01010 м. Київ, вул. Московська, 8
01.07.2008№ К-24076/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників відповідачів: Чернеги І.М. та Тіняєвої В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на постанову Господарського суду Донецької області від 25.01.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 по справі № 34/170а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс»
до 1. Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
2. Державної податкової адміністрації у Донецькій області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Заявлено позовні вимоги (зі змінами) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ) від 08.06.2005 № 0000132343/3 на суму 126 921,33 грн., яке винесене за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.01.2005 № 0000132343/0, яким визначено податкове зобов'язання зі штрафних санкцій відповідно до п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 126 900 грн. та відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у розмірі 21,33 грн. на підставі Акту перевірки від 27.12.2004 № 05620003/2343 господарської одиниці позивача, що розміщена за адресою :м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 2 за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», у зв'язку з продажем автомобіля марки ВАЗ-2107, двигун НОМЕР_1 вартістю 25 380 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та здійснення роздрібної торгівлі за готівку без придбання торгового патенту.
А також заявлено позовні вимоги про визнання проведення позапланової перевірки 27.12.2004 безпідставним та визнання недійсним Акту перевірки від 27.12.2004 № 000201.
Постановою Господарського суду Донецької області від 25.01.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 по справі № 34/170а в позові відмовлено.
Господарський суд Донецької області мотивував свою постанову тим, що наявність у позивача готівкових коштів у сумі 25 380 грн. на момент перевірки підтверджується Актом перевірки від 27.12.2004, актом інвентаризації, письмовими поясненнями комерційного директора позивача ОСОБА_1 та письмовими поясненнями представників відповідача, які при допиті їх у якості свідків підтвердили прийняття комерційним директором ОСОБА_1 готівкових коштів у сумі 25 380 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та доведеність зазначеного. Суд апеляційної інстанції повністю підтримав зазначений висновок.
При цьому судам зазначено, що в Акті перевірки від 27.12.2004 встановлено, що розрахункова операція на суму 25 380 грн. за продаж автомобіля не проведений через РРО, розрахунковий документ встановленої форми споживачеві не виданий, однак у нижній частині Акту перевірки зроблено запис "З висновками Акту перевірки не згодний, гроші були передані не у якості розрахунку за автомобіль, а для внесення на рахунок підприємства через банк, оскільки покупець відмовився вносити їх особисто".
Судами також зазначено, що наявність на місці проведення розрахунків готівкових коштів у сумі 25 380 грн. також відображена у акті інвентаризації наявності коштів від 27.12.2004. Відповідно враховуючи докази та пояснення свідків суди звернули увагу на пояснення позивача про те, що «гроші у розмірі 25 380 грн. були прийняті ним для того, щоб у подальшому здати їх до каси банку». Таким чином судами визнано, що матеріалами справи підтверджується отримання посадовою особою позивача у якості оплати за продаж машини готівкових коштів у сумі 25 380 грн., які не проведені через реєстратор розрахункових операцій та на які не виданий розрахунковий документ в порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що було встановлено місцевим господарським судом, та визнано, що до позивача правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 126 900 грн. відповідно до п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підтвердження встановлено факту отримання готівкових коштів, суди також зазначили в своїх рішеннях довідку-рахунок №014250 серії КТВ, акт приймання-передачі транспортного засобу №221356 серії МВУ, сертифікат відповідності, приймально - передаточний акт, складений між ТОВ «Український автомобільний холдінг» та ТОВ «Союз-Моторс», що виготовлені на бланках суворої звітності, як доказ внесення позивачем коштів.
Стосовно порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», встановленого в Акті перевірки, а саме здійснення торгівлі за готівкові кошти без придбання торгового патенту, суди дійшли висновку щодо правомірного застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 21,33 грн. відповідно до п. 1 ст. 8 зазначеного Закону із врахуванням встановленого вище.
Судами також відмовлено у задоволені позовних вимог позивача щодо визнання проведення позапланової перевірки 27.12.2004 безпідставною з огляду на ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вимоги Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (який діяв у 2004 році). Стосовно вимог позивача щодо визнання недійсним Акту перевірки № 000201 від 27.12.2004, суди зазначили, що Акт перевірки не породжує для позивача правові наслідки, а є підставою для прийняття відповідного рішення, і відповідно на цій підставі відмовили у задоволенні такої вимоги позивача.
Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від 25.01.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 по справі № 34/170а позивач (ТОВ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і судом не прийнято до уваги норми Закону України «Про державну податкову службу України».
При цьому скаржник наголошує на тому, що розрахунковий документ видається в момент отримання товару, а оскільки в даному випадку товар не було передано і угода не була завершена, тому були відсутні правові підстави застосовувати штрафні санкції.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив і просив судові рішення залишити без змін, так як судами належними і допустимими доказами обґрунтовано постанову та ухвалу.
20.05.2008 розгляд касаційної скарги відкладено у відкрите судове засідання.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, та пояснення представників відповідачів, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено ст. 1 Закону України від 06.07.1995 № 265 ««Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами на час вчиненого правопорушення)- реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Тобто як встановлено судами, наявність у позивача готівкових коштів у сумі 25 380 грн. на момент перевірки підтверджується Актом перевірки від 27.12.2004, актом інвентаризації, письмовими поясненнями комерційного директора позивача ОСОБА_1 та письмовими поясненнями представників відповідача-1, які при допиті їх у якості свідків підтвердили прийняття комерційним директором ОСОБА_1 готівкових коштів у сумі 25 380 грн.
Таким чином суди вірно визнали, що отримання посадовою особою позивача у якості оплати за продаж машини готівкових коштів у сумі 25 380 грн., які не проведені через реєстратор розрахункових операцій та на які не виданий розрахунковий документ здійснено в порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є підтвердженим.
У зв'язку із зазначеним, порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України судами доведено на підставі зазначеного, і відповідно визнано, що до позивача правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 126 900 грн. відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підтвердження встановлено факту отримання готівкових коштів, суди також зазначили в своїх рішеннях довідку-рахунок №014250 серії КТВ, акт приймання-передачі транспортного засобу №221356 серії МВУ, сертифікат відповідності, приймально - передаточний акт, складений між ТОВ «Український автомобільний холдінг» та ТОВ «Союз-Моторс», що виготовлені на бланках суворої звітності, як доказ внесення позивачем коштів. Таким чином є правомірним посилання судів на п. 1.6 «Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами», затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002 № 228 (в редакції станом на 27.12.2004).
Стосовно заперечень скаржника необхідно зазначити, що можливість попередньої оплати товарів (послуг) або оплати в їх кредит передбачена ст. ст. 706, 693, 903 Цивільного кодексу України. Умови купівлі-продажу щодо моменту передачі товару (надання послуги) встановлюються сторонами при укладенні відповідного правочину та не можуть впливати на обов'язок проводити через РРО розрахункову операцію з приймання готівкових коштів. З огляду на наведене, отримання готівкових коштів, що є розрахунковою операцією, підлягає проведенню через реєстратор розрахункових операцій з видачею відповідного розрахункового документа.
При цьому також щодо порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» за здійснення торгівлі за готівкові кошти без придбання торгового патенту, суди дійшли законного висновку щодо правомірного застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 21,33 грн. на підставі п. 1 ст. 8 зазначеного Закону із врахуванням встановленого вище.
Щодо відмови у задоволені позовних вимог позивача про визнання проведення позапланової перевірки 27.12.2004 безпідставною, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судові рішення законно обґрунтовані нормами Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (який діяв у 2004 році) та ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка визначає, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним Акту перевірки № 000201 від 27.12.2004, суди законно зазначили, що Акт перевірки не породжує для позивача правові наслідки, а є підставою для прийняття відповідного рішення, А тому суд касаційної інстанції також погоджується із наведеним та відповідно визнає правомірною відмову у задоволенні такої вимоги позивача на цій підставі.
Таким чином, аналізуючи підстави нарахування штрафних санкцій, необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку у відповідача були законні підстави проводити перевірку і відповідно за встановленого порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані фінансові санкції.
Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Донецької області від 25.01.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 по справі № 34/170а належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 160, 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 25.01.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 по справі № 34/170а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Н.Є. Маринчак
А.О. Рибченко
М.О. Федоров