01029 м. Київ, вул. Московська, 8
23.09.2008№ К-28787/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Нечитайла О.М., Федорова М.О.
при секретарі: Прудкій О.В.
за участі представників відповідача: Каськової І.Є., Лисенко О.В., Колісник І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 10.01.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.07.2006 по справі № 18/112-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецсплав»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.12.2004 № 00001012601/38938, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 101 333,88 грн., встановлене за наслідками проведеної позапланової документальної перевірки позивача з питання правильності нарахування та сплати податку на прибуток у взаємовідносинах з ПП «Авалон» за період з 01.01.2003 по 31.03.2003, за результатами якої складено Акт від 20.12.2004 № 76/26-02/31914732.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.01.2006 залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.07.2006 по справі № 18/112-АП позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2004 № 00001012601/38938.
Постанова суду мотивована тим, що відвантаження у березні 2003 року продукції, відображеній у податковій накладній від 14.03.2003 № 10 не було першою подією у розумінні пп. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такою подією для операції з поставки товарів за договором від 13.05.2002 № 13-15-02 суд визнав передплату, здійснену у 2002 році. Факт відображення зазначених операцій у аналітичному бухгалтерському обліку позивача підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи.
Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції повністю.
При цьому розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно зазначити наступні фактичні обставини справи, встановлені судами про те, що між ТОВ «Запоріжспецсплав» та ПП «Авалон» 13.05.2002 було укладено договір поставки товарів № 13-15-02, на що було виставлено рахунки-фактури, по яких проведено передоплату за платіжним дорученнями. І із врахуванням повернення 100 000 грн. як необґрунтовано перерахованих, загальна сума перерахованих коштів склала 293 000 грн., на що було виписані податкові накладні № 1, № 2, № 5 та відображені податкові зобов'язання по ПДВ за травень 2002 року.
Відповідно позивачем віднесено до валового доходу 194 166,67 грн. у ІІ кварталі 2002 року та 50 000 грн. у ІІІ кварталі 2002 року.
18.09.2002 контрагенту позивача було відвантажено будівельні матеріали на суму 22 776,29 грн.
Також згідно додаткової угоди № 1 були визначені нові зобов'язання про поставку будівельних матеріалів на суму 270 233,71 грн. (в т. ч. ПДВ - 45 038,95 грн.).
Таким чином ТОВ «Запоріжспецсплав» у березні 2003 року реалізувало ПП «Авалон» продукцію та виписало видаткову накладну від 14.03.2003 № РН-0000010 на суму 270 233,71 грн. (в т. ч. ПДВ на суму 45 037,29 грн.).
Врахувавши висновок судово-бухгалтерської експертизи суди визнали підтвердженим первинними бухгалтерськими документами відвантаження матеріалів ТОВ «Запоріжспецсплав» в березні 2003 року в адресу ПП «Авалон» на суму передплати, здійсненої ПП «Авалон» на виконання договору від 13.05.2002 № 13-15-02.
Тобто першою подією в цьому випадку судами була визнана передплата у 2002 році, а відвантаження товару за податковою накладною від 14.03.2003 № 10 (в т. ч. ПДВ на суму 45 037,29 грн.) і де сума ПДВ включена до податкового зобовязанння за березень 2003 року, - було другою подією.
Не погодившись із постановою Господарського суду Запорізької області від 10.01.2006 та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.07.2006 по справі № 18/112-АП позивач - Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, та прийняти нове, яким в позові відмовити. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, а тому посилаючись на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», скаржник вказує, що господарську операцію позивачем відображено у березні 2003 року, однак валовий дохід згідно податкової накладної № 10 не включено до складу валового доходу за І квартал 2003 року, тобто занижено оподатковуваний прибуток що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток з за І квартал 2003 року у розмірі 67 555,92 грн.
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції від 22.05.1997 № 283 зі змінами) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. А згідно ст. 3 цього Закону - об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. ст. 8 і 9 цього Закону.
При цьому розглядаючи поняття валового доходу, визначеного ст. 4 зазначеного Закону (загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами), необхідно врахувати також норму пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168 «Про податок на додану вартість», де зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Тобто оскільки судами встановлено, що позивачем було відвантажено товар у 2003 році, тобто відбулась одна з подій, яка визначає дату виникнення податкового зобов'язання, необхідно погодитись із висновком судів про те, що першою подією все ж таки були операція за договором від 13.05.2002 № 13-15-02 - а саме передплата, здійснена у 2002 році. Факт відображення зазначених операцій у аналітичному бухгалтерському обліку позивача підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи.
Отже враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи, доведено, що у 2002 році було проведено передоплату. Однак за додатковою угодою № 1 були визначені нові зобов'язання про поставку будівельних матеріалів на суму 270 233,71 грн. (в т. ч. ПДВ - 45 038,95 грн.). Таким чином тільки у березні 2003 року було реалізовано продукцію. Тобто першою подією в цьому випадку була передплата у 2002 році, а відвантаження товару за податковою накладною від 14.03.2003 № 10 було другою подією.
З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 101 333,88 грн. є безпідставним. Відповідно постанова Господарського суду Запорізької області від 10.01.2006 та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 27.07.2006 по справі № 18/112-АП скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 10.01.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.07.2006 по справі № 18/112-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
О.М. Нечитайло
М.О. Федоров