06 березня 2013 р. Справа № 804/836/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі - судді Рябчук О.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 492, 50 грн., -
15 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 2 492, 50 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2 492, 50 грн. На теперішній час заборгованість не погашена.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується конвертом з відміткою «за закінченням терміну зберігання» від 22.02.2013 року. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти адміністративного позову та позов не визнав.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 12, 16-17).
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 надав до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено суму, яка підлягає сплаті як єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 492, 50 грн. (а.с. 13).
Згідно розрахунку заборгованості суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік становить 2 492, 50 грн. (а.с. 5).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2010 року № 2464-VI завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та
ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Крім того, ч. 7 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 2.1 ст. 2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 3.1 ст. 3 Інструкції єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Відповідно до п. 4.1.2. ст. 4 Інструкції єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно п. 4.2.4., 4.3.1. ст. 4 Інструкції єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Згідно з п. 4.3.6., 4.3.7. ст. 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких закінчився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 492, 50 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 2 492, 50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.С. Рябчук