01010 м. Київ, вул. Московська, 8
22.04.2008№ К-21718/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників позивача: Рудя О.Г. та відповідача Буцьки О.І., Горбенка С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЛозівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Харківської області від 02.03.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 по справі № АС-03/23-06
за позовом Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (ДП «Укрспецвагон»)
до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області
про скасування податкової вимоги
Заявлено позовні вимоги про визнання скасування другої податкової вимоги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2005 № 2/138.
Постановою Господарського суду Харківської області від 02.03.2006 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 по справі № АС-03/23-06, позов задоволено.
При цьому судами встановлено:
14.11.2005 відповідачем (далі - Лозівська ОДПІ) була сформована та направлена позивачу перша податкова вимога № 1/112 про сплату сум боргу з податку на прибуток станом на 14.11.2005 у розмірі 2 894 639,60 грн. згідно податкового повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 01.07.2004 № 0000052310/3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 199 410 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 879 764 грн. з урахуванням переплати по особовому рахунку платника у розмірі 184 535,40 грн.
19.12.2005 Лозівською ОДПІ була сформована та направлена позивачу друга податкова вимога № 2/138 про сплату сум боргу з податку на прибуток станом на 19.12.2005 у розмірі 3 073 987,75 грн. (у т. ч. 3072438,60 грн. - основний платіж, 1549,15 грн. пеня), яка складалась із сум згідно податкового повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 01.07.2004 № 0000052310/3 з урахуванням сум переплати по особовому рахунку платникаподатку.
Розглядаючи підстави винесення другої податкової вимоги, суди також зазначили: рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2005, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 по справі № А-03/17-05 за позовом Українського Державного центру по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон» до Лозівської ОДПІ Харківської області, до Харківського головного фінансового управління, третя особа Харківське Головне правління економіки та ринкових відносин, - про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у позові відмовлено.
А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2005 призупинено виконання рішення по справі № А-03/17-05 до розгляду касаційної скарги по суті. Ухвала про призупинення направлена Лозівській ОДПІ позивачем 21.11.2005 із супровідним листом про що свідчить відмітка про отримання Лозівської ОДПІ. Однак 19.12.2005 Лозівською ОДПІ була направлена позивачу друга податкова вимога № 2/138.
Враховуючи зазначене, та пославшись на пп. 6.2.3, пп. 6.2.4, 6.2.5. п. 6.2 пп. 6.4.1 п.6 .4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими визначено порядок, строки направлення, вручення першої та другої податкових вимог, а також порядок їх відкликання, суди дійшли висновку про те, що після отримання 21.11.2005 Лозівською ОДПІ ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2005, якою призупинено виконання рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2005 - відповідачем неправомірно сформована та направлена позивачу друга податкова вимога № 2/138 в яку увійшли суми про сплату сум боргу з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 01.07.2004 № 0000052310/3 з урахуванням сум переплати по особовому рахунку платника, як неправомірно включені, оскільки по цим сумам не дотриманий порядок формування вимог, передбачений пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Також зазначивши норму пп. б пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суди встановили, що граничний строк поданні декларації за 9 місяців є 10.11.2005, а відповідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 цього Закону, і визначили, що строк погашення податкового зобов'язання є 20.11.2005.
При цьому судами досліджені платіжні доручення від 26.10.2005 № 6139, від 09.11.2005 № 6530, від 17.11.2005 № 6698, від 01.11.2005 № 6237, якими повністю було сплачене податкове зобов'язанням, в строки встановлені законодавством, із чого зроблено висновок про те, що відповідач безпідставно включив до другої податкової вимоги суму 14 173 000 грн.
Відповідно, враховуючи все зазначене, суд апеляційної інстанції повністю погодився із висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення адміністративного позову за встановлених фактичних обставин згідно чинного законодавства.
Не погодившись із постановою Господарського суду Харківської області від 02.03.2006 та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 по справі № АС-03/23-06 відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 5,6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.7.1 п. 7 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266.
