Ухвала від 23.09.2008 по справі К-26313/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029 м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2008К-26313/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Нечитайла О.М., Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуУжгородської МДПІ на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 по справі № 7/6-7-2005

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ужгородське ШБУ № 58»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.08.2004 № 2865/26-0/03450092/7451 про застосування штрафних санкцій на суму 3195,86 грн. за здійснення торговельної діяльності без наявності патенту та № 864/26-0/03450092/7452 про застосування штрафних санкцій на суму 7867,05 грн. за порушення встановленого порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, винесених на підставі Акту перевірки від 02.08.2004 № 028/26-0/03450092/09 за порушення вимог ст. 3 Закону України № 98 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та ст. 1 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при реалізації будівельних матеріалів.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2005 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 по справі № 7/6-7-2005, позов задоволено.

Суди визнали, що здійснені позивачем господарські операції по реалізації будівельних матеріалів не підпадають під ознаки торговельної діяльності та не потребують патентування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, так як у даному випадку кошти в сумі 1573,41 грн. ВАТ «Ужгородське ШБУ № 58» отримало в результаті укладення цивільно-правових угод купівлі-продажу. Свою позицію суди обґрунтували преамбулами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», нормами Порядку заняття торгівельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Ужгородська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 по справі № 7/6-7-2005 і в позові відмовити, посилаючись на систематичність здійснення позивачем торгівельної діяльності.

Позивач не надав заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2008 визнано за можливе попереднє провадження по справі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як визначено преамбулою Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності. А в силу ст. 1 Закону України від 06.07.1995 № 295 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Таким чином враховуючи встановлені судами фактичні обставини спірних нарахувань, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем були здійснені господарські операції по реалізації будівельних матеріалів, які не підпадають під ознаки торговельної діяльності та не потребують патентування і застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки у даному випадку ВАТ «Ужгородське ШБУ № 58» отримало кошти в сумі 1573,41 грн. в результаті укладення цивільно-правових угод купівлі-продажу.

Відповідно аналізуючи норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд касаційної інстанції також погоджується із висновком судів про те, що порушення у сфері обігу готівки не відноситься порушень правил оподаткування, тому застосовувати до даних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним.

Отже, суди першої та другої інстанцій правильно дослідили обставини справи, і винесли судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, які не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 по справі № 7/6-7-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.М. Нечитайло

М.О. Федоров

Попередній документ
3004534
Наступний документ
3004537
Інформація про рішення:
№ рішення: 3004536
№ справи: К-26313/06
Дата рішення: 23.09.2008
Дата публікації: 16.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: