Суддя першої інстанції Чиркін С.М.
Суддя-доповідач: Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
12 листопада 2008 року справа № 22-а-12498/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання
Літвіновій Л.О.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача 1:
від відповідача 2:
Шепелєва І.Г. - довіреність від 05.11.08р.
Войтенко Н.Г. 0 довіреність від 08.01.08р.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСтаробільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від11 липня 2008 року
по адміністративній справі № 2-а-9062/08 (суддя Чиркін С.М.)
за позовомЗакритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока»
до
Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області
про
визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року по справі № 2-а-9062/08 задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, внаслідок чого визнана протиправною бездіяльність Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області в частині ненадання органу Державного казначейства висновку з визначенням суми бюджетного відшкодування в сумі 38309грн. у 5-ти денний термін з дня закінчення перевірки Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока».
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).
На виконання наведених вимог позивачем 20.02.2008р. було подано до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації у розмірі 459953 грн.
Згідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов'язаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідачем 1 була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2008р., за наслідками якої складено акт від 14.04.2008р. № 207/2343-00444837, згідно до висновків якого позивач не мав права в січні 2008 року на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 421644 грн., підтверджена сума бюджетного відшкодування 2310грн., та в зв'язку з відсутністю відповідей по зустрічним перевіркам неможливо підтвердити заявлену суму 35999 грн.та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2008р. № 0000612700/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008р. на 42644 грн.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податковогооргану з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.
З матеріалів вбачається, що висновки № 000000018, № 000000017 про суми відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. на загальну суму 38309грн. були складені 20.06.08р., тобто з пропущенням строку, встановленого п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині ненадання органу Державного казначейства висновку з визначенням суми бюджетного відшкодування в сумі 38309грн. у 5-ти денний термін з дня закінчення перевірки позивача.
Колегія судів також зазначає, що право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Интерсплав проти України».
Доводи скаржника з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера) судом не прийняті до уваги, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року по справі № 2-а-9062/08 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року по справі № 2-а-9062/08 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 листопада 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 листопада 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
С.А. малашкевич