73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
05.12.2006 Справа № 13/418-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Петрол"
до Верхньорогачицької селищної ради
за участю представників:
позивача -Павлюк О.Д. (представник за дорученням),
відповідача -не з'явився,
про визнання недійсним рішення відповідача № 36 від 21 червня 2006 року та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно -АЗС № 24, яка розташована по вул. Корбута, 1 у смт. Верхній Рогачик Херсонської області,
Відповідно до позовної заяви вимоги ґрунтуються на факті невизнання відповідачем права власності на спірне майно, у зв'язку з чим ним неправомірно, на думку позивача, прийнято оспорюване рішення.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на їх необґрунтованість та відсутність у позивача права на назване вище майно.
Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України, тобто винесення за результатами розгляду справи відповідної постанови суду.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 21 червня 2006 року пунктом рішенням виконавчого комітету Верхньорогачицької селищної ради № 36 (а.с. 27) Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсон -Петрол» відмовлено у визнанні його права власності на автозаправну станцію № 24, яка знаходиться по вул. Корбута, 1 у смт. Верхній Рогачик Херсонської області. Безпосередньо це рішення прийнято відповідачем з посиланням на положення статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на Тимчасове Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства Юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5.
Зокрема, за змістом пункту 6.1. названого Тимчасового Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування серед іншого фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується.
З викладено слідує, що на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок оформлення права власності. В даному випадку прийнявши спірне рішення відповідач не визнав право власності позивача на спірне майно та, як наслідок, відмовився оформлювати відповідне свідоцтво. Проте, будь-яких порушень в безпосередньому прийнятті оспорюваного рішення ним не допущено, а тому відсутні підстави для твердження про його недійсність.
Поряд з цим слід зазначити, що за змістом положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої не віднесено розгляд справ, пов'язаних з цивільними правовідносинами, до яких належать спори про право власності.
Відповідно до частини 3 статті 21 того ж Кодексу не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Враховуючи, що спір про право власності належить, з урахуванням суб'єктного складу сторін, розглядати в порядку господарського судочинства, провадження в цій частині даного позову підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 157, 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,
1. Провадження в частині визнання за позивачем права власності на майно закрити.
2. В задоволенні позовних вимог в іншій частині позову відмовити.
3. Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підпису постанови - 8 грудня 2006 року.
Суддя М.К. Закурін