Справа № 0603/1-557/11
ВИРОК Провадження № 1/603/177/12
06.02.2013 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурорів . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ОСОБА_5О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого складальником взуття ТОВ «РІФ-1», проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 186 КК України, -
08 жовтня 2011 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився неподалік кафе-бару «Лагуна», що розташоване в м. Бердичеві по вул. Білопольській. В цей час та місці ОСОБА_6, застосовуючи насильство до ОСОБА_7, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого і яке виразилось у нанесенні двох ударів кулаком правої руки по обличчю, одного удару правою ногою у ліву ногу, одного удару кулаком правої руки по животі, одного удару кулаком правої руки в область попереку, а після падіння потерпілого - нанесенні йому 2 ударів ногою по тулубу та одного удару ногою по правій нозі, заподіяв легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на повіках лівого ока, в склеру лівого ока, відкрито викрав належне ОСОБА_7 Майно, а саме мобільний телефон “Samsung D-600”, в якому знаходилась флеш-карта об'ємом 1 Гб., вартістю 200 гривень; позолочений срібний ланцюжок, вартістю 545 гривень. Своїми злочинними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 745 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, однак з показань, наданих в залі суду, вбачається, що підсудний визнає вину частково, оскільки зазначає, що мобільний телефон потерпілий надав йому самостійно і цей телефон він мав повернути, коли потерпілий поверне його майно, а також наніс ударів менше, ніж зазначено у обвинувачені. Так підсудний показав, що раніше він був знайомий з ОСОБА_7 і звернувся до того, щоб відремонтував мобільні телефони його дружини, її подруги та бабусі дружини. ОСОБА_7 сказав, щоб за телефонами зайшов через два тижні. Однак, коли він прийшов через два тижні, йому сказали, що ОСОБА_7 вже там не працює. Знайшовши номер мобільного ОСОБА_7, зателефонував до нього і той повідомив, що вже працює в м. Києві, однак домовились про зустріч в Бердичеві. На зустрічі ОСОБА_7 повідомив, що тих телефонів вже немає, але він за них віддасть один дорогий телефон. Наступного разу з ОСОБА_7 він зустрівся вже коли дружина родила і той йому пообіцяв не телефон, а 500 грн., однак він так і не дочекався ні телефону, ні грошей. Приблизно через рік, 08 жовтня 2011 року близько 1 години, він святкував хрестини дитини в кафе «Лагуна» по вул. Білопільській. Там зустрівся з ОСОБА_7, який відмовився повертати телефони або гроші за них. Він розсердився, вони відійшли метрів 50 і між ними зав'язалась бійка. Він першим вдарив ОСОБА_7 Всього він наніс ОСОБА_7 два удари кулаком в ліву сторону обличчя, один удар кулаком в лівий бік, два удари ногою по ногам. ОСОБА_7 вдарив його в тулуб і голову. Після цього ОСОБА_7 обіцяв наступного дня віддати гроші при зустрічі о 17 годині в районі шкірзаводу, а також в залог віддав мобільний телефон. Крім того, він у ОСОБА_7 попросив в замін телефонів ланцюжок і зірвав цей ланцюжок з шиї потерпілого. Мобільний телефон потерпілий дістав, з нього вийняв сім-картку і власноруч віддав йому. Цієї ж ночі приблизно о 4 годині його затримали працівники міліції, які вилучили ланцюжок та мобільний телефон ОСОБА_7 Просить вибачення, обіцяє, що такого більше не повториться.
Незважаючи на часткове невизнання вини підсудним, його вина повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, відповідно до оголошених та досліджених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_7 встановлено, що 08.10.11 приблизно о 01 годині 30 хвилин він вийшов з кафе «Лагуна» для того, щоб подихати свіжим повітрям. У цей час до нього підійшов ОСОБА_6, який приблизно рік тому давав йому мобільні телефони для проведення ремонту, та почав запитувати, де його мобільні телефони, а також запропонував відійти в сторону розібратись. Коли вони відійшли приблизно на 50 метрів від кафе «Лагуна», то ОСОБА_6 наніс йому один удар кулаком по обличчю та один удар ногою по нозі. Після цього вони почали спілкуватись. В ході розмови ОСОБА_6 повідомив, що він винен йому гроші за мобільні телефони, та які він повинен принести цього ж дня на стадіон шкіроб'єднання. При цьому ОСОБА_6 наніс йому декілька ударів по тулубу. Далі ОСОБА_6 лівою рукою взявся за його срібний ланцюжок, поверхня його позолочена, та ривком потягнув на себе. Коли зривав ланцюжок, то правою рукою наніс один удар по обличчю. Після цього ОСОБА_6 сказав, щоб він витяг все з кишені. Тоді він витяг з кишені свій мобільний телефон «Самсунг Д-600», та, діставши з нього сім-карту, одразу ж дав його ОСОБА_6 для того, щоб останній його більше не бив. Даним злочином йому заподіяно матеріальної шкоди на суму 745 гривень. Цивільний позов не заявлятиме, так як йому повернуто викрадене майно (а.с. 55-56, 74). Згідно з письмовою заявою до суду потерпілий наведені показання підтримує в повному обсязі, матеріальних претензій до ОСОБА_6 не має (а.с. 120).
