№К-17011/07
16 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання:Прудкій О.В.
за участю представників
позивача:не з'явились
відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до державної податкової інспекції у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на Постанову господарського суду Львівської області від 30.03.2007р. та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007р. у справі №5/774-25/142А,-
Постановою господарського суду Львівської області від 30.03.2007р. у справі №5/774-25/142А залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову господарського суду Львівської області від 30.03.2007р. та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007р. у справі №5/774-25/142А скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що судами під час прийняття судових рішень не враховано, що штрафні санкції в даному випадку повинні застосовуватись у строки передбачені ст. 250 Господарського кодексу України, а не Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Податковим повідомленням-рішенням №0000051830/2053 від 10.02.2006р. за затримку на 311 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 182 892,15 грн. позивачу визначено штраф у розмірі 50 % у сумі 91 446,11 грн.
Під час вирішення спору судами було встановлено, що позивачем не оспорюється сума штрафу за затримку на 311 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього середовища, оскільки, позивачем оспорюються строки застосування такого штрафу.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Оскільки, відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженої суми зобов'язання передбачена саме Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», отже і строки їх застосування визначаються цим законом.
До позивача застосовано штрафну санкцію за несплату у встановлені строки суми узгодженого податкового зобов'язання. Даний спір виник не у сфері господарських відносин суб'єктів господарювання, а сфері адміністративно-правових відносин між суб'єктом владних повноважень та господарюючим суб'єктом.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо безпідставності посилань позивача на незастосування відповідачем ст. 250 ГК України. Отже, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у строки пп. 15.1.1 п 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами норма матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Зважаючи на те, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Постанови господарського суду Львівської області від 30.03.2007р. та Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007р. у справі №5/774-25/142А відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Львівської області від 30.03.2007р. та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007р. у справі №5/774-25/142А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Н.Є. Маринчак
підпис М.О. Федоров
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
М.О. Федоров
Т.М. Шипуліна