копія
Справа №22ц-50/2009р. Головуючий у першій
інстанції Дудкіна Т.М.
Категорія 55 Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
05 лютого 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.
суддів - Колбіної Т.П., Сундукова В.М.
при секретарі - Кілівник Н.І.
за участю - представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 06 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Регіон» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Техно-Регіон» з позовом про захист прав споживача. Вказує, що під час проведення відповідачем акції у рекламних цілях, яка надавала кожному покупцю знижку на придбаний товар від 5 до 20 відсотків, ним була придбана праска марки «PHILIPS» вартістю 599 грн., однак знижки, як про це було зазначено у рекламному проспекті, відповідач йому не надав, чим порушив його права, як споживача. Вважає, що сума знижки на придбаний товар могла бути 119,80 грн., ця сума для нього є матеріальною шкодою, яку він просив стягнути з відповідача. Крім того, відмовивши у наданні знижки на придбаний ним товар, відповідач заподіяв позивачу моральної шкоди, яка виразилася у порушенні звичного укладу життя, склавшихся життєвих зв'язках, а діями працівників було принижено його честь і гідність, підірвано авторитет серед колег та знайомих, не отримання знижки призвело до виникнення напруженої обстановки з членами сім'ї, що визвало у нього тяжкі моральні страждання, які він оцінює у 15 000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 06 листопада 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Вирішено питання про судовий збір.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, зазначає, що судом не обґрунтовано були стягнуті з нього судові витрати, оскільки він звільнений від їх сплати.
Заслухавши пояснення представника позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що права позивача як споживача відповідачем порушені не були.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з метою розширення кола споживачів та збільшення обсягів продаж директором ТОВ »Техно-Регіон» був виданий наказ № 070531-001 від 31 травня 2007 року про проведення у період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року акції «Злови свою знижку».
Відповідно до умов акції, визначених у п.2 наказу кожен покупець техніки у магазині ТОВ «Техно-Регіон» гарантовано отримував знижку від 5 до 20 відсотків шляхом випадкового вибору скетч-картки. Також були визначені певні товари на які умови даної акції не розповсюджувалися, зокрема на побутову техніку фірми «PHILIPS», у тому разі на праски (а.с.24).
20.06.2007 року, у період дії акції «Злови свою знижку», позивач у магазині ТОВ «Техно-Регіон» придбав праску фірми «PHILIPS» за 599 грн., та знижку не отримав (а.с.9).
Посилання позивача, що у рекламному проспекті зазначено, що знижка надається при купівлі любого товару, суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з тексту листівки, що отримав позивач, вбачається, що вона містить інформацію про строки та місце проведення акції, також вказаний телефон з якого можливо дізнатися про умови та місце проведення цих заходів, що відповідає вимогам ч.3 ст.8 Закону України «Про рекламу» (а.с.6).
Доводи позивача, що він не отримав повної інформації про умови акції та про ненадання знижки дізнався після сплати товару, суд правильно порахував такими, що певними доказами по справі не підтверджені. Крім того, позивач не був позбавлений можливості отримати інформацію стосовно застосуванню знижки до вибраного товару від продавців-консультантів та касирів, та у разі не згоди відмовитися від укладення договору купівлі-продажу.
Доводи позивача про розмір матеріальної шкоди доказами не підтверджений, заснований на припущеннях, докази про ненадання позивачеві повної та достовірної інформації щодо самої придбаної продукції відсутні.
Доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем вимог п.4.6. ч.3 ст.15, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» не знайшли свого підтвердження у суді.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди не засновані на законі, оскільки п.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає відшкодування моральної (немайнової) шкоди лише у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що порушень прав позивача як споживача допущено не було та відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд одночасно вирішив питання про розподіл судових витрат і стягнув з позивача на користь держави судовий збір у сумі 59,50 грн. Однак, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині не відповідає вимогам п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» та ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких споживачі, за позовами, що пов'язані з порушенням їх права від сплати державного мита звільняються.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про віднесення судових витрат за рахунок держави, у відповідності до п.2 ст.88 ЦПК України.
Підстав для скасування рішення суду в іншій частині немає.
Керуючись п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 06 листопада 2008 року в частині розподілу судових витрат скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким судові витрати віднести за рахунок держави.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України у двох місячний строк.
Головуючий: /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підписи/ Т.П. Колбіна
В.М. Сундуков
Копія вірна
суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Л.В. Володіна