Будучи допитаним в залі суду свідок ОСОБА_8 показав, що все було так, як він розповідав на досудовому слідстві, а саме ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7, з яким вони відійшли. Далі він побачив, як ОСОБА_6 наносить удари ОСОБА_7 та почав говорити за якісь телефони. Також він бачив, що ОСОБА_7 дістав з кишені мобільний телефон, який якимось чином опинився у руках ОСОБА_6 детально розповісти про події не може, так як там було гамірно. Куди саме ОСОБА_7 наносив удари вже не пригадає, так як не звертав особливої уваги.
З показань свідка ОСОБА_9, оголошених та досліджених в ході судового слідства, вбачається, що 07.10.11 він пішов відпочивати до кафе «Лагуна», де зустрів ОСОБА_7 08.10.11 приблизно о 02 годині він разом з ОСОБА_7 вийшли на вулицю для того, щоб подихати свіжим повітрям. У цей час до ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_6 та запропонував поговорити. Останні відійшли на декілька метрів від «Лагуни». Через деякий час він почув крики та, підійшовши до хлопців, побачив, що ОСОБА_6 тримає у руці ланцюжок, який належить ОСОБА_7, та наносить один удар в обличчя ОСОБА_7 У цей час з приміщення «Лагуни» вийшла дівчина ОСОБА_7 та він пішов її заспокоювати. Коли він повернувся до хлопців, то побачив, що ОСОБА_6 тримає у руці мобільний телефон, належний ОСОБА_7, та при цьому говорить останньому, щоб той повернув йому гроші (а.с. 58). Відповідно до письмової заяви на адресу суду ОСОБА_9 наведені показання повністю підтримує (а.с. 160).
Крім того, вина підсудного ОСОБА_6 також підтверджується:
- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 08.10.11, відповідно до якого попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України ОСОБА_7 повідомив про заподіяння йому тілесних ушкоджень, а також про відкрите викрадення знайомим на ім'я ОСОБА_6 срібного з позолотою ланцюжку та мобільного телефону неподалік кафе «Лагуна», 08.10.11 (а.с. 2);
- даними протоколу огляду місця події від 08.10.11 з фототаблицею до нього, при проведенні якого у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено мобільний телефон “Samsung D-600” та ланцюжок з металу жовтого кольору з пошкодженим замком, належні потерпілому ОСОБА_7 (а.с. 3-6);
- даними протоколу огляду речових доказів від 19.10.11, в ході якого оглянуто ланцюжок з металу жовтого кольору, мобільний телефон “Samsung D-600”, належні потерпілому та вилучені у ОСОБА_6 (а.с. 23);
- даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 68 від 19.10.11, згідно з яким вартість мобільного телефону “Samsung D-600” з флеш-картою, об'ємом 1 Гб., станом на 08.10.11 становила 200 гривень (а.с. 29);
- даними висновку судової ювелірно-товарознавчої експертизи від 21.10.11, згідно з яким вартість вилученого у ОСОБА_6 срібного ланцюжку з позолоченою поверхнею, вагою 10,9 г., з урахуванням зносу станом на 08.10.11 становила 545 гривень (а.с. 35);
- даними виписки № 354 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_6 був оглянутий в Бердичівській ЦМЛ 08.10.11 о 05 год. 55 хв., встановлений діагноз психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, не ускладнено, при обстеженні видихуваного повітря виявлено 0,6 ‰ етилового спирту. Тобто ОСОБА_6 на час скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 41);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 24.10.11 з фототаблицею до нього, в ході якого підозрюваний ОСОБА_6 розповів та показав на місцевості, коли та яким чином він наносив удари потерпілому та заволодів майном останнього. Дані протоколу про час, місце вчинення злочину, механізм нанесення частини ударів (в подальшому ОСОБА_7 визнав більшу кількість нанесених ударів), заволодіння срібним ланцюжком відповідають показанням підсудного, потерпілого, свідків та матеріалам справи. Дані протоколу про обставини заволодіння мобільним телефоном потерпілого відповідають показанням підсудного, однак суперечать показанням потерпілого в цій частині, оскільки при відтворенні ОСОБА_6 наполягав, що телефон потерпілий передав йому самостійно (а.с. 62-67);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 1331 від 26.10.11, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на повіках лівого ока, в склеру лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що були спричинені від дії тупого твердого предмету. Тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_7 можуть відповідати обставинам, вказаним під час відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_6 (а.с. 71-72);
