№К-12922/06
23 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді:Костенка М.І.
суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.,
при секретарі:Прудкій О.В.
за участю представників сторін
позивача: Добродуба О.Я. дов. б/н від 05.03.2005р.,
відповідача: Клименко Є.С. дов. №85/9/10-008 від 11.01.2008р.,
Колесніченко І.І. дов. №3536/9/10-008 від 26.05.2008р.
ген. прокуратури: Кудінова Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Трейд" до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києвапро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за касаційною за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Трейд" на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2005р. у справі №33/58, -
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2005р. у справі №33/58 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №/0/23/503-/24089803/ від 07.09.2004р., №/0/23/503-/24089803/ від 07.09.2004р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2005р. у справі №33/58 апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2005р. у справі №33/58 скасовано. Прийнято рішення про відмову у позові. Присуджено до стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2005р. у справі №33/58 скасувати, залишити в силі Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2005р.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва №/0/23/503-/24089803/ від 07.09.2004р. відповідно до пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп.7.2.1 п.7.2, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 899 254,00 грн.
Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва №/0/23/503-/24089803/ від 07.09.2004р. відповідно до пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 110 817,00 грн. та застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 55 408,50 грн.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акта перевірки №1306-23-5-24089803 від 06.09.2004р., в якому зазначено, що протягом листопада 2003р., згідно з договором купівлі-продажу №25/11 від 25.11.2003р. ТОВ "Вікор-Трейд" (покупець) придбало у ТОВ "Торговий дім "Корпорація Тілл" (продавець) товарно-матеріальні цінності - вікна; загальна сума придбаного товару складає 6 060 019,84 грн., в т.ч. ПДВ - 1 010 003,31 грн.; розрахунки за поставлений товар проводилися шляхом емітування 27.11.2003р. наступних векселів: 3220123925, номінальна сума - 500 000,00 грн., 3220123924 - 500 000,00 грн., 3220123923 - 2 000 000,00 грн., 3220123922 - 2 000 000,00 грн., 3220123921 - 1 059 140,00 грн. Загальна номінальна вартість векселів складає 6 059 140,00 грн.
Протягом листопада 2003р. позивачем було віднесено до податкового кредиту суму за податковою накладною №3 від 26.11.2003р. виданою ТОВ "Торговий дім "Коррорація Тілл" - рядок 222 аркуш 15 книги обліку придбання. Як вказано в акті, вказана податкова накладна виписана з порушенням, а саме, в графі місцезнаходження покупця вказана невірна адреса позивача: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15, а згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №36743612 від 28.04.2003р. місцезнаходженням позивача є м. Київ, пр-т. Оболонський, 7-А. У зв'язку з чим, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.1 пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - завищено податковий кредит у розмірі 1 010 003,31 грн. Також, у висновку акту перевірки відповідачем вказано, що у зв'язку з тим, що сума податкових зобов'язань за листопад 2003р. складає 19 965 грн. (до сплати) та сума з ПДВ, що була використана шляхом погашення зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість за грудень 2003р. - листопад 2004р. (позитивне значення декларацій), складає 90 853 грн., позивачу донараховано ПДВ у розмірі 110 817 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що укладений позивачем з ТОВ "Торговий дім "Корпорація Тілл" договір купівлі-продажу №25/11 від 25.11.2003р. на даний час є чинним, тому позивач правомірно керувався умовами даного договору при визначенні своїх податкових зобов'язань. На час укладення з позивачем договору та його виконання ТОВ "Торговий дім "Корпорація Тілл" було зареєстроване як платник податку на додану вартість та мало право виписувати податкові накладні. Також, рішення суду мотивовано наявністю у справі доказів надання позивачем до початку проведення перевірки 13.05.2003р. виправленої податкової накладної №3 від 26.11.2003р. з вірним зазначенням місцезнаходження позивача: м. Київ, пр-т Оболонський. 7-А.
Відповідно до договору №25/11 від 25.11.2003р. позивач (покупець) придбав у ТОВ "Торговий дім "Корпорація Тілл" (продавець) вікна дерев'яні (склопакети згідно із специфікацією (п.1.1 Договору). Згідно з п.1.2 договору, загальна вартість товару складає 6 060 019,84 грн. в т.ч. ПДВ 1 001 003,31 грн.
Додатковою угодою №1 від 27.11.2003р. п.3 вказаного договору доповнено пп.3.3 та викладено в наступній редакції "покупець здійснює часткову оплату шляхом передачі продавцю 5 простих векселів номінальною вартістю 6 059 140,00 грн". Передача векселів здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання додаткової угоди №1 від 27.11.2003р. та підтверджується Актом прийому-передачі векселів.
Договір №25/11 від 25.11.2003р. фактично виконано обома сторонами договору, при цьому, факт реалізації ТОВ "Торговий дім "Корпорація Тілл" товарів підтверджується податковою накладною, факт оплати позивачем поставлених товарів підтверджується векселями №3220123921 на суму 1 059 140,00 грн., №3220123922 на суму 2 000 000,00 грн., №3220123923 на суму 2 000 000,00 грн., №3220123924 на суму 500 000,00 грн., №3220123925 на суму 500 000,00 грн.
На виконання вимог договору ТОВ "Торговий дім "Корпорація Тілл" було видано позивачу податкову накладну №3 від 26.11.2003р., в якій внаслідок помилки вказано стару адресу позивача: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що виправлену податкову накладну №3 від 26.11.2003р. з зазначенням місцезнаходження позивача: м. Київ, пр-т. Оболонський, 7-А податковому органу було надано 13.05.2004р.
Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів сторін щодо встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту за листопад 2003р., спростовуються матеріалами справи, зокрема, в розділі ІІ Акта перевірки перевіряючими досліджувалась операція купівлі-продажу задоговором №25/11 від 25.11.2003р. та порядок розрахунків за товар отриманий згідно податкової накладної №3 від 26.11.2003р.
Посилання скаржника на те, що правомірність формування податкового кредиту за листопад 2003р. підтверджується податковою накладною №3 від 26.11.2003р. та векселями переданими в оплату за товар за договором №25/11 від 25.11.2003р., колегія суддів визнає помилковими, з огляду на наступне.
За змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений.
Абзац 3 п. 4.8 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає що векселі отримані, але не оплачені платником податку, або дані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань, або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
Норма пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» крім визначених судом першої інстанції обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Доказів такої надмірної сплати позивачем ПДВ за звітний період в матеріалах справи не міститься.
Враховуючи, що сплата податку на додану вартість у складі придбаних товарів позивачем не відбувалася, оскільки розрахунки проводилися шляхом передачі векселів, то відповідач в Акті перевірки дійшов вірного висновку щодо відсутності у позивача права заявляти суму ПДВ за вищевказаною операцією купівлі-продажу до бюджетного відшкодування.
Оскільки, посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права спростовуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Трейд" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 228, 230, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Трейд" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2005р. у справі №33/58 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Г.К. Голубєва
Т.М. Шипуліна
Є.А. Усенко
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Г.К. Голубєва
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка