ВАТ «Донецьккокс», сплати за проживання визначений в Положенні про гуртожитки ВАТ «Донецьккокс».
Згідно ст.. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконкоми місцевих рад встановлюють в межах, встановлених законодавством, тарифи по сплаті побутових, комунальних, транспортних послуг, які надаються підприємством комунальної власності.
Розмір плати за проживання в гуртожитках встановлений Наказом від 09.01.07 р. № 17а генерального директора ВАТ «Донецьккокс». При цьому розмір сплати мешканцями гуртожитку вартості комунальних послуг не перевищує тарифів, затверджених рішенням Донецької міської ради від 10.11.06 р. № 6/27 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» та від 11.09.06 р. № 4/2 Про приведення тарифів на комунальні послуги до вимог енергопостачальних організацій. Таке узгоджується з вимогами п. 38 розділу 6 «Примірного положення про гуртожитки».
Щодо суми, яка визначена перевіряючими, як така що отримана позивачем зайво, то як зазначено в акті перевірки ця сума складається із сплати, отриманої від гр. ОСОБА_1 (913 грн.) та гр.. ОСОБА_2 (64,84 грн.). Саме ця сума, за рішенням відповідача, повинна бути стягнута з позивача та виходячи з неї розраховані штрафні санкції. Разом з тим, позивачем були надані договори від 01.11.06 р. № № 31-охо, 47-охо з додатковими угодами до них про сдачу у найм вказаним вище особам койко-місця в гуртожитку № 1 з оплатою за нього та відшкодування витрат на утримання гуртожитку.
Додатковими угодами (п. 2) від 01.01.07 р., 01.07.07 р. до перелічених договорів передбачається обов»язок наймачів здійснювати сплату за проживання в гуртожитку у встановленому розмірі згідно наказу від 09.01.07 р. № 17а, у т. ч. за койко-місце - 25,97 грн., комунальні послуги, електроенергію - за діючими тарифами.
Укладеними угодами позивач реалізував своє право, передбачене ст.. 810 ЦК України, як власник, передати належне йому житло особам та мав право вимагати належного, згідно умов договорів, виконання обов»язків наймачами у т. ч. в частині внесення (отримання) встановленої оплати. За таких умов, висновки перевіряючих про надмірно (зайво) отримані позивачем суми оплат в 2007 році від вказаних громадян спростовуються наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року у справі № 2-а-3903/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року у справі № 2-а-3903/08за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій від 21.12.07 р. № 188 у сумі 2 973,75 грн. - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 травня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена 04 червня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
Згідно з оригіналом
Суддя С. А. Малашкевич