- даними протоколу очної ставки від 25.10.11 між потерпілим ОСОБА_7 і підозрюваним ОСОБА_6, в ході якої потерпілий ОСОБА_10 підтвердив та наполіг на своїх показаннях щодо його пограбування, а саме що ОСОБА_6 його бив, він сам не віддавав ОСОБА_6 свій мобільний телефон та ланцюжок (а.с. 79);
- даними протоколу очної ставки від 13.11.11 між свідком ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_6, в ході якої свідок ОСОБА_8 підтвердив свої показання щодо пограбування ОСОБА_7 ОСОБА_6, а саме що ОСОБА_6, бив потерпілого у обличчя, грудну клітку, по ногам, потерпілий не віддавав ОСОБА_6 свій мобільний телефон, а ОСОБА_6 примусив потерпілого вивернути кишені і сам забрав телефон (а.с. 92).
Відповідно до довідки магазину «Люцина» від 14.10.11 станом на 08.10.11 вартість мобільного телефону “Samsung D-600”, б/в, складала 180 грн., флеш-карти на 1 Гб. - 20 грн. (а.с. 19). Згідно з довідками ФОП ОСОБА_11 станом на 08.10.11 вартість одного грама срібла становила: у виробі - 50 грн., лому - 8 грн. (а.с. 20-21).
Показання підсудного про те, що він не забирав мобільний телефон потерпілого, а потерпілий самостійно надав цей телефон як заставу в рахунок майбутнього повернення грошей, суд розцінює як захисну позицію підсудного та намагання пом'якшити відповідальність. Так, з показань потерпілого, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_7 не надавав самостійно мобільний телефон ОСОБА_6, а навпаки ОСОБА_6 не лише забрав телефон, але і вимагав при цьому у потерпілого повернення грошей. Вказані обставини потерпілий і свідок ОСОБА_8 підтвердили на очних ставках з ОСОБА_6 Крім того, з показань всіх учасників подій, в тому числі і підсудного вбачається, що ОСОБА_6 усвідомлює, що відкрито забирає майно, що йому не належить, при цьому застосовуючи насильство. Підсудний визнає, що сам зірвав ланцюжок з шиї потерпілого, коли вже була домовленість про зустріч наступного дня і повернення потерпілим коштів за раніше отримані телефони, таким чином заволодіваючи чужим майном, на яке він не має жодного права. Показання підсудного про те, що він наніс потерпілому не 7, а менше ударів, спростовуються показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_8, які послідовно і незмінно вказували на механізм і кількість ударів, в той час як ОСОБА_6 на початку досудового слідства визнавав нанесення лише трьох ударів, після проведення очних ставок - вже п'яти, що вказує на нещирість показань підсудного в цій частині та намагання зменшити ступі суспільної небезпеки своїх дій.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_6 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином.
Підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризувався з посередньої сторони, громадський порядок не порушує, спиртними напоями не зловживає, до створення конфліктних ситуацій не схильний, скарг від сусідів на його поведінку не надходило, має на утриманні двох малолітніх синів - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5
Обставин, що пом'якшують його покарання, суд не встановив. Суд не визнає такою обставиною - щире каяття, так як підсудний вину повністю не визнав.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги санкцію статті, суд прийшов до висновку про призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи особу підсудного, який є молодим за віком, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який не має претензій до підсудного, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати у справі відсутні.
Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в ред. 1960 р.), суд -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази після набрання вироком законної сили: мобільний телефон “Samsung D-600”, позолочений ланцюжок, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 - повернути законному володільцю ОСОБА_7
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий - суддя О.С. Яковлєв