На думку скаржника суть порушення, пов'язаного з невірним застосуванням положень вказаних норм полягає у самостійному визначенні судами на власний розсуд порядку формування та надсилання податкових вимог, в той час як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено цей порядок.
Правомірність своїх дій скаржник підтверджує тим, що підставою для оформлення та надсилання позивачеві другої податкової вимоги № 2/138 від 19.12.2005 було рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2005 по справі № А-03/17-05, яке набрало законної сили 01.11.2005. Відповідно посилаючись на пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» скаржник вважає, що податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств, визначені податковим повідомленням-рішенням Лозівської ОДПІ від 01.07.2004 № 0000052310/3 у сумі 3 079 174 грн. є узгодженими та в термін до 11.11.2005 повинні бути сплаченим. А у зв'язку з несплатою у встановлені строки узгодженого податкового зобов'язання станом на 19.12.2005 - 3 072 438,60 грн. було направлено другу податкову вимогу від 19.12.2005 № 2/138. Тобто зазначаючи порядок надіслання податкових вимог та визначення консолідованого богу в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», скаржник вважає другу податкову вимогу правомірною і такою, що відповідає вимогам пп.6.3.2 ст. 6 цього Закону.
Скаржник посилається на порушення судами пп.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо безпідставності включення до другої податкової вимоги суми 1 417 300 грн., як погашеної, так як сплачений податок на прибуток в сумі 1 417 300 грн. був зарахований в сплату податкового зобов'язання строк сплати якого вже настав 11.11.2005.
Також скаржник зазначив, що судами були порушені ст.ст.14, 255, 159 КАС України, пояснивши наступне: оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2005 призупинено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2005, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2005, таким чином вищевказані судові рішення не набрали законної сили, а тому суди завчасно вирішили справу за позовом про скасування другої податкової вимоги, так як розгляд даної справи залежить від визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено абз. б) пп. 6.2.3, п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - друга податкова вимога надсилається - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Однак якщо у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається (пп. 6.2.5. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Враховуючи встановлений судами факт про те, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2005, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 по справі № А-03/17-05 за позовом Українського Державного центру по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон» до Лозівської ОДПІ Харківської області, до Харківського головного фінансового управління, третя особа Харківське Головне правління економіки та ринкових відносин, - про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у позові відмовлено. А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2005 призупинено виконання рішення по справі № А-03/17-05 до розгляду касаційної скарги по суті. Ухвала про призупинення направлена Лозівській ОДПІ позивачем 21.11.2005 із супровідним листом про що свідчить відмітка про отримання Лозівської ОДПІ.
Таким чином необхідно погодитись із обґрунтуванням судами свого рішення про те, що Лозівською ОДПІ була направлена позивачу друга податкова вимога від 19.12.2005 № 2/138 неправомірно.
Також аналізуючи підстави нарахування податкового зобов'язання та направлення другої податкової вимоги - необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку абз в) пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прямо встановлює, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.
Тобто друга податкова вимога не відповідає нормам зазначеного Закону, так як у вимогу увійшли суми про сплату сум боргу з податку на прибуток з урахуванням сум переплати по особовому рахунку платника, як неправомірно включені, оскільки по цим сумам не дотриманий порядок формування вимог, передбачений пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на наведені норми Закону, та беручи до уваги, що судами досліджені платіжні доручення від 26.10.2005 № 6139, від 09.11.2005 № 6530, від 17.11.2005 № 6698, від 01.11.2005 № 6237, якими повністю було сплачене податкове зобов'язанням, в строки встановлені законодавством, із чого зроблено висновок про те, що відповідач безпідставно включив до другої податкової вимоги суму 14 173 000 грн., суд касаційної інстанції повністю погоджується із висновком судів про відсутність сум боргу станом на момент формування, тобто на 21.11.2005 із врахуванням того, що 28.10.2005, позивачем за 9 місяців 2005 року була подана до податкового органу декларація в якій сума податкового зобов'язання складала 1 417 300 грн.
Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Харківської області від 02.03.2006 та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 по справі № АС-03/23-06 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Харківської області від 02.03.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 по справі № АС-03/23-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров