№К-9669/06
21 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М. І.
суддів: Маринчак Н.Є., Брайка А.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства „Є.В.А.” до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення, за касаційною скаргою Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції на Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005р. та Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. у справі №14/251, -
У грудні 2004 року приватне підприємство „Є.В.А.” звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.09.2004р. №0000092330/2 та рішення про застосування фінансових санкцій від 06.09.2004р. №7452/2330.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005р. у справі №14/251 позов було задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. у справі №14/251 рішення суду першої інстанції було скасовано частково. Податкове повідомлення-рішення від 06.09.2004р. №0000092330/2 в частині визначення позивачу штрафних санкцій як податкового зобов'язання та в частині встановленого Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку сплати податкових зобов'язань було визнано недійсним. В задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.09.2004р. №0000092330/2 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 58,25 грн. відмовлено.
Приймаючи рішення, апеляційний суд вказує на обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій на підставі Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та винесення податкового повідомлення-рішення про нарахування таких штрафних санкцій, однак, вказує, що визначення нарахованих штрафних (фінансових) санкцій як податкового зобов'язання суперечить нормам Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Стосовно визнання недійсним рішення від 06.09.2004р. №7452/2330, суд зазначає, що у ході перевірки вартість товару не визначалася, що, свідчить про необґрунтованість нарахування податковим органом штрафу у сумі 3 400 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Світловодська ОДПІ звернулася із касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005р. та Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. у справі №14/251 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, відповідач посилається на те, що судами при прийнятті судових рішень було неправильно застосовано норми ст. 15, ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481/95-ВР від 19.12.1995р.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи було встановлено, що Світловодською ОДПІ було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу у магазині, що належить позивачу, та складено акт від 03.05.2004р. №112700992330.
У акті податковим органом було зафіксовано ряд порушень, зокрема, п. 1, п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
На підставі акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2004р. №0000092330/0, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 458,25 грн. За результатами адміністративного оскарження податковим органом було прийнятоподаткове повідомлення-рішення від 06.09.2004р. №0000092330/2 про застосування штрафних санкцій у сумі 58,25 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 06.09.2004р. №7452/2330 у сумі 3 400 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для нарахування позивачу штрафу у сумі 58,25 грн. є порушення ним п. 1, п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідно до яких суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Як вірно зазначають суди, відповідальність за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, встановлена п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Апеляційний суд вірно зазначає, що факт порушення позивачем приписів чинного законодавства є доведеним, а застосування фінансових санкцій у сумі 58,25 грн. правомірним, однак, висновок суду першої інстанції про неправомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій шляхом винесення податкового повідомлення-рішення правомірно вважає помилковим, оскільки відповідно до ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог вказаного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у встановлених даним законом розмірах. Однак, даний закон не визначає форми і процедури застосування штрафних санкцій за порушення його вимог, чим надає контролюючому органу можливість встановлювати форму і процедуру самостійно:
Згідно з Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р. податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого завищення бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, яке приймається за результатами перевірок платника податків.
У зв'язку із викладеним, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є обґрунтованим. Однак, апеляційний суд вірно вказує, що визначення нарахованих штрафних санкцій як податкового зобов'язання суперечить нормам Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Таким чином, спірне повідомлення-рішення є недійсним в частині визначення позивачу штрафних санкцій як податкового зобов'язання та в частині встановленого порядку сплати податкових зобов'язань.
Стосовно визнання недійсним рішення від 06.09.2004р. №7452/2330 суди приходять до обґрунтованого висновку про те, що висновок податкового органу про відсутність у позивача ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та нарахування штрафних санкцій у сумі 3 400 грн. є безпідставним.
Крім того, відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлена у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700 грн. Однак, у ході перевірки вартість товару не визначалася, що, як вірно зазначають суди першої та апеляційної інстанції, свідчить про необґрунтованість нарахування податковим органом штрафу у сумі 3 400 грн.
Зважаючи на те, що обставини справи судами апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005р. та Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. у справі №14/251 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -
1. Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005р. із врахуванням змін, внесених Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. у справі №14/251, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Н.Є. Маринчак
А.І. Брайко
А.О. Рибченко
М.О. Федоров
Головуючий суддя: /підпис/ М.І. Костенко
судді: /підпис/ А.І. Брайко
/підпис/ А.О. Рибченко
/підпис/ М.О.Федоров
/підпис/ Н.Є. Маринчак
З оригіналом вірно відповідальний секретар