№К-11943/06
16 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання:Прудкій О.В.
представники сторін в судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ілонна ЛТД» до Мукачівського відділення державного казначейства України, третя особа Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція про стягнення 12 926,18 грн., за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ілонна ЛТД» на Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.2005р. у справі №2/57(7-НР),-
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.09.2005р. у справі №2/57(7-НР) в задоволенні позову до Мукачівського відділення державного казначейства України відмовлено. В частині позовних вимог щодо Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.2005р. у справі №2/57(7-НР) скасувати, прийняти нове рішення.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Рішенням Арбітражного суду Закарпатської області від 27.12.2000р. у справі №7/153-2000 (т. І, а. с. 8) позов ТОВ «Ілонна ЛТД» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним рішення від 15.09.1999р. №000358 про донарахування платежів з податку на прибуток та штрафних санкцій та про повернення сплачених до держбюджету сум за рішенням ОДПІ у розмірі 30 474,81 грн. було задоволено.
На виконання рішення суду зазначена сума, була повернута ТОВ «Ілонна ЛТД» у повному обсязі з держбюджету 13.03.2001р. у встановленому порядку.
Законом п. 24.1. ст. 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств передбачено повернення з держбюджету сум податків, що надійшли до держбюджету в результаті їх неправильного нарахування податковим органом. Даною нормою також передбачено додаткове нарахування на вилучену до держбюджету суму у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого повернення, за період знаходження вилучених у платника податків сум у держбюджеті.
Державні функції по контролю за сплатою, стягненням податкових платежів покладено на органи державної податкової служби (Закон України „Про державну податкову службу в Україні"), а по розпорядженню та цільовому використанню сум податкових платежів, що надійшли до держбюджету - на органи державного казначейства (Положення про Державне казначейство, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995р. №590), які також здійснюють за висновками органів державної податкової служби або на підставі рішень суду повернення зайво сплачених або стягнених до держбюджету сум або відшкодування завданої шкоди у результаті неправомірних дій державних органів платникам податків за рахунок коштів державного бюджету.
Правове положення органу державної податкової служби та органу держказначейства у спірній ситуації як відповідачів з огляду на закріплені за ними державні функції є відмінним. А саме: орган державної податкової служби несе безпосередньо відповідальність за незаконно прийняте ним рішення та неправомірне вилучення коштів у платника податків; орган держказначейства виступає у якості відповідача, оскільки на цей орган покладено обов'язок повернути або відшкодувати платнику податків суму коштів за рахунок державного бюджету.
Однак відповідальність органу держказначейства (його вина) має місце лише у випадку якщо він не виконує (або виконує несвоєчасно) відповідний висновок органу державної податкової служби або рішення суду щодо повернення або відшкодування сум платнику податків.
Господарським судом було встановлено, що позивач вже реалізував своє право на стягнення нарахувань на вилучену суму коштів у вигляді відсотків і з цього питання є рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.01.2002р. у справі №5/197, яке набрало законної сили 05 квітня 2002 року згідно з постановою апеляційної інстанції у цій справі (т. 1. а. с. 21-22) і яким відмовлено у позові до Мукачівської ОДПІ про стягнення 12 912,63 грн. нарахувань у вигляді відсотків.
Таким чином, посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Зважаючи на те, що обставини справи господарським судом Закарпатської області встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.2005р. у справі №2/57(7-НР) відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ілонна ЛТД» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.2005р. у справі №2/57(7-НР) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Н.Є. Маринчак
підпис М.О. Федоров
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
М.О. Федоров
Т.М. Шипуліна