Суддя першої інстанції - Гончаров С.А.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Ухвала
Іменем України
26 листопада 2008 року справа № 22-а-13864/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання
Крючковій К.М.
за участю представників:
від позивача:Удод М.І. - довіреність від 13.08.08р.
від відповідача 1:
від відповідача 2:
Павліков С.Л. - директор
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКрасноармійської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову господарськогосудуДонецької області
від
по адміністративній справі10 вересня 2008 року
№ 41/67 пд (суддя Гончаров С.А.)
за позовомКрасноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прогрес» м. Красноармійськ
2) Приватного підприємства «Тахіон» с. Ювілейне
про
визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 11.10.2004 року,
Красноармійський міжрайонний прокурор, в інтересах держави, в особі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прогрес» м. Красноармійськ, Приватного підприємства «Тахіон» с. Ювілейне про визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 11.10.2004 року, стягнення з відповідача-2 6480 грн. на користь відповідача-1, стягнення з відповідача-1 6480 грн. на користь Державного бюджету України.
Постановою господарськогосуду Донецької області від 10 вересня 2008 року по справі № 41/67пд відмовлено у задоволенні позовних вимог Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прогрес» та Приватного підприємства «Тахіон» про визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 11.10.2004 року на продаж шин 320Р-508 в кількості 9 штук між Приватним підприємством "Тахіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" на підставі ст. 207 ГК України, стягнення з відповідача-2 6480 грн. на користь відповідача-1, стягнення з відповідача-1 6480 грн. на користь Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Між відповідачами була укладена усна угода купівлі-продажу, за якою відповідач-2 здійснив продаж відповідачу-1 шин 320Р-508 в кількості 9 штук, що підтверджується виданою відповідачем-2 податковою накладною № 85 від 11.10.2004 року на суму 6480,00грн. та накладною № 85 від 11.10.2004 року на суму 6480,00 грн., в тому числі ПДВ 1080,00грн.
Отриманий за зазначеною угодою товар відповідачем-1 був оплачений в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 11.10.2004 року на суму 6480,00 грн., авансовим звітом № 26 від 11.10.2004 року та книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг) відповідача-1.
Позивач вважає, що оспорену угоду було укладено відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в обґрунтування своїх доводів посилаючись на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.03р. по справі № Б 15/85/02, за якою ПП «Тахіон» визнано банкрутом і ліквідовано 19.05.03р., на підставі зазначеного рішення Дніпропетровською МДПІ згідно акта № 72 анульовано свідоцтво про реєстрацію його як платника ПДВ за № 03612075, а з 04.08.04р.знято з податкового обліку, на підставі чого наполягає на визнанні угоди купівлі-продажу від 11.10.2004року недійсною, посилаючись на ст. 207 ГК України та на застосуванні наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання позивача на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2003року по справі №Б15/85/02, як на доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при укладанні оспореної угоди, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки він не містить в собі висновки щодо укладання угоди купівлі-продажу шин 320Р-508 в кількості 9 штук, та не робилися висновки відносно її мети та спрямованостіфакт затвердження звіту та ліквідаційного балансу Приватного підприємства «Тахіон»не є доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов'язань.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сама по собі угодакупівлі-продажу шин 320Р-508 в кількості 9 штукне є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 07.08.2008 року № 18/11-3983, Приватне підприємство „Тахіон" до цього часу не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За змістом ст. 104 Цивільного кодексу України» «юридична особа припиняється в результаті ліквідації», та «юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення».
За приписами п.7 ст.59 Господарського кодексу України «суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності».
Згідно п.4 ст. 91 Цивільного кодексу України «цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення».
Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції що на момент укладання та виконання між відповідачами спірної угоди, до Єдиного державного реєстру не було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідача-2 та, з огляду на наведені положення законодавства, цивільну правоздатність відповідача-2 не припинено, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2003 року по справі №Б15/85/02 не є доказом недійсності спірної угоди, укладеної між відповідачами.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, який набрав чинність з 01 січня 2004р., господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положення ст. ст. 207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Колегія судів вважає, що оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції у відповідності до ч.1 ст.238 Господарського Кодексу України є адміністративно-господарськими, а тому для їх застосування позивачем пропущений встановлений ст.250 цього Кодексу строк.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарськогосуду Донецької області від 10 вересня 2008 року по справі № 41/67пд - залишити без задоволення.
Постанову господарськогосуду Донецької області від 10 вересня 2008 року по справі № 41/67пд - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 листопада 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 28 листопада 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.