Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
05 березня 2013 р. № 820/971/13-а
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,
за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Худавердієва І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківського Національного економічного Університету про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського Національного економічного Університету, в якому просить суд визнати неправомірними дії Харківського Національного економічного Університету по незадоволенню інформаційного запиту ФО - П ОСОБА_3 № 37 від 17.01.2013р. щодо отримання публічної інформації, зобов'язати Харківський Національний економічний Університет задовольнити в повному обсязі інформаційний запит ФО - П ОСОБА_3 № 37 від 17.01.20013р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона зверталася до відповідача із запитом про надання інформації. Харківський Національний економічний Університету надав відповідь листом № 13/87-72-07/1 від 22.01.13 року. Позивач вважає зазначену відповідь неповною та такою, що надана з порушеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що придбання продукції, щодо якої зроблено запит позивачем, здійснювалося за рахунок власних надходжень, а не надходжень з державного бюджету, а отже, на думку відповідача, ним не порушені вимоги, встановлені ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідач зазначив, що відповідно до укладених між університетом та його контрагентами договорів інформація, в тому числі щодо ціни договору, є конфіденційною, закупівлі були здійснені за рахунок власних надходжень.
Представник позивача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_1 - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Харківського Національного економічного Університету Худавердієв І.Г. - проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях до позовної заяви.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Листом № 25/12/10 від 25.12.12 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до ректора Харківського національного економічного університету з пропозицією щодо укладення угод на постачання продуктів харчування з вартістю предмета закупівлі (товарів), що не перевищує 100 тисяч гривень. Також позивачем було надано додаток до цього листа у вигляді цінової пропозиції на певні продукти харчування.(а.с.10-11)
Листом № 37 від 17.01.13 року (а.с.6-7) позивач звернулася до відповідача, як розпорядника публічної інформації, з інформаційним запитом, в якому позивач зазначила, що раніше, 25.12.2012 року, до відповідача було направлено лист № 25/12/10, в якому ФО-П ОСОБА_3 пропонувала закупати у неї продукти харчування згідно із додатком та просила надати інформацію за наступними питаннями:
- за якими цінами відповідачем здійснювалася/здійснюється закупівля за бюджетні кошти для потреб закладу в 2012 року (за кожній місяць 2012 року окремо) та протягом 2013 року, продуктів харчування згідно додатка вищевказаного листа;
- за якою ціною, зазначені у додатку до листа продукти харчування обраховується при надходженні його до харчоблоку закладу;
- за якими цінами здійснювалася/здійснюється закупівля продуктів харчування, згідно із додатку листа № 25/12/10, за бюджетні кошти для потреб харчування відвідувачів санаторію, профілакторію, бази відпочинку, що утримується на балансі Університету, в другому півріччі 2012 року (за кожній місяць окремо) та протягом 2013 року.
Позивач обґрунтовувала запит посиланнями на ст. 21 Закону України «Про інформацію», ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ч. 1. ст. 1, ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідачем було надіслано на адресу ФО-П ОСОБА_3 відповідь листом №13/87-72-07/1 від 22.01.13 року, в якому відповідачем було відмовлено в задоволенні інформаційного запиту позивача та зазначено, що питання, пред'явлені університету на розгляд, як у запиті, так і в листі, стосуються відносин, що виникають при встановленні господарських правовідносин. Предмет питання, заданий у зверненнях, є однією з основних умов договору, що, як і інші умови (зміст) договору, встановлені законодавцем у вищевказаних нормативних актах, є конфіденційним. Дане поняття закріплено в договорах університету і обумовлено в порядку прав, наданих Законом України «Про доступ до публічної інформації». У зв'язку з чим право передачі інформації, в даному випадку третім особам, законодавчо виключено.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки інформація, яка запитана відповідачем не надана, тому, як наслідок, порушені її права.
Судом встановлено, що Харківський Національний економічний Університет є юридичною особою, що фінансується як за рахунок бюджетних коштів так і власних надходжень, що підтверджується довідкою з Головного управління статистики у Харківській області, статутом відповідача (а.с23-31).
Суд зазначає, що право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, зокрема, Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Закон України "Про інформацію" (далі - Закон) встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відповідно до п.п. 2,3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Таким чином, Закон України "Про доступ до публічної інформації" покликаний гарантувати кожній особі її право у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (зокрема, через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, що має фінансування з державного бюджету. Згідно наказу ректора від 16.05.2011 року № 132-К в Університеті створено робочу групу з метою належного та своєчасного виконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с. 32).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що відповідь на інформаційний запит від 17.01.2013 року була надана позивачеві у встановлений Законом строк.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачені виключні випадки відмови в задоволенні запиту розпорядниками інформації: коли він не володіє інформацією і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, або коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, або особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, а також у разі недотримання вимог до запиту на інформацію. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд інформаційного запиту, дату відмови, мотивовану підставу відмови, порядок оскарження відмови та підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
В ході судового розгляду справи встановлено, що Харківським національним економічним університетом у 2012 році за рахунок коштів спеціального фонду (власних надходжень) закуплено продуктів харчування на суму 1034704 грн.00 коп. За період 01.01.2013р. - 18.02.2013р. за рахунок коштів спеціального фонду (власних надходжень) закуплено продуктів харчування на суму 75655 грн.00 коп. Зазначена інформація також була підтверджена поясненнями представника відповідача Худавердієва І.Г. під час судового розгляду справи, який пояснив, що всі закупівлі зазначених у переліку продуктів харчування здійснювалися у відповідному періоді за рахунок власних надходжень.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг (включаючи плату за надання адміністративних послуг), виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
Отже, власні надходження бюджетної установи не відносяться до бюджетних надходжень.
Також представником відповідача під час судового розгляду справи було надано до суду та долучено судом до матеріалів справи довідку № 13/83-72-79 від 25.02.13 року за підписами ректора Університету В.С.Пономаренка та головного бухгалтера В.В.Ольховської (а.с.22), відповідно до якої станом на 25.02.2013р. на балансі Харківського національного економічного університету санаторії, профілакторії, бази відпочинку не рахуються.
Таким чином, інформація, що була запитана позивачем щодо цін на вказані нею у переліку продукти харчування, закупівля яких здійснювалася за бюджетні кошти, відсутня у розпорядженні відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій Харківського Національного економічного Університету по незадоволенню інформаційного запиту ФО-П ОСОБА_3 № 37 від 17.01.2013р. щодо отримання публічної інформації та зобов'язанню Харківського Національного економічного Університету задовольнити в повному обсязі інформаційний запит ФО-П ОСОБА_3 № 37 від 17.01.20013р. не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківського Національного економічного Університету про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2013 року.
Суддя Білова О.В.