01010 м. Київ, вул. Московська, 8
01.04.2008№ К-12560/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес-2» на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 по справі № 8/11-пн-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес-2»
до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області
про спонукання до списання безнадійного податкового боргу
Заявлено позовні вимоги про спонукання до списання безнадійного податкового боргу з фіксованого сільськогосподарському податку (ФСП) який виник станом на 01.12.2004 в сумі 61 434,62 грн., та по прибутковому податку з громадян за 2003 рік із сум орендної плати в сумі 171 245,52 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 в позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 по справі № 8/11-пн-05 - рішення Господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 змінено. Резолютивну частину рішення викладено в новій редакції. Позов задоволено частково. Зобов'язано Новокаховську ОДПІ списати ТОВ «Агро-Бізнес-2» безнадійний податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку за період з 01.01.2003 по 01.01.2004 в сумі 4 496,07 грн.
В частині списання безнадійного податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку за період із 01.01.2003 по 01.01.2004 в сумі 36 561,23 грн., та в частині списання безнадійного податкового боргу по прибутковому податку з громадян з сум орендної плати в сумі 171 245,52 грн. провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору. В іншій частині в позові відмовлено.
Постанова суду мотивовано тим, що утворення боргу по фіксованого сільськогосподарському податку (далі ФСП), задекларованим станом на 30.01.2004, та зобов'язання по прибутковому податку за 2003 рік і І квартал 2004 року не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з втратою посівів гірчиці з причини заморозків, оскільки втрати цих посівів спричиняє втрату доходів від можливої реалізації врожаю гірчиці, яка б була можливою після збирання врожаю влітку 2004 року.
Апеляційний господарський суд не погодився із позицією суду першої інстанції частково, зазначивши наступне:
Позовні вимоги обґрунтовані уточненим розрахунком ФСП № 2 за яким у позивача на підставі договорів оренди від 08.07.2003 у тимчасовому користуванні знаходилось 1614,30 га ріллі. Грошова оцінка І га ріллі складає 7177,92 грн. За вказаним розрахунком позивачем задекларовано до сплати 46 349,38 грн. Згідно з уточненим розрахунком ФСП № 3 у позивача на підставі договорів оренди від 01.01.2003 у тимчасовому користуванні знаходилось 1291,1 га ріллі. Грошова оцінка І га ріллі складає 7163,44 грн. За вказаним розрахунком позивачем задекларовано до сплати 41 619,24 грн.
Висновком Торгово - промислової палати України від 26.02.2004 № 853/05-4 встановлено, що внаслідок засухи в травні - липні 2003 року на площах позивача сталася часткова загибель (75%) посівів гірчиці на загальній площі 257 га, часткова загибель (85%) посівів пшениці на загальній площі 85 га, що підтверджується актом від 10.07.2003, затвердженим Каховським районним управлінням сільського господарства і продовольства. Висновком Торгово - промислової палати України від 20.05.2004 № 2169/05-4 встановлено, що внаслідок заморозків із 02.04.2004 по 04.04.2004 на площах позивача сталася повна загибель посівів гірчиці на загальній площі 240 га, що підтверджується актом від 07.04.2004, затвердженим Каховським районним управлінням сільського господарства і продовольства.
Позивач наголосив на тому, що Торгово - промислова палата України підтвердила, що вищевказані несприятливі погодні умови, що потягли за собою загибель та пошкодження сільськогосподарських культур на площах позивача, є форс - мажорними обставинами станом на 10.07.2003.
Відповідно посилаючись на п. "г" пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» та враховуючи рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2003 № 25/166 ДПА України наказом від 03.11.2004 № 629 внесла зміни до п. 4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків № 103, доповнивши зазначений пункт підпунктами 4.5 та 4.6, судом апеляційної інстанції з цього приводу зроблено висновок про те, що за заявленими позовними вимогами позивач вимагає списання безнадійного податкового боргу починаючи з 01.01.2003 та по 01.12.2003, та враховуючи положення наведених вище підпунктів наказу ДПА України № 629, судами не прийнято до уваги посилання відповідача на висновок Торгово-промислової палати від 20.05.2004 № 2169/05-4, який визначає дату настання форс-мажорних обставин - 02.04.2004 по 04.04.2004, яка настала після 2003 року.
При цьому висновок Торгово - промислової палати України від 26.02.2004 № 853/05-4 яким визначається момент виникнення форс мажорних обставин (10.07.2003) позивачу підлягає списанню за бюджетний 2003 рік податок з ФСП за період із 09.04.2003 по 20.12.2003 (граничний термін сплати ФСП за попередній бюджетний рік). Також, враховуючи, що позивачем заявлено період за який підлягає стягнення безнадійний податковий борг по ФСП до 01.01.2004, то на думку судів списанню за бюджетний 2003 рік підлягає безнадійний податковий борг з ФСП за період із 10.07.2003 по 20.12.2003.
Таким шляхом судами визнано, що згідно розрахунків сплати ФСП за 2003 рік у позивача на підставі договорів оренди у користуванні знаходилось 2905,6 га ріллі. Всього у 2003 році позивачем задекларовано до сплати 87 968,62 грн. Відповідно посилаючись на ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», судами наголошено на тому, що сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі - 10 %; у II кварталі - 10 %; у III кварталі - 50 %; у IV кварталі - 30 %.
Враховуючи фактичні обставини справи, та положення наведеної норми, судами проведено розрахунок про те що позивач із 10.07.2003 по 20.12.2003 повинен був сплатити (293,04 грн. (1/3 від 10% термін сплати до 20.07.2003 по первинному розрахунку + 1 541,45 грн. (1/3 від 10% термін сплати до 20.07.2003 по розрахунку № 3 + 28968,30 грн. (3/3 від 50% термін сплати по 20.10.2003) + 11 587,32 грн. (2/3 від 30% термін сплати до 20.12.2003) + 23 121,81 грн. (3/3 від 50% термін сплати до 20.10.2003 по розрахунку № 3) + 9 248,72 грн. (2/3 від 30% термін сплати до 20.12.2003 по розрахунку № 3) = 74 760,64 грн.
При цьому судом встановлено, що на підставі рішення відповідача № 110 від 27.02.2004 позивачу списано боргу по ФСП в сумі 55 130,87 грн., який виник станом на 10.10.2003, а тому провадження у справі в частині списання боргу по ФСП за період із 10.07.2003 по 10.10.2003 в сумі 36 561,23 грн. припинено за відсутністю предмета спору.
Також не прийнято до уваги рішення відповідача № 63 від 29.08.2003 про списання боргу по ФСП в сумі 4 240,51 грн., оскільки вказаним рішенням позивачу був списаний борг по ФСП який виник станом до 10.07.2003 (до встановленої дати форс-мажору за якою заявлено позовні вимоги).
Із зазначеного зроблено висновок, що документально підтверджена сума безнадійного боргу позивача по ФСП склала 38 199,41 грн.
Також посилаючись на те, що неотримання, з причин несприятливих агрометеорологічних умов очікуваних доходів на площі яка постраждала, не спричинює створення податкового боргу щодо податку, об'єктом оподаткування якого є інші площі, окрім постраждалих угідь платника податку, відповідно до висновків Торгово - промислової палати, визнано, що у позивача постраждали угіддя на площі 342 га із 2905,4 га, які знаходились в тимчасовому користуванні. Питома вага постраждалих від несприятливих агрометеорологічних умов угідь пропорційно до угідь, які знаходяться в користуванні позивача складає 11,77 %. З цих підстав, в причинно наслідковому зв'язку з форс-мажорними обставинами, пропорційно до площі постраждалих угідь та суми безнадійного податкового боргу, підлягає списанню 4 496,07 грн., що становить 11/77 % від 38 199,41 грн.
Щодо заявлених до списання сум безнадійного податкового боргу по прибутковому податку з громадян суд апеляційної інстанції, пославшись на пп. 4.1 Порядку № 103, встановив, що з витягу з особової картки платника податку, позивач станом на 01.01.2004 немає заборгованість по податку з доходів найманих працівників. Заборгованість, яка відображена в Акті перевірки позивача від 15.03.2004 № 24/26-31711240 в картці особового обліку позивача не відображена. З цих підстав, за позовними вимогами в частині списання суми безнадійного податкового боргу по прибутковому податку із сум орендної плати в сумі 171 245,52 грн. відсутній предмет спору, оскільки відповідач не може списати неіснуючу заборгованість.
Судом апеляційної інстанції також не прийнято до уваги посилання відповідача на ст. 68 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», оскільки згадана норма визначає заборону застосування пп. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181 до правовідносин, які виникли в 2005 році, тоді як в спірному випадку, право на списання податкового боргу виникло у позивача в 2004 році.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 по справі № 8/11-пн-05 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес-2» (далі - ТОВ) подав касаційну скаргу (зі змінами), в якій просить скасувати судове рішення в частині відмови списати безнадійний податковий борг у розмірі 56 938,61 грн., оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника судом були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, посилаючись при цьому на фактичні обставини справи та пославшись на п. 18.2. ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. "г" пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» - підлягає списанню податковий борг юридичних чи фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили.
Відповідно згідно п. 4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків № 103, (затвердженого наказом ДПА України № 629, (пп. 4.5) списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, плати (податку) за землю, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини виникли. В аналогічному порядку здійснюється списання безнадійного податкового боргу по єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва (фізичних осіб) до закінчення термінів його сплати за відповідний звітний квартал. А згідно пп. 4.6 списанню підлягає борг по податку з доходів фізичних осіб, який знайшов відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та виник у податкового агента внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому такі обставини настали, і до закінчення відповідного податкового періоду (кварталу)".
Відповідно до ст. 3 Закону України № 320 «Про фіксований сільськогосподарський податок» - об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або користування. А згідно ст. 5 цього Закону - платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.
Таким чином необхідно погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що за заявленими позовними вимогами позивач вимагає списання безнадійного податкового боргу, який виник до 01.12.2003, тому посилання відповідача на висновок Торгово-промислової палати від 20.05.2004 № 2169/05-4, який визначає дату настання форс-мажорних обставин - 02.04.2004 по 04.04.2004, яка настала після 2003 року судами правомірно не враховано. Відповідно списанню за бюджетний 2003 рік підлягає безнадійний податковий борг з ФСП за період із 10.07.2003 по 20.12.2003.
При цьому судом вірно визначено, що згідно розрахунків сплати ФСП за 2003 рік встановлено, що на підставі рішення відповідача № 110 від 27.02.2004 позивачу списано боргу по ФСП в сумі 55 130,87 грн., який виник станом на 10.10.2003, а тому провадження у справі в частині списання боргу по ФСП за період із 10.07.2003 по 10.10.2003 в сумі 36 561,23 грн. припинено за відсутністю предмета спору. Із зазначеного зроблено висновок, що документально підтверджена сума безнадійного боргу позивача по ФСП склала 38 199,41 грн.
А оскільки відповідно до висновків Торгово - промислової палати, визнано, що у позивача постраждали угіддя на площі 342 га із 2905,4 га, які знаходились в тимчасовому користуванні, питома вага постраждалих від несприятливих агрометеорологічних умов угідь пропорційно до угідь, які знаходяться в користуванні позивача складає 11,77 %. З цих підстав, в причинно наслідковому зв'язку з форс-мажорними обставинами, пропорційно до площі постраждалих угідь та суми безнадійного податкового боргу, підлягає списанню 4 496,07 грн., що становить 11/77 % від 38 199,41 грн.
Тобто необхідно врахувати, що неотримання, з причин несприятливих агрометеорологічних умов очікуваних доходів на площі яка постраждала, не спричинює створення податкового боргу щодо податку, об'єктом оподаткування якого є інші площі, окрім постраждалих угідь платника податку.
Щодо заявлених до списання сум безнадійного податкового боргу по прибутковому податку з громадян суд апеляційної інстанції, пославшись на пп. 4.1 Порядку № 103, встановив, що з витягу з особової картки платника податку, позивач станом на 01.01.2004 немає заборгованість по податку з доходів найманих працівників. Заборгованість, яка відображена в Акті перевірки позивача від 15.03.2004 № 24/26-31711240 в картці особового обліку позивача не відображена. З цих підстав, за позовними вимогами в частині списання суми безнадійного податкового боргу по прибутковому податку із сум орендної плати в сумі 171 245,52 грн. дійсно відсутній предмет спору, оскільки відповідач не може списати неіснуючу заборгованість.
З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що не можливо прийняти до уваги посилання відповідача на ст. 68 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», оскільки згадана норма визначає заборону застосування пп. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181 до правовідносин, які виникли в 2005 році, тоді як в спірному випадку, право на списання податкового боргу виникло у позивача в 2004 році.
Також враховуючи зазначені вище норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України № 320 «Про фіксований сільськогосподарський податок», необхідно погодитись із тим, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 по справі № 8/11-пн-05 скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес-2» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005 по справі № 8/11-пн-05 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров