01010 м. Київ, вул. Московська, 8
20.05.2008№ К-12542/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представника відповідача-1 Горбунової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.09.2004 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі № 7/353
за позовом Дочірнього підприємства «Дніпровська торгово-промислова асоціація «Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд групп Ел.Ел.Сі»
до 1 Державної податкової інспекції у м. Херсоні
2 Управління державного казначейства в Херсонській області
про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ
Заявлено позовні вимоги про зобов'язання повернути податок на додану вартість в сумі 405 122 грн. за податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2003 року, лютий та березень 2004 року. Позовні вимоги заявлені на підставі пп. 7.7.1 та пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.09.2004, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі № 7/353 позов задоволено. Зобов'язано Управління державного казначейства в Херсонській області повернути з державного бюджету (доходної частини) Дочірньому підприємству «Дніпровська торгово-промислова асоціація «Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд групп Ел.Ел.Сі» бюджетний борг по невідшкодованому податку на додану вартість у сумі 405 122 грн., шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, випущених для погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ.
Постанова суду мотивована пп. 7.7.1 та 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, із висновком про те, що сума бюджетного відшкодування є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи (податковими деклараціями за спірні місяці, довідкою про суму належного відшкодування та актом ДПІ), оскільки ДПІ не зробили висновок щодо можливості проведення бюджетного відшкодування. Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції.
При цьому судами встановлені фактичні обставини справи про наступне.
На підставі вимог Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем подано до ДПІ декларації з податку на додану вартість, згідно яких, за грудень 2003 року відшкодуванню з бюджету підлягало 316 703 грн., за лютий 2004 року 30 752 грн. та за березень 2004 року - 57 667 грн. Загальна сума яка заявлена до відшкодування склала 405 122 грн.
Також судом встановлено факт існування договірних відносин позивача з постачальниками.
Відповідно пославшись на 7.7.3 п. 7.7 ст. 7, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», судами зазначено, що позивач згідно вимог зазначеного закону, надавав до ДПІ відповідні декларації та розрахунки експортного відшкодування, що також не оспорюється відповідачем-1.
Наявність бюджетної заборгованості за податковими деклараціями за грудень 2003 року, лютий та березень 2004 року судами визнано підтвердженою податковими накладними та витягом з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг). Також факт існування бюджетного боргу у сумі 316 703 грн., згідно декларації з ПДВ за грудень 2003 року підтверджено Актом документальної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету Дочірнього підприємства «Дніпровська торгово-промислова асоціація «Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд групп Ел.Ел.Сі» за вересень-жовтень, грудень 2003 року» від 27.02.2004, копія якого міститься в матеріалах справи.
А довідкою про бюджетну заборгованість з ПДВ станом на 13.08.2004 по деклараціям за період: грудень 2003 року, лютий-березень 2004 року, суд підтвердив існування бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 405 122 грн., оскільки суми, невідшкодованого ПДВ протягом визначеного пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Визнавши, що платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету, а також враховуючи, що доказів відшкодування ПДВ позивачу в зазначеній сумі не надано, суди визнали бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ за грудень 2003 року, лютий, березень 2004 року в сумі 405 122 грн. такою, що підлягає поверненню.
При цьому судами зазначено, що у червні 2004 року до ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» були внесені зміни, згідно з якими вказаною статтею передбачається погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ, яка виникала станом на 01.06.2004 і не відшкодована на день введення в дію Закону України від 17.06.2004 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»… шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Тому оскільки бюджетна заборгованість виникла за грудень 2003 року, лютий-березень 2004 року - тобто станом до 01.06.2004, тому визнано підставним застосування Закону України від 17.06.2004 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»…
Не погодившись із рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.09.2004 на постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі № 7/353, відповідач Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі - ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, посилаючись на норми пп. 7.7.1, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7, п. 8.2, п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи. Посилаючись на фактичні обставини справи
Скаржник зазначив, що тільки після проведення перевірки з питань обґрунтованості відшкодування ПДВ по 1, 2, 3, ланцюгах відповідач-1 може підтвердити факт надмірної сплати податку. Тобто право на відшкодування виникає лише при надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування від'ємного значення ПДВ.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав. В судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 7.7.3-п. 7.7.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168 «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. 7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Тобто вірним є визначення судів про те, що на підставі вимог Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем подано до ДПІ декларації з податку на додану вартість, згідно яких, за грудень 2003 року відшкодуванню з бюджету підлягало 316 703 грн., за лютий 2004 року 30 752 грн. та за березень 2004 року - 57 667 грн. Загальна сума яка заявлена до відшкодування склала 405 122 грн.
Відповідно наявність бюджетної заборгованості за податковими деклараціями за грудень 2003 року, лютий та березень 2004 року судами правомірно визнано підтвердженою податковими накладними та витягом з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та Актом документальної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету Дочірнього підприємства «Дніпровська торгово-промислова асоціація «Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд групп Ел.Ел.Сі» за вересень-жовтень, грудень 2003 року» від 27.02.2004, довідкою про бюджетну заборгованість з ПДВ станом на 13.08.2004 в сумі 405 122 грн.
Таким чином необхідно визнати, що платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету
А оскільки судами встановлено, що доказів відшкодування ПДВ позивачу в зазначеній сумі не надано, суди правомірно визнали бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ за грудень 2003 року, лютий, березень 2004 року в сумі 405 122 грн. яка підлягає поверненню.
З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що у червні 2004 року до ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» були внесені зміни, згідно з якими вказаною статтею передбачається погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ, яка виникала станом на 01.06.2004 і не відшкодована на день введення в дію Закону України від 17.06.2004 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»… шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. Тому оскільки бюджетна заборгованість виникла за грудень 2003 року, лютий-березень 2004 року - тобто станом до 01.06.2004, тому визнано підставним застосування Закону України від 17.06.2004 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»…
Відповідно рішення Господарського суду Херсонської області від 28.09.2004 на постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі № 7/353 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 28.09.2004 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі № 7/353 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров