01010 м. Київ, вул. Московська, 8
22.04.2008№ К-10846/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2005 по справі № 04/28-05
за позовом Товариства обмеженою відповідальністю “Світ розваг”
до 1. Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
2. Відділення державного казначейства Дзержинському районі м. Харкова
про стягнення суми
Заявлено позовні вимоги про стягнення зайво сплачених грошових коштів у сумі 1050 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2005 залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2005 по справі № 04/28-05, позов задоволено. Зобов'язано стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «Світ Розваг» зайво сплачену оплату вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у сумі 1050 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що враховуючи ст. 1 п. 19 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік» набрав чинності із 01.01.2004, а тому відповідно до ст. 58 Конституції України зазначений закон не розповсюджується на правовідносини, які виникли до 01.01.2004.
Суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновок суду першої інстанції.
При цьому суди встановили, що в 2003 році позивач придбав з торгові патенти на здійснення підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу, сплативши їх вартість за І квартал діяльності, а також вніс одноразову плату у розмірі вартості патентів за 3 місяці, на суму якої зменшується розмір плати за останній квартал їх дії, у подальшому щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу, сплачував вартість патентів, виходячи з того, що вартість одного патенту складає 350 грн.
За І квартал 2004 року позивачем була проведена оплата за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у сумі 2100 грн., що є оплатою вартості 3 торгових патентів із розрахунку 700 грн. за 1 торговий патент в квартал, і підтверджується банківськими виписками - 01.12.2003 і була перерахована плата за 1 патент у сумі 457 грн., 15.12.2003 перерахована плата за патенти у сумі 1750 грн.
Зазначені сплати позивач здійснив відповідно до приписів Закону України від 27.11.2003 «Про державний бюджет України на 2004 рік» про збільшення удвічі вартості торгового патенту на здійснення діяльності знадання послуг у сфері грального бізнесу з 1 400 грн. до 2800 грн. на рік.
Враховуючи, що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» на правовідносини, які виникли до 01.01.2004, не розповсюджуються, позивач звернувся до суду, зазначивши про безпідставність сплатив за 3 патенти у подвійному розмірі, тобто 700 грн. за патент в квартал замість 350 грн., всього переплативши за 3 торгові патенти у сфері грального бізнесу за І квартал 2004 року 1050 грн. із чим суди погодились повністю, і тому задовольнили позов.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2005 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2005 по справі № 04/28-05 відповідач-1 - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив і просив судові рішення залишити без змін, так як твердження ДПІ не має правових підстав, оскільки норми Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», на які послався скаржник, висновки суду не спростовують.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
В силу п. 19 ст. 14 Закону України від 25.061991 № 1251 (зі змінами) «Про систему оподаткування» плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок придбання патентів в сфері торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, а також порядок оплати вартості торгових патентів, врегульований Законом України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Пунктом 5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість (ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»).
Фактичні обставини справи, які були досліджені судами свідчать про те, що позивачем платежі за торгові патенти здійснені 01.01.2004, , тобто до набуття чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».
Оскільки в силу ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативні акти не мають зворотної сили у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тому необхідно врахувати норму ст. 3 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» якою передбачено, що громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.
Відповідно до зазначеного встановлено, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до законного висновку, що позивач сплачуючи вартість торгових патентів на надання послуг у сфері грального бізнесу із 27.11.2003 по 01.01.2004 мав керуватись приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» (в силу поширення регулювання вказаним Законом правовідносин до 01.01.2004).
При цьому також вірним є висновок щодо необхідності застосування норми Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» для визначення вартості торгового патенту на І квартал 2004 року, так як Закон України від 27.11.2003 «Про державний бюджет України на 2004 рік» набрав чинності з 01.01.2004, тому на правовідносини, які виникли до 01.01.2004, його дія не розповсюджується і на час сплати вартості патентів з надання послуг у сфері грального бізнесу (01.12.2003 та 15.12.2003) вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становила у фіксованому розмірі (за рік) для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 1400 грн., тобто 350 грн. в квартал.
Враховуючи наведені норми Законів України про державний бюджет на відповідний рік, суд касаційної інстанції погоджується із обґрунтуванням судових рішень, враховуючи, що позивач безпідставно сплатив за 3 патенти у подвійному розмірі, тобто 700 грн. за патент в квартал замість 350 грн., а всього переплатив за 3 торгові патенти у сфері грального бізнесу за І квартал 2004 року 1050 грн.
Отже, при прийнятті судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно позов задовольнили. А рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2005 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2005 по справі № 04/28-05 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2005 по справі № 04/28-05 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров