01010 м. Київ, вул. Московська, 8
01.04.2008№ К-12520/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників відповідача: Живолуп ЛП., Кравченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2005 по справі № 17/187 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Дніпропетровську (далі - СДПІ): від 14.04.2004 № 0000600811/0/10897 в частині донарахування штрафних санкцій у сумі 106 911,97 грн.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2004 по справі № 17/187 позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005 зазначену постанову скасовано, - в позові відмовлено.
11.04.2005 позивач звернувся з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005 по справі № 17/187 за нововиявленими обставинами. При цьому позивач посилався на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2004 у справі № 2-3600/2004 та ухвалу Судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.02.2005, якими визнані незаконними дії працівників СДПІ у м. Дніпропетровську і акт «Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства відкритим акціонерним товариством «Завод «Дніпропрес» за період з 01.01.2002 по 31.12.2003».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2005 по справі № 17/187 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005, в задоволенні заяв позивача відмовлено, постанова залишена без змін.
Підставою для подання заяви стали ті обставини, що позивач вважає, що вищевказана справа № 2-3600/2004 має безпосереднє відношення для вирішення справи № 17/187 та робить висновок про те, що оскільки дії відповідача при проведенні перевірки позивача та складанні акту, наслідком якого стало пред'явлення позивачеві спірного повідомлення-рішення, було визнано незаконними, то незаконним є і спірне податкове повідомлення-рішення від 14.04.2004 № 0000600811/0/10897. На думку позивача, вищевказані обставини та факти мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові на час прийняття господарським судом рішення по справі № 17/187, тобто, є нововиявленими, а також впливають на оцінку вже досліджених судом доказів і мають значення для об'єктивного розгляду справи.
При цьому судом зазначено про те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області прийнято 28.10.2004, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська прийнято 05.11.2004. А оскільки необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та останні не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, зазначене рішення суду загальної юрисдикції не можна вважати нововиявленою обставиною в силу відсутності останнього на час винесення рішення.
Відповідно судом визнано, що вказані справи № 17/187 та № 2-3600/2004 мають різний правовий характер і не пов'язані між собою, оскільки предмет спору та суб'єктний склад учасників у даних справах не співпадають. Тобто суд зазначає, що дані по справі № 2-3600/2004 не можуть слугувати для скасування рішення по справі № 17/187, оскільки у справі № 2-3600/2004 фізична особа оскаржує дії посадової особи в порядку адміністративно-правових відносин і не заявляє вимог до податкової інспекції про визнання незаконними встановлених результатів перевірки.
А тому посилаючись на ст. 112 Господарського процесуального кодексу, суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України.
Також зазначивши ч. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України судом зазначено про те, що підставою донарахування позивачу податку на додану вартість явилося порушення позивачем п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість». Факт наявності (або відсутності) порушення позивачем норм податкового законодавства судом загальної юрисдикції не досліджувався; щодо даного факту рішення останнім не приймалося, внаслідок чого, факт неправомірності нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних фінансових санкцій не можна вважати встановленим та вважати його обов'язковим для господарського суду відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Не погодившись із ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2005 по справі № 17/187 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005 позивач ВАТ «Завод «Дніпропрес»» (далі - ВАТ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та задовольнити позов, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника справа № 2-3600/2004 та справа № 17/187 пов'язані між собою, оскільки предмет спору та суб'єктний склад учасників у даних справах не співпадають.
При цьому пославшись на ч.4 ст.35 та ст. 112 ГПК України скаржник зазначив, що позивач не знав, і не міг знати, на чию користь буде прийняте дане рішення. Тобто, ця обставина не могла бути відома заявникові на момент постановлення рішення Господарським судом. Таким шляхом скаржник вважає, що апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про те, що визнання незаконним Акту перевірки, на підставі якого складене спірне повідомлення-рішення, не має відношення до справи № 17/187, на підставі того, що спірне повідомлення-рішення, як наслідок та невід'ємна частина Акту перевірки, що визнаний незаконним та є підставою для складання повідомлення-рішення, не має до останнього ніякого відношення. З цього випливає висновок суду про те, що Акт перевірки існує сам по собі, а повідомлення-рішення - само по собі, окремо від Акту. Мотивуючи свою позицію, скаржник наголосив на тому, що апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що видання незаконного Акту, на підставі якого складено спірне повідомлення-рішення, є преюдиціальним, тобто, встановленим судом, і не потребує від позивача доведення при розгляді справи. Також зазначив, що приймаючи до уваги докази лише відповідача, апеляційний суд порушив ст. 43 ГПК України, надавши заздалегідь доказам СДПІ, переважну встановлену силу.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в якому проти скарги заперечив, повністю підтримавши судові рішення.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 112 Господарського процесуального кодексу - господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Таким чином, рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України.
Враховуючи, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області прийнято 28.10.2004, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська прийнято 05.11.2004, відповідно судом правомірно визнано, що вказані справи № 17/187 та № 2-3600/2004 мають різний правовий характер і не пов'язані між собою, оскільки предмет спору та суб'єктний склад учасників у даних справах не співпадають. Тобто, на противагу заперечень скаржника, необхідно зазначити, що дані по справі № 2-3600/2004 не можуть слугувати для скасування рішення по справі № 17/187, оскільки у справі № 2-3600/2004 фізична особа оскаржує дії посадової особи в порядку адміністративно-правових відносин і не заявляє вимог до податкової інспекції про визнання незаконними встановлених результатів перевірки.
А тому посилаючись на ст. 112 Господарського процесуального кодексу, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про те, що вказані справи № 17/187 та № 2-3600/2004 мають різний правовий характер і не пов'язані між собою, оскільки предмет спору та суб'єктний склад учасників у даних справах не співпадають.
Також необхідно зазначити про помилковість мотивів скаржника щодо необхідності застосовувати ч. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України так як підставою донарахування позивачу податку на додану вартість явилося порушення позивачем п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість». Факт наявності (або відсутності) порушення позивачем норм податкового законодавства судом загальної юрисдикції не досліджувався; щодо даного факту рішення останнім не приймалося, внаслідок чого, факт неправомірності нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних фінансових санкцій не можна вважати встановленим та вважати його обов'язковим для господарського суду відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України.
А оскільки необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та останні не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, зазначене рішення суду загальної юрисдикції не можна вважати нововиявленою обставиною в силу відсутності останнього на час винесення рішення, за таких обставин в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005 суд апеляційної інстанції правомірно відмовив.
Відповідно ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2005 по справі № 17/187 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005 скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2005 по справі № 17/187 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров