Суддя першої інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
28 листопада 2008 року справа № 22-а-13341/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засіданняЗапорожцевій Г.В.
за участю представників:
від позивача:Чеверда Г.О. - довіреність від 25.02.08р.
від відповідача:
Сичова І.О. - довіреність від 14.10.08р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
по адміністративній справі10 червня 2008 року
№ 2-а-8399/08 (суддя Стиран В.В.)
за позовомДержавного підприємства «Донецьквантажтранс»
до
Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
про
визнання податкового повідомлення рішення нечинним.,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року по справі № 2-а-8399/08 задоволено позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення № 105660015876462 від 05.10.07р.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецькапросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Позивач під час апеляційного розгляду справи та в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Позивачем до податкового органу 18.09.2007р. було подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007р., у якій самостійно визначено суму податку, яка підлягає до сплати в бюджет, в розмірі 160553,00 грн.
За правилами п.1.2 ст.1 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно з п.«а» вищенаведеного підпункту 4.1.4 податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
На виконання наведених вимог позивач платіжним дорученням № 2319 від 28.09.2007р. на суму 160553,00 грн. перерахував в бюджет податок на додану вартість за серпень 2007р.
Повідомленням № 105660015876462 від 05.10.07р. відповідачем згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-IIIвід 21.12.2000р. здійснено розподіл сплаченої позивачем суми160553,00 грн. на податковий борг 155450, 04 грн. та пеню 5102,96 грн.
Підпунктом 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашується частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Тобто, за приписами наведеної норми податковий орган має право самостійно здійснити розподіл сплаченої платником податку суми, тільки у разі коли платником податку погашається податковий борг.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сумою податкового боргу платника податків визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, але не сплачена у встановлений строк.
За вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За приписами п.3 ст.9 цього Закону України обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.
Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Згідно до п. 4 ст..50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.
За приписами п.5 цієї статті податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Пунктом 3 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затверджено наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 №131, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за №67/5258, встановлено, що платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують податки і збори (обов'язкові платежі) у безготівковій або готівковій формі. Платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, через установи Державного комітету зв'язку України, установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника. Платежі до бюджету зараховуються на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. При безготівковій формі оплати розрахункові документи, які подаються в установу банку, мають бути оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (Інструкція № 7), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 № 204, із змінами та доповненнями.
Відповідно до п.4 наведеного Порядку платежі до бюджету, які відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік є доходами до загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
Як вбачається із ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем платіжним дорученням № 105660015876462 від 05.10.07р. податок на додану вартість за серпень 2007р. було сплачено в межах встановлених граничних строків, і кошти були зараховані до загального фонду державного бюджету.
Повідомленням № 105660015876462 від 05.10.07р. відповідачем здійснений розподіл суми на погашення податкового боргу , та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, в той час коли позивачем здійснювалась своєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2007р., а не податкового боргу з цього податку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та здійснив розподіл сплаченої суми.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькана постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року по справі № 2-а-8399/08залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року по справі № 2-а-8399/08залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 листопада 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.