Суддя першої інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
05 грудня 2008 року справа № 22-а-12490/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М. Г.
при секретарі судового засідання
Безруковій В.М.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:
Барно Ю.В. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
22 липня 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-7495/08 (суддя Стиран В.В.)
за позовомДержавного підприємства «Красноармійськвугілля»
до
Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області
про
визнання недійсними актів ненормативного характеру
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2008 року по справі № 2-а-7495/08 задоволено позов Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області, внаслідок чого визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області № 0000731640/0 від 06.02.08р.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Державна податкова інспекція у м. Димитрові Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 06.02.2008р. № 8/15-32087941 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731640/0 від 06.02.08р., яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-IIIвід 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість були застосовані до позивача штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 54848,53грн. за затримку більш на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 548485,36грн.
З матеріалів справи вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату податкового боргу з податку на додану вартість згідно декларації № 11524 від 20.12.07р.
Сторонами не оспорюється факт подання до податкового органу наведеної декларації і самостійного узгодження позивачем зазначеної в ній суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За правилами п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповіднодо п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.
Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
З матеріалів справи вбачаться, що оспореним податковим повідомлення-рішенням відповідачем застосовані штрафні санкції, у тому числі при сплаті позивачем податкових зобов'язань згідно договорів про розстрочення податкових зобов'язань, укладених з відповідачем у відповідності до ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , та при сплаті позивачем податкових зобов'язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов'язання яких визначені іншими податковими деклараціями.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.
Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.
Проте, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що оспореним податковим повідомлення-рішенням до позивача було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість згідно декларації № 11524 від 20.12.07р. за листопад 2007р. у тому числі при сплаті позивачем платіжним дорученням №1 від 09.01.08р. - 5000 грн., штраф в розмірі 500 грн.
З наведеного платіжного доручення вбачаться, що позивачем сплачувався саме податок на додану вартість за листопад 2007р. Враховуючи, що сплата наведеної суми податкового зобов'язання була здійснена позивачем з порушенням встановлених граничних строків до 30 календарних днів, колегія суддів вважає, що податковий орган правомірно застосував штрафні санкції в сумі 500 грн. у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення підлягають частковому задоволенню в сумі 54348,53грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з частковим порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2008 року по справі № 2-а-7495/08 задовольнити частково.
Скасувати Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2008 року по справі № 2-а-7495/08.
Позовні вимоги Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької областіпро визнання недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області № 0000731640/0 від 06.02.08р. задовольнити частково.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області № 0000731640/0 від 06.02.08р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 54348,53грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 грудня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 09 грудня 2008